Справа № 646/682/23
№ провадження 2/646/744/2023
02.08.23 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді - Сіренко Ю.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Радченко І.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
До Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою звернулась позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи з 20.02.2023 року до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04.06.2016 року позивач та відповідач уклали шлюб, який зареєстровано Червонозаводським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що зроблений актовий запис №174. У шлюбі у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.03.2023 року шлюб між сторонами розірвано. Відповідач працездатний, інших утримувачів не має, отримує дохід, тому позивачка вважає, що відповідач може сплачувати аліменти у розмірі 5000,00 грн. щомісячно. Також, зазначила, що дитина, ОСОБА_3 , має діагноз «бронхіальна астма» та потребує постійного лікування, що підтверджується наданими виписками з медичної карти. Оскільки, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, з липня 2022 року не бере участі у вихованні та утриманні дитини, тому позивачка вимушена звернутися до суду.
03.07.2023 року представник позивачки звернулась з уточненим позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з 20.02.2023 року до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.03.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
На виконання ухвали суду від 21.04.2023 року вказані недоліки позивачем були усунуті та ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.04.2023 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Позивачка у судове засідання не прибула, звернулась до суду із заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач подав до суду заяву, відповідно до якої вимоги позову про стягнення аліментів визнав у повному обсязі, просить розглядати справу за його відсутністю.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.06.2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , уклали шлюб, який зареєстрований Червонозаводським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що зроблений актовий запис №174. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_5 ».
Під час шлюбу у позивача та відповідача народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблений відповідний актовий запис №1203 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 01.11.2016 року Червонозаводським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.03.2023 року шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований Червонозаводським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області розірвано.
Дитина ОСОБА_3 , проживає разом з позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Відділу реєстрації місця проживання в Основ'янському районі міста Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради.
Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку, виданої КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , інших зареєстрованих осіб немає.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого надана КНП Дитяча поліклініка №14 Харківської міської ради. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має діагноз «бронхіальна астма».
Відповідач є працездатною особою, інших дітей або непрацездатних осіб на утриманні немає, його стан здоров'я дозволяє працювати.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.3 ст. 182 СК України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Згідно з п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року №3 згідно з ч. 1 ст. 181 Сімейного кодексу України (далі - СК України) способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року №3 за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Частиною першою ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Так, враховуючи надані позивачем ОСОБА_1 докази та зазначені нею обставини, а також зважаючи на відсутність заперечень з боку відповідача ОСОБА_2 стосовно його стану здоров'я та матеріального становища, наявності інших дітей або непрацездатних членів родини та інших обставин, які можуть вплинути на визначення розміру аліментів, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 , з якою проживає неповнолітня дитина ОСОБА_3 , має право на отримання аліментів, визначивши їх у твердій грошовій сумі. При цьому суд вважає необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн., починаючи з дати подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття. Вказаний розмір аліментів суд вважає достатнім для задоволення розумних потреб дитини. Отже позовна вимога про стягнення аліментів підлягає задоволенню.
Разом з цим, суд вважає необхідним роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, на підставі ЗУ «Про судовий збір», відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн. судового збору.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 76-81, 128, 131, 133, 141, 223, 263-265, 268, 273, 280-282, 430 ЦПК України, ст. ст. 180-181, 191 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячи) гривень 00 копійок, починаючи з 20.02.2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. в дохід держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суддя - Ю.Ю. Сіренко