Справа № 623/16/22
Провадження № 2/638/3384/23
10 жовтня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Теслікової І.І.,
за участі секретаря судових засідань - Цицори К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, у розмірі 18877,86 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 29.11.2013 року. Позивач вказує на те, що відповідач при підписані анкети - заяви підтвердив свою згоду, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 5600,00 грн.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 625, 1054 ЦК України зобов'язання за вказаним договором не виконав, оскільки не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, в результаті чого заборгованість за даним кредитним договором станом на 07.11.2021 склала 18877,86 грн.
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 січня 2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в спрощеному порядку без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 399/0/15-23 від 20.04.2023 «Про зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Харківської області» змінено з 01 травня 2023 року територіальну підсудність судових справ Ізюмського міськрайонного суду Харківської області - Дзержинському районному суду міста Харкова.
06 червня 2023 року вищевказана цивільна справа надійшла до Дзержинського районного суду м.Харкова.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2023 року, вищевказана цивільна справа надійшла у провадження судді Дзержинського районного суду м.Харкова Теслікової І.І.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова Теслікової І.І. від 21 червня 2023 року вищевказану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року вирішено про заочний розгляд справи.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти постановлення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Правом на надання відзиву не скористався.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 29 листопада 2013 року ОСОБА_1 заповнила та підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку для індивідуальних клієнтів, приватних підприємців і керівників корпоративних клієнтів, отримавши кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії на картковий рахунок та платіжну картку. У Анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, розміщеними на офіційному сайті Банку за електронною адресою: https://www.pb.ua.
До кредитного договору позивачем додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/). Крім того, ОСОБА_2 24.03.2020 підписано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 07.11.2021 становить 18877,86 грн. і складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Запропоновані Банком умови публічного договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Аналіз положень ст.ст.633, 634 ЦК України дає підстави для висновку, що споживач послуг банку (особа, яка підписує Анкету-заяву) приєднується до тих умов, з якими ця особа ознайомлена.
Аналіз положень ст.ст.549, 551, 1048, 1049, 1050, 1056-1 ЦК України дають підстави для висновку, що у разі укладення кредитного договору, проценти за користування кредитом та неустойка можуть встановлюватись законом та договором.
У Анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 29.11.2013 процентна ставка за користування кредитом, умови та порядок її зміни, порядок та умови збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань (овердрафт), порядок обчислення та розміри відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді неустойки (пені, штрафів), не зазначені. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, крім розрахунку заборгованості за договором станом на 07.11.2021, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (надалі - Витяг з Тарифів) та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ (надалі - Витяг з Умов та правил) як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів, а також Витягом з Умов та правил, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, умови, порядок нарахування та розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штрафу за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, дії банку при нарахуванні відсотків та інших платежів у випадку недостатності коштів та вичерпання кредитного ліміту.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил розуміла відповідачка, ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання нею кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, порядку та умов збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань (овердрафту), сплати неустойки (пені, штрафів). Огляд веб-сайту АТ КБ «Приватбанк», про здійснення якого представником позивача заявлене клопотання, вищезазначених висновків суду не спростовує.
Відповідно до п.1.1.6.1, 1.1.6.2 наданого до позовної заяви Витягу з Умов та Правил, зміни до цих Умов і правил надання банківських послуг вносяться Банком щомісяця в однобічному порядку у випадках, не заборонених законодавством України, а у тих випадках, коли це неможливо, Банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання офіційного сайту Банку, ознайомлення з інформацією або підпису необхідних документів безпосередньо у відділенні Банку, чи іншими каналами зв'язку. Отже, умови надання послуг залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). При цьому, Тарифи, Умови та Правил надання послуг неодноразово змінювались з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з даним позовом. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, за відсутності у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, умов та порядку нарахування пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, неустойки, умов та порядку збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань, надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Таким чином, Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил, надані до позовної заяви, не можуть розцінюватись як частина кредитного договору, укладеного між сторонами 29 листопада 2013 року шляхом підписання ОСОБА_1 . Анкети-заяви. А тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, встановлену у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).
Наданою позивачем довідкою підтверджується надання ОСОБА_1 за умовами кредитного договору платіжної картки терміном дії до липень 2021 року.
Згідно з наданою позивачем довідкою про зміну умов кредитування, протягом дії кредитного договору розмір наданого ОСОБА_1 кредитного ліміту змінювався наступним чином: станом на 29.11.2013 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 500,00 грн.; з 21.07.2015 кредитний ліміт було зменшено до 0,00 грн.; з 15.11.2015 - збільшено до 500,00 грн.; з 17.04.2016 - до 3000,00 грн.; з 25.05.2016 кредитний ліміт було зменшено до 2980,90 грн.; з 31.01.2017 кредитний ліміт було збільшено до 5600,00 грн., 17.04.2019 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 0,00 грн.
При цьому зі змісту наданих документів не вбачається, що після закінчення терміну дії наданої ОСОБА_1 платіжної картки (у липні 2021 року) їй видавалась інша картка.
Крім того, суду не надано документів у підтвердження підстав та порядку іншого збільшення кредитного ліміту ОСОБА_1 , а тому сумнівними є наведені позивачем у розрахунку заборгованості відомості про наявність у неї заборгованості за тілом кредиту у розмірі, що перевищує 5600,00 грн. (18877,86 грн.)
Суд враховує, що згідно з п.2.1.1.12.6.4 наданого до позовної заяви Витягу з Умов та Правил, у разі непогашення суми простроченого кредиту (кредитного ліміту, кредитної лінії), овердрафту або його частини понад 210 днів увесь, Кредит (Овердрафт) вважається простроченим та нарахування з дати переведення Кредиту (Овердрафту) у статус прострочених Боргових зобов'язань проводяться згідно з п.п. 2.1.1.12.6.1, а згідно з п.2.1.1.14.6 та п.2.7.6.7 Витягу з Умов та Правил, у випадку недостатньої кількості коштів для сплати чергового платежу по сервісу «Оплата Частинами» та у разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу по сервісу "Миттєва розстрочка" Клієнт доручає банку встановити овердрафт на кредитну карту на суму необхідну для оплати чергового платежу. Разом з тим, за відсутності у Анкеті-заяві домовленості сторін про такі умови та ненадання доказів ознайомлення з ними позичальника та його згоди, вказані положення Умов та Правил не може бути підставою для збільшення тіла кредиту за межі встановленого кредитного ліміту.
Беручи до уваги Анкету-заяву та виходячи з положень ст.ст.626, 628, 1046 ЦК України, суд встановив, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» укладено договір позики, за узгодженими умовами якого АТ КБ «Приватбанк» передав у власність ОСОБА_1 грошові кошти, а остання зобов'язалась повернути позикодавцеві таку ж їх суму. При цьому, укладений між сторонами кредитний договір від 29.11.2013 у вигляді підписання ОСОБА_1 . Анкети-заяви, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи, що строк повернення отриманих грошових коштів сторонами у Анкеті-заяві не встановлено, зобов'язання з їх повернення виникає у відповідача протягом строку, визначеного законом, з дня пред'явлення позивачем вимоги про це, тобто у даній справі - з дня пред'явлення позову.
Згідно з наданими позивачем доказами, ОСОБА_1 встановлювався та змінювався кредитний ліміт у розмірі не більше 5600,00 грн. З наданих позивачем розрахунків не вбачається, яким чином та за який період у позичальника утворилась заборгованість по поверненню тіла кредиту в сумі 18877,86 грн. При цьому, як видно з Виписки по рахунку ОСОБА_1 станом на 07.11.2021, така заборгованість утворилась у зв'язку зі збільшенням тіла кредиту на розмір нарахованих відсотків за його користування та інших платежів, нарахованих відповідно до положень Умов та Правил. Разом з тим, як зазначено вище, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для врахування цих нарахувань до заборгованості за тілом кредиту, наданого ОСОБА_1 .
Встановлюючи розмір коштів, який підлягає поверненню відповідачкою за умовами укладеного між Банком та ОСОБА_1 договору позики від 29.1.2013 у вигляді підписання відповідачкою Анкети-заяви, суд керується наступним.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором станом на 31.07.2015 свідчить про те, що на вказану дату заборгованість з повернення кредитних коштів у відповідачки була відсутня.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором станом на 30.09.2019 містить відомості про витрати клієнтом кредитних коштів (стовпець 3 розрахунку), з якого вбачається, що за період з 16.11.2015 по 01.09.2019 нею витрачались позичені кошти, і загальна сума таких витрат склала 23175,35 грн. (сума витрат за кожну з наведених у розрахунку дат).
Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором станом на 07.11.2021 містить відомості про витрати клієнтом кредитних коштів (стовпець 3 розрахунку), з якого вбачається, що за період з 08.10.2019 по 21.05.2020 нею витрачались позичені кошти, і загальна сума таких витрат склала 2822,40 грн. (сума витрат за кожну з наведених у розрахунку дат).
Отже, загальний розмір витрат ОСОБА_1 позичених коштів, тобто розмір позики, визнаний судом доведеним позивачем, складає: 25997,75 грн.
Крім того, розрахунки заборгованості ОСОБА_1 за договором станом на 30.09.2019 та на 07.11.2021 містять відомості про суми погашення за наданим кредитом (стовпець 21 розрахунків), з яких вбачається, що за період з 18.12.2015 по 23.10.2020 нею повертались позичені кошти, і загальна сума такого повернення складає 32461,43 грн. (сума погашення за кожну з наведених у розрахунках дат).
Таким чином, як вбачається з наданих позивачем розрахунків заборгованості ОСОБА_1 за договором станом на 31.07.2015, 30.09.2019 та 07.11.2021, на дату звернення позивача з даним позовом відповідачка повернула позикодавцеві суму коштів, яка перевищує суму позики, отримання якої ОСОБА_1 суд вважає доведеним.
Відповідно до ч.3 ст.1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Виходячи з положень вищезазначеної статті, отримана ОСОБА_1 від АТ КБ «Приватбанк» позика на момент звернення позивача до суду повернута.
За таких обставин у суду відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» коштів у повернення тіла кредиту. Отже, у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.207, 526, 530, 549, 551, 625, 626, 628, 630, 634, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.І. Теслікова