Справа № 713/2976/23
Провадження №2-а/713/35/23
іменем України
05.10.2023 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Кириляк А.Ю., з участю секретаря судових засідань Матейчук -Степан Л.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Вижницького РТЦК та СП полковника ОСОБА_2 , Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до начальника Вижницького РТЦК та СП полковника ОСОБА_2 , Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
У позові вказував, що 11.09.2023 року у Вижницькому відділі державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції ним отримано копію постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 03.04.2023 року №202 (надалі - оскаржувана постанова), яка винесена Відповідачем по справі.
До 11.09.2023 року йому нічого не було відомо про існування оскаржуваної постанови. Лише 11.09.2023 року у відділі ДВС йому повідомили про існування виконавчого провадження щодо стягнення з штрафу на виконання оскаржуваної постанови та вручили копію постанови.
Відповідно до оскаржуваної постанови його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за те, що з моменту оголошення Президентом України Указів: «Про введення воєнного стану в Україні» та «Про загальну мобілізацію» не з'явився за викликом до Вижницького РТЦК та СП чим порушив ч. 1, п. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.п. 2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року.
Оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню виходячи з наступного.
20.03.2023 року до нього зателефонував ДІМ Вижницького ВП ОСОБА_3 та повідомив, що йому необхідно з'явитися 21.03.2023 року у ІНФОРМАЦІЯ_1 . 21.03.2023 року з'явився у Вижницький РТЦК та СП. Але враховуючи, що він є особою з інвалідністю III групи у ІНФОРМАЦІЯ_2 дали підписати якісь папери та відпустили. При цьому будь-яких документів щодо притягнення його до адміністративної чи іншої відповідальності не складали та не пропонували підписувати.
Надалі у період з 05.06.2023 року по 23.06.2023 року він перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «ВБЛЛ» у неврологічному відділенні внаслідок мозкового крововиливу з відповідним діагнозом. Внаслідок перенесеної хвороби стан здоров'я на даний час різко погіршився.
Таким чином, не отримавши виклику до Вижницького РТЦК та СП у нього не виникало обов'язку з'являтися до Вижницького РТЦК та СП.
Стаття 210-1 КУпАП містить дві частини, кожна з яких містить самостійний склад адміністративного правопорушення. У оскаржуваній постанові не зазначено по якій частині його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, під час підготовки справи до розгляду та під час розгляду справи, під час винесення рішення по справі та ознайомлення його з прийнятим рішенням по справі мали місце численні грубі порушення положень КУпАП.
Просив поновити строк на оскарження постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію №202 від 03.04.2023 року, яка винесена начальником Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що ним отримана оскаржувана постанова лише 11.09.2023 року.
Скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію №202 від 03.04.2023 року, яка винесена начальником Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником ОСОБА_2 і закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання позивач не з'явився, належно повідомлений про дату, час та місце слухання справи про що є відомості в матеріалах справи. До початку судового засідання надав до канцелярії суду заяву, у якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідачі у судове засідання не з'явився, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив та у встановлений судом строк з дня одержання копії ухвали та копій документів не надав до суду відзив на позовну заяву, який би відповідав вимогам ст.162 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що з копії постанови №202 від 03.04.2023 року, яка була винесена начальником Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн., за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, з моменту оголошення Президентом України Указів "Про введення воєнного стану в Україні "та "Про загальну мобілізацію" не з'явився за викликом Вижницького РТЦК та СП. Норма статті 210-1 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні обов'язки та яких не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію складається з Конституції України, Законів України «Про оборону України», « Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, Постанови КМ України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022, інших підзаконних нормативно-правових актів.
Так частиною 1 ст.210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 2 ст.210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Разом з тим в постанові не зазначено частину статті 210-1 КУпАП, за якою ОСОБА_1 визнано винним.
У матеріалах справи відсутні докази, що позивач отримав виклик або був поінформований про необхідність явки до Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , а також що він був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього відповідно до вимог ст. 268, 277-2 КУпАП.
Ці обставини свідчать про порушення права на захист позивача, що є також підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, такою, що винесена з порушенням встановленої законодавством процедури.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Це означає, що ця норма Закону встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості особи у вчиненні злочину. Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідження змісту оскаржуваної постанови дає зробити висновок, що вона не відповідає вимогам, що передбачені ст. 283 КУпАП. Докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, у матеріалах справи відсутні, не забезпечено право на захист позивача, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови і закриття провадження у справі.
Крім того суд вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення з позовом до суду, що підтверджено належними доказами.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню із стягненням за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн.
На підставі ч.2 ст.19, 65 Конституції України, ст.ст.7, 9, 210, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, Суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Вижницького РТЦК та СП полковника ОСОБА_2 , Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки , про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. - задовольнити .
Постанову начальника Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Чернівецької області Колесниченко Сергія Костянтиновича №941 від 03.04.2023 року про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210 -1 КУпАП у виді штрафу в сумі 5100,00 грн - визнати протиправною та скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Чернівецької області, юридична адреса: м. Вижниця, вул. Січових Стрільців, 4, Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 0981598 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя: АДРЕСА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований та житель: АДРЕСА_2 .
Відповідачі :
Начальник Вижницького РТЦК та СП полковник ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 .
Вижницький районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки , 59200, м.Вижниця, вул. Січових Стрільців, 4 Чернівецька область.
Суддя Антоніна КИРИЛЯК