Справа №198/364/23
Провадження №1-кп/0198/69/23
11.10.2023
11.10.2023 року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судовим засіданням - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження внесеного в ЄРДР за № 12023046370000329 від 19.08.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Новов'язівське Юр'ївського району Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одружениого, з середньою-спеціальною освітою, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не працюючого, знятого з військового обліку за станом здоров"я, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_5 , вчинив кримінальний проступок проти здоров'я особи, а саме умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_4 , легкі тілесні ушкодження за наступних обставин.
Так, 10.08.2023 року близько 19 год. 00 хв., знаходячись на подвір'ї біля магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 " розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, достовірно усвідомлюючи, протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з мотивів особистої неприязні, підійшов до ОСОБА_4 , спереду, дістав зі своєї кишені газовий балончик та бризнув йому в обличчя в область очей, тим самим завдавши останньому тілесні ушкодження. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 спричинив потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку очей, які утворилися від дії аерозолі розпиленої з газового балончику та за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Кримінальне правопорушення підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Згідно ст. 12 ККУ кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 віднесено до кримінального проступку.
Обвинувачений ОСОБА_5 ,у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального проступку визнав у повному обсязі та не заперечував спричинення потерпілому ОСОБА_4 згаданих вище тілесних ушкоджень і механізм їх заподіяння. Час, місце, мотив вчинення кримінального правопорушення, інші обставини вчинення кримінального проступку, викладені в обвинувальному акті, ОСОБА_5 не спростовував, а навпаки їх підтвердив. При цьому обвинувачений ОСОБА_5 , пояснив, що того дня, 10.08.2023 року, близько 19 год. 00 хв., знаходячись на подвір'ї біля магазину "Продукти" розташованого за адресою: Дніпропетровська область Павлоградський район с.Новов'язівське, вул. Центральна, буд.14, на ґрунті особистих неприязних відносин, він ОСОБА_5 , достовірно усвідомлюючи, протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , з мотивів особистої неприязні, підійшов до ОСОБА_4 спереду, вихопив зі своєї кишені газовий балончик та бризнув йому в обличчя в область очей, тим самим завдавши останньому тілесні ушкодження. З приводу вчиненого, обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що шкодує, кається, та попрохав пробачення у потерпілого ОСОБА_4 .
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 підтвердив обставини вчиненого відносно нього кримінального проступку. Та вказав, що не пробачає обвинуваченого ОСОБА_5 . З приводу призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , покладається на розсуд суду.
Учасники судового провадження не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, викладених вище, їх не оспорювали, правильно розуміючи при цьому зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження не виникає.
Зізнавальні свідчення ОСОБА_5 ,. суд знаходить такими, що відповідають об'єктивним обставинам, вони надані послідовно, несуперечливо, добровільно. Суд вважає їх допустимими. Сумнівів у правдивості показань ОСОБА_5 , у суду не виникає.
Беручи до уваги викладене, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, з урахуванням позитивної думки учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення проступку, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому судом з"ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позицій, їм було роз"яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційцному порядку.
З урахуванням зазначеного вище суд вважає, що вина ОСОБА_5 в умисному легкому тілесному ушкодженні доведена. Скоєне ОСОБА_6 підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України.
Обираючи покарання для ОСОБА_5 суд, згідно зі ст.ст. 65-67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Слід зазначити, що ОСОБА_5 є суб'єктом кримінального правопорушення. Підстави вважати вчинення ОСОБА_5 кримінального проступку у стані неосудності відсутні.
Ґрунтуючись на завданні Кримінального кодексу України, меті та загальних засадах призначення покарання, визначених у ст.ст. 1, 50, 65 КК України, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, конкретні обставини справи, наявність пом'якшуючої та відсутністю обставин, обтяжуючих покарання суд призначає покарання ОСОБА_5 в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, у виді громадських робіт, оскільки доходить переконання, що саме таке покарання буде не тільки карою, а також сприятиме виправленню ОСОБА_5 та попередженню вчинення ним та іншими особами нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому за ч. 1 ст. 125 КК України обвинуваченні.
ОСОБА_5 призначити покарання, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Запобіжний захід не обрано.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати, які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави або на користь потерпілого, відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя Наталя ЖМУД