справа № 619/3541/23
провадження № 1-кс/619/956/23
іменем України
09 жовтня 2023 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221270000268 від 17.07.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Золочів Золочівського району Харківської області, громадянина України, українця, військовозобов'язаного, з повною середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
Суть питання, що вирішується ухвалою, виклад обставин та правова кваліфікація
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_5 16 липня 2023 року приблизно о 18:00 годині, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок раптово виниклих неприязних відносин, що склались між ними під час розмови, діючи із прямим умислом направленим на заподіяння тілесних пошкоджень ОСОБА_8 , наніс останній більше двадцяти ударів кулаками в область тулуба, голови та шиї, чим спричинив останній сукупну травму тіла: травму голови, множинні переломи кісток грудної клітини з розривами внутрішніх органів, з крововиливами в плевральні порожнини, серцеву сумку і черевну порожнину, які в своєму перебігу ускладнились вираженим набряком головного мозку і розвитком шоку.
В результаті отриманих вищевказаних тілесних ушкоджень на місці події настала смерть ОСОБА_8 , причиною якої, згідно висновку експерта № 08-135/2023 від 09.08.2023, стала сукупна травма тіла, яка по ступеню тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що були небезпечними для життя згідно п.п. 4.8, 2.1.1, 2.1.3, а). в). п). т). «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6 та яка перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
29.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
29.09.2023 допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5 визнав, що спричиняв ОСОБА_9 тілесні ушкодження, від яких остання в подальшому померла.
Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: - електронним рапортом ІПНП № 1405 від 16.07.2023; - протоколом ОМП від 16.07.2023; - протоколом ОМП від 17.07.2023; - протоколом ОМП від 17.07.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17.07.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.07.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 18.07.2023; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 18.07.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 18.07.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 26.07.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 28.07.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 28.07.2023; - висновком судово-медичного експерта №12-17/27-зл/23; - висновком судово-медичного експерта №12-16/2-Д/23; - протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 29.08.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 27.08.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 25.08.2023; - висновком експерта №14/1597-Дм/23; - висновком експерта №14/1595-Дм/23; - висновком експерта №14/1596-Дм/23; - висновком експерта №14/1592-Дм/23; - висновком експерта №14/1593-Дм/23; - висновком експерта №СЕ-19/121-23/16851-БД; - висновком експерта №СЕ-19/121-23/16850-БД; - висновком експерта №СЕ-19/121-23/16863-БД; - висновком експерта №СЕ-19/121-23/16862-БД; - висновком експерта №СЕ-19/121-23/16852-БД; - висновком експерта №СЕ-19/121-23/16853-БД; - висновком експерта №16/8112-Дм/23; - висновком експерта №15-12/583-Дм/23; - висновком експерта №15-12/582-Дм/23; - висновком експерта №15-12/585-Дм/23; - висновком експерта №15-12/586-Дм/23; - висновком експерта №15-12/587-Дм/23; - висновком експерта №15-12/588-Дм/23; - висновком експерта №15-12/590-Дм/23; - висновком експерта №15-12/591-Дм/23; - висновком експерта №15-12/584-Дм/23; - висновком експерта №15-12/592-Дм/23; - протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 від 29.09.2023; - протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 29.09 .2023; - протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 від 04.10.2023.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 років до 10 років, тобто тяжкий злочин, відповідно до ст. 12 КК України.
У зв'язку із підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину проти життя та здоров'я особи, у органу досудового розслідування є підстави вважати що у підозрюваного можуть виникнути, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України спроби:
-з урахуванням суворості покарання, що передбачається за інкриміноване кримінальне правопорушення, ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
-підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює незворотність уникнення покарання у зв'язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду;
- незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, оскільки з ними на даний час ще не проведено усіх необхідних слідчих (розшукових) дій, у тому числі допитів, одночасних допитів раніше допитаних осіб, слідчих експериментів, тощо;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У слідства є достатні дані вважати про об'єктивну наявність ризиків, передбачених пп. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам.
Позиція учасників судового розгляду.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених пп.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підозрюваний у судовому засіданні визнав, що спричиняв ОСОБА_9 тілесні ушкодження, просив суд не обирати відносно нього запобіжний захід, пов'язаний з позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.
Так, у СВ ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській областізнаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023221270000268 від 17.07.2023, за ознаками ч. 2 ст. 121 КК України.
Законодавчі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п.9 ч.2 ст.131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина 3 ст.176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст.178 КПК України.
Згідно з вимогами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч.3 ст.183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.
Згідно з положеннями ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
- чи набула особа статусу підозрюваної;
- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення;
- чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України;
- чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України;
- чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;
- який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч.1 ст.42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч.1 ст.278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121КК України, складено і підписано 29.09.2023 та вручено останньому 29.09.2023.
Отже, у відповідності до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до положень ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: - електронним рапортом ІПНП № 1405 від 16.07.2023; - протоколом ОМП від 16.07.2023; - протоколом ОМП від 17.07.2023; - протоколом ОМП від 17.07.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 17.07.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.07.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 18.07.2023; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 18.07.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 18.07.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 26.07.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 28.07.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 28.07.2023; - висновком судово-медичного експерта №12-17/27-зл/23; - висновком судово-медичного експерта №12-16/2-Д/23; - протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 29.08.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 27.08.2023; - протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 25.08.2023; - висновком експерта №14/1597-Дм/23; - висновком експерта №14/1595-Дм/23; - висновком експерта №14/1596-Дм/23; - висновком експерта №14/1592-Дм/23; - висновком експерта №14/1593-Дм/23; - висновком експерта №СЕ-19/121-23/16851-БД; - висновком експерта №СЕ-19/121-23/16850-БД; - висновком експерта №СЕ-19/121-23/16863-БД; - висновком експерта №СЕ-19/121-23/16862-БД; - висновком експерта №СЕ-19/121-23/16852-БД; - висновком експерта №СЕ-19/121-23/16853-БД; - висновком експерта №16/8112-Дм/23; - висновком експерта №15-12/583-Дм/23; - висновком експерта №15-12/582-Дм/23; - висновком експерта №15-12/585-Дм/23; - висновком експерта №15-12/586-Дм/23; - висновком експерта №15-12/587-Дм/23; - висновком експерта №15-12/588-Дм/23; - висновком експерта №15-12/590-Дм/23; - висновком експерта №15-12/591-Дм/23; - висновком експерта №15-12/584-Дм/23; - висновком експерта №15-12/592-Дм/23; - протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 від 29.09.2023; - протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 29.09 .2023; - протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 від 04.10.2023.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 років до 10 років, тобто тяжкий злочин, відповідно до ст. 12 КК України, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст.615 КПК України визначено, що показання, отримані підчас допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Відсутність трудових правовідносин (місця працевлаштування), належного та постійного джерела доходу (прибутку) у підозрюваного ОСОБА_5 , підвищує ймовірність вчинення ним інших кримінальних правопорушень, а в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність відповідного ризику.
Наявність інших обставин, передбачених ст.178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого йому може загрожувати покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.
Наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 злочину, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, свідчать про відсутність міцного соціального зв'язку, а також про неможливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування - до 29 листопада 2023 року.
Альтернативний запобіжний захід
Згідно із ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Керуючись положеннями ч.4 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наявності обставин, передбачених п.2 ч.4 ст.183 КПК України, з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221270000268 від 17.07.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Золочів Золочівського району Харківської області, громадянина України, українця, військовозобов'язаного, з повною середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк в межах строку досудового розслідування - до 29 листопада 2023 року, без визначення застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту взяття під варту, тобто з 09 жовтня 2023 року з 13 год 20 хв до 29 листопада 2023 року.
Встановити строк дії даної ухвали до 29 листопада 2023 року (включно).
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - для виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Зобов'язати слідчого СВ ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, капітана поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про його тримання під вартою.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити під розпис ОСОБА_5 , прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляції до суду апеляційної інстанції, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 11 жовтня 2023 року о 08 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1