Справа № 352/1936/23
Провадження № 2/352/656/23
11 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Олійника М. Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Кукули О. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тисменицької міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Позивач звернулася до суду з позовом до Тисменицької міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на будинковолодіння в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що її мати ОСОБА_2 була власником та проживала в будинковолодінні АДРЕСА_1 . Згідно рішення виконавчого комітету Тисменицької Районної Ради народних депутатів Івано-Франківської області від 19 грудня 1989 року №233 за нею визнано право власності на будинковолодіння. Проте, свідоцтво про право власності на будинковолодіння мати не отримувала та відповідно не проведено державної реєстрації її права власності на майно в реєстрах речових прав. Спірне будинковолодіння складається із житлового будинку та господарських будівель і споруд, дійсна ринкова вартість яких, на даний час, згідно довідки про оцінку майна від 05 серпня 2023 року №02/08/23 становить 106609 грн 00 коп. Позивач є спадкоємцем за законом першої черги. Інших спадкоємців на майно покійної за законом або заповітом, які б у встановленому законом порядку заявили про свої спадкові права, немає. Позивач прийняла спадщину шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном, однак її не оформила, оскільки в неї відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, про що й вказав
приватний нотаріус у постанові від 09 серпня 2023 року за № 8/02-31. За вказаних обставинах просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом, право власності на будинковолодіння, що знаходиться адресою: АДРЕСА_1 , що залишився після смерті ОСОБА_2 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_3 не з'явились, однак представник позивача надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача Тисменицької міської ради Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с. 7).
Технічним паспортом виготовленим 05 серпня 2023 року визначено згідно експлікації приміщень наступні характеристики: будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 25,0 м.кв. «А», що складається: з коридору 4,9 м.кв., житлова 16,0 м.кв., комора 4,1 м.кв. (а.с.8-11).
Згідно довідки ФОП ОСОБА_4 № 02/08/23 від 05 серпня 2023 року про те, що загальна дійсна вартість домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 станом на 05 серпня 2023 року з врахуванням ПДВ становить 106609 грн.(а.с.12).
Згідно архівного витягу з додатку №1 до рішення виконкому Тисменицької районної Ради народних депутатів від 19 грудня 1989 року № 233 ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 примітка -колгоспний двір (а.с.13).
Згідно рішення виконавчого комітету Тисменицької районої Ради народних депутатів Івано-Франківської області № 233 від 19 грудня 1989 року вирішено: оформити право власності на житлові будинки, які належать окремим громадянам та колгоспним дворам по селах Вільшаниця на 513 домоволодінь згідно додатку №1 (а.с.14).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 02 січня 1982 року Вільшаницькою сільською радоюІвано-Франківського р/б ЗАГС, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с. 18).
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виконкомом Вільшаницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області 26 вересня 2006 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис № 7. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_8 , дружини - ОСОБА_8 (а.с.19).
В довідці Тисменицької міської ради Івано-Франківської області № 86 від 31 липня 2023 року зазначено, що згідно з записом в погосподарській книзі №3 особовий рахунок № НОМЕР_3 виконавчого комітету Вільшаницької сільської ради за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 і розташовані на не приватизованій земельній ділянці Вільшаницького старостинського округу. Хто був зареєстрований на день її смерті старостинський округ підтвердити не може в зв'язку із пожежею в грудня 2002 року в приміщенні сільської ради де було знищено всі по господарські книги. Заповіт від імені ОСОБА_2 у виконкомі сільської ради не посвідчувався. На день смерті померла була постійним жителем с. Вільшаниця і проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20).
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09 серпня 2023 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв'язку з ненаданням правовстановлюючого документу на житловий будинок, що підтвердило належність цього майна спадкодавцеві. (а.с.21).
Спірне будинковолодіння мало статус колгоспного двору, майно якого відповідно до вимог ст. 120, 123 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.) належало його членам у рівних частках на засадах спільної сумісної власності.
На час припинення колгоспного двору ОСОБА_2 була власником будинковолодіння, тобто їй належало на праві особистої власності спірне домоволодіння, як члену колишнього колгоспного двору.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», зі вступом в дію 15.04.1991 р. Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовані, а ті члени двору, які не втратили частку в майні колгоспного двору на момент припинення його існування, стали співвласниками у рівних частках.
ОСОБА_9 , є спадкоємцем за законом першої черги на спадщину, яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_2 .
Згідно ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
За життя спадкодавець заповіту не залишала.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
За статтею 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа.
Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім'я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Для правильного вирішення спору про спадкування, суд на підставі відповідних документів зобов'язаний перевірити: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які звернулись з позовом в суд (докази родинних та інших відносин), наявність заповіту та його чинність (виписка з Спадкового реєстру), наявність спадкової справи (виписка із Спадкового реєстру), факт прийняття спадщини спадкоємцем при визнанні права власності, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат», видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є позивач ОСОБА_1 . Проте оформити своє право на належну їй спадщину не може через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа. Таким чином, визнання права власності за ОСОБА_1 не порушує права інших осіб та іншим шляхом вирішити питання в позасудовому порядку неможливо.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 4, 5,12, 13, 76, 78, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Тисменицької міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Тисменицька міська рада Івано-Франківської області, ЄДРПОУ: 04336165, місцезнаходження: вул. Галицька, 17, м. Тисмениця Івано-Франківського району Івано-Франківської області .
Суддя Максим ОЛІЙНИК