Справа № 643/5417/23
Провадження № 2/643/2228/23
10.10.2023
10 жовтня 2023 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Сугачової О.О.,
за участю секретаря Абсалямової А.Р.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Шумейко Ярослав Віталійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якої зазначає, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 07.02.2020. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась спільна дитина - ОСОБА_3 . Протягом останніх місяців сімейне життя між подружжям не склалося, поступово погіршилися взаємовідносини, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбні відносин між сторонами. Подружжя не проживають спільно з липня 2022. За таких обставин збереження шлюбу та подальше спільне життя суперечить інтересам сім'ї та унеможливлює примирення.
Ухвалою судді від 26.06.2023 визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
З боку відповідача до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред'явлено.
Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Між тим, відповідачем 14.08.2023 до суду надано заяву про надання строку на примирення.
Заява мотивована тим, що відповідач докладає максимум зусиль щодо врегулювання спірних питань з позивачем без застосування надмірних емоцій, намагаючись всі непорозуміння врегулювати мирним шляхом. Свій вклад у розвитку родини робить постійно, хоче щоб дитина росла у повноцінній родині. Про намір звернутися до суду з метою розірвання шлюбу, чоловік не повідомляв. Відповідач зацікавлена у збереженні шлюбу та вважає, що у подружжя немає підстав для його розірвання.
28.08.2023 від представника позивача надійшло клопотання, із змісту якого вбачається, що позивач не бажає перебувати у шлюбі з відповідачем,вважає примирення не можливим, а також те, що через не розірвання шлюбу, останній не може розпочати стосунки з іншою жінкою, а тому просить розірвати шлюб з відповідачем.
Ухвалою суду від 28.08.2023 відповідачу відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про надання строку на примирення.
Судове засідання призначено на 12.09.2023 о 13:40.
В судове засідання позивач, його представник не з'явилися, від останніх разом із позовом надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи належним чином.
06.09.2023 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про відкладання розгляду справи через введення режиму військового стану та сімейними обставинами.
09.10.2023, 10.10.2023 відповідач ОСОБА_2 знов звернулася до суду із заявою про відкладання розгляду справи за аналогічними обставинами.
10.10.2023 відповідач в судове засідання не з'явилася.
Враховуючи такі обставини, суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, чинного ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд наголошує, що дану справу визначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на підставі правил ст.ст. 19, 279 ЦПК України.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показаннях свідків (ч.8 ст.289 ЦПК України).
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а тому враховуючи неодноразові відкладення судових засідань через неявку відповідача, надання заяви відповідача від 14.08.2023, у якої фактично викладені заперечення щодо вимог позову, відсутності поважних причин неприбуття в судове засідання для участі в судових засіданнях, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Суд вивчивши доводи позивача, заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи із такого.
Так, судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 07.02.2020 сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 74 (а.с.3).
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Шлюбно-сімейні відносини сторони не підтримують, спільного господарства не ведуть, примирення між сторонами неможливе, шлюб існує формально.
З боку відповідача, який вважає зворотне, до суду будь-яких доказів, що є підстави, які б свідчили про можливість примирення, збереження шлюбу на підставі вжитих для цього певних заходів протягом двох місяців, не надано, а позивач наполягає на розірванні шлюбу без примирення.
Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Згідно з ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач, скориставшись даним правом, звернулася до суду з позовом і наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Положеннями ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, позивач продовжувати шлюбні відносини не бажає, сім'я існує формально, спільного господарства не ведуть, мешкають окремо, відсутні спільні інтереси, спору між сторонами щодо спільно нажитого майна подружжя, визхначення місця проживання дитини тощо не вбачається.
Ствердження відповідача про відсутність підстав для розірвання шлюбу, про наявність можливого примирення між подружжям та збереження шлюбу, що викладено текстом вище, на думку суду, є безпідставні, належним чином не підтверджено.
Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Отже, аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що оскільки сім'я позивача розпалась, підстав для примирення або поновлення сім'ї не встановлено, тому вимоги позову обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 258, 263, 259 ЦПК України, ст.ст. 109-112 Сімейного Кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 07.02.2020 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 74.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три)грн.,60 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту цього рішення.
Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються судом:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя О.О. Сугачова