Справа № 195/1567/23
Провадження 2/195/376/23
"06" жовтня 2023 р. с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Колодіна Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Івахненко Олександр Олександрович, до ОСОБА_2 , третя особа: Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства,
до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в ітересах якої діє представник - адвокат Івахненко Олександр Олександрович, до ОСОБА_2 , третя особа: Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства.
Суд вважає, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.
У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж.
Однак, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а саме:
- позивачем не надано доказів запису про батька дитини, яке вчинено за вказівкою матері («зі слів матері»), оскільки згідно позиції Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.07.2021 р. у справі № 336/1357/16-ц відсутність даних про те, чи було зроблено запис про батька дитини за вказівкою матері виключає можливість задоволення заяви про встановлення факту батьківства;
- позивачем не надано доказів, що засвідчують походження дитини заявниці від померлого та визнання батьківства, а саме: листи, заяви, анкети, спільні сімейні фото, пояснення свідків та родичів померлого; доказів того, що померлий визнавав себе батьком; сумісного проживання; інші документи;
- позивачем не вказано коло спадкоємців, оскільки встановлення факту батьківства може вплинути на права та обов'язки заінтересованих осіб, які не були залучені до участі у цій справі;
- позивачкою не зазначено з якою метою вона просить суд встановити факт батьківства;
- позовна заява та її копія (яка надається для вручення відповідачу) не містить дати її складання та підписання.
Крім того, згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження батьками громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є наступні особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Однак, дані особи не вказані відповідачами по справі, хоча вони є спадкоємцями померлого та їх права можуть бути порушені.
Крім того, позивач звернувся до суду із позовом про визнання батьківства.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншім чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Таким чином, щодо померлої особи встановлюється факт батьківства.
Таким чином, суд приходить висновку, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту порушеного права, т.я. щодо померлої особи встановлюється лише факт батьківства, а у разі коли батько є живим - встановлюється батьківство.
Крім того, відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові батька, число, місяць і рік народження, громадянство ).
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказану позовну заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви терміном п'ять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Івахненко Олександр Олександрович, до ОСОБА_2 , третя особа: Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позову без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк він виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо ж позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. В. Колодіна