Справа № 350/1595/23
Номер провадження 2-о/350/93/2023
10 жовтня 2023 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді Бейка А.М.
секретаря судового засідання Маєвської С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Брошнів-Осадська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області про встановлення факту проживання однією сім'єю, -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в якій просить постановити рішення, яким встановити факт його ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 01.01.2004 року по 19.02.2023 року.
В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що в 1979 році він познайомився та почав проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у належній останній квартирі АДРЕСА_1 , де він проживає і на даний час.
Спільно проживаючи вони були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, мали взаємні правата обов'язки. Від спільного проживання у них дітей не було.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у селищі Брошнів-Осада, у віці 74 роки померла його дружина ОСОБА_2 про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 та зроблено відповідний запис в книзі реєстрації актів про смерть від 20.02.2023 року за №18.
Після смерті дружини ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Враховуючи відсутність у спадкодавця спадкоємців за заповітом, а також відсутність спадкоємців за законом першої, другої чи третьої черги, він має право на спадкування за законом у четверту чергу.
З метою оформлення спадщини він звернувся до нотаріуса, який відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що не встановлено факт спільного проживання з спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Також було рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання щодо встановлення факту спільного проживання.
Таким чином, виникла необхідність у встановленні факту проживання однією сім'єю. Встановлення цього факту має для нього юридичне значення, бо є необхідним для оформлення прийняття спадщини в нотаріальній конторі.
Встановлення в позасудовому порядку факту проживання однією сім'єю неможливо, що змусило його звертатись за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.
У судове засідання представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Родіков І.С. не прибув, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив заяву задоволити.
У судове засідання представник заінтересованої особи Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області не прибув, селищний голова направив суду заяву про розгляд справ без участі їхнього представника, щодо вирішення заяви поклався на розсуд суду.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, суд вважає за можливе не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у відсутності учасників справи при наявних матеріалах, яких достатньо, щоб вирішити питання про їх права та обов'язки.
Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.02.2023 року (а.с. 6).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Ковальчука Т.П. із заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину за законом на спадкове майно.
28.08.2023 року за вих. №42/02-14 листом приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Ковальчука Т.П. повідомлено заявника, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 не можна, тому що не встановлено факт спільного проживання з спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини та рекомендовано звернутись до суду з метою отримання документу який підтвердить факт відносин.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Згідно п.5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Правовідносини, які склались між сторонами регулюються п. 5 ч. 1 ст.315 ЦПК України, відповідно до якої, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно з ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї. Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства. Європейський суд з прав людини при розгляді справи ОСОБА_3 зауважив, що відносини де-факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатись сімейним життям.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.
За загальними правилами доказування, яким кореспондують положення статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків .
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу підтверджується такими доказами як:
- копією декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, з якої вбачається, що до членів сім'ї зареєстрованих у належній ОСОБА_2 квартирі АДРЕСА_1 входить ОСОБА_1 (а.с. 9);
- копією будинкової книги для прописки громадян від 04.02.2004 року, з якої вбачається що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.05.2006 року зареєстрований в будинку АДРЕСА_2 (а.с. 10-11);
- документами про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що належали померлій ОСОБА_2 - наявність яких саме у заявника, свідчить про те, що вони опинилися в нього внаслідок спільного проживання з померлою, і що саме він здійснює догляд за вказаним майном після смерті ОСОБА_2 , як особа, яка з нею проживала однією сім'єю (а.с. 7-8).
Заявником надано достатньо доказів спільного проживання з померлою ОСОБА_2 однією сім'єю. Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.
З огляду на вищевикладене, враховуючи викладені в заяві обставини, письмові докази на підтвердження обставин справи, відсутність заперечень проти задоволення заяви зі сторони заінтересованої особи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви, оскільки в ході судового розгляду доведено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу .
Встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать його майнові права на спадщину, іншої можливості встановити цей факт заявник не має, у суду відсутні відомості щодо можливого порушення прав інших осіб, у зв'язку зі встановленням факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, а тому заява підлягає до задоволення.
При цьому враховуючи те, що Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України набрали законної сили з 01.01.2004 року, а Кодексом про шлюб та сім'ю України не передбачалося права встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу проживання, суд керуючись ч. 1 ст. 58 Конституції України, вважає за можливе встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року по день смерті ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.293, 294, 259, 263-265, 268, 273, 315, 319 ЦПК України, суд -
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Брошнів-Осадська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області про встановлення факту проживання однією сім'єю - задоволити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 01.01.2004 року по 19.02.2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Бейко