Справа № 186/1522/23
Провадження № 1-кс/0186/374/23
"11" жовтня 2023 р. м.Першотравенськ.
Слідчий суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області - ОСОБА_1 ,
секретар - ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
слідчого - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в м.Першотравенську клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041380000359 від 09 жовтня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Миколаївці, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня-технічна, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога неперебуваючого, раніше несудимого,
у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України,
Слідчий СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до слідчого судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , внесеним в рамках кримінального провадження №12023041380000359 від 09 жовтня 2023 року, за ознаками злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України.
Згідно клопотання слідчого, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , 08 жовтня 2023 року, в період часу починаючи з 18.00 години по 21.00 годину (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), прибув до приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_8 , з метою заволодіння грошовими коштами та цінними речами останнього, які зберігалися в зазначеному житловому приміщенні.
Зайшовши до вказаної квартири, двері якої йому відчинив ОСОБА_8 , зрозумів, що останній в подальшому може та буде перешкоджати йому заволодіти грошовими коштами та іншими цінними речами. В цей час, у ОСОБА_6 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_8 , з метою заволодіння чужим майном в умовах воєнного стану. Після чого, ОСОБА_6 , знаходячись у вказаній квартирі, де проживав ОСОБА_8 , реалізуючи умисел на вбивство ОСОБА_8 , з корисливих мотивів та маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном в умовах воєнного стану, діючи умисно, ножем завдав удари ОСОБА_8 , який знаходився в зальній кімнаті вказаної квартири, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: 16 колото - різаних ран передньої поверхні грудної клітки та черева; 4 колото - різаних ран задньої поверхні грудної клітки; 1 колото - різану рану обличчя; 1 колото - різану рану шиї; 3 колото - різані рани лівої кісті; 5 колото - різаних ран верхніх кінцівок. На передній поверхні грудної клітки зліва в проекції грудино - ключичного з'єднання виявлена рана № 9, на бічній поверхні грудної клітки зліва по передньо-пахвовій лінії в проекції 5 - 6 міжребер'я виявлена рана №11, на передній поверхні черева зліва в мезогостральній ділянці посередньо-ключичній лінії виявлена рана № 18. Дані рани є проникаючими, з ушкодженнями верхівки лівої легені, передньої поверхні нижньої долі лівої легені та проникаюча рана в черевну порожнину, що знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_8 .
Внаслідок заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень потерпілому - ОСОБА_9 , останній помер, лежачи на дивані за місцем свого проживання.
Продовжуючи свої злочинні протиправні дії та впевнившись у тому, що ОСОБА_8 перестав подавати ознаки життя, ОСОБА_6 вирішив пройти до кімнат квартири, з метою відшукання грошових коштів, належних ОСОБА_8 , про які йому було завідомо відомо та достовірно знаючи про місце розміщення ключа від металевого сейфа, відкрив його, звідки таємно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, переслідуючи мету наживи, викрав грошові кошти в сумі, щонайменше 24 500 гривень, перфоратор марки "BOSCH D-70745", шурупокрута марки «Маkita» моделі «Е-12В», мобільний телефон, марки Ergo R201, рідіоприймач "ХНDATA D-902", чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 , майнову шкоду.
Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , кваліфікуються по п. 6 ч.2 ст. 115 та ч.4 ст.187 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів та напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень в умовах воєнного стану.
Підозра ОСОБА_6 у скоєнні особливо тяжких злочинів обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Підставою для внесення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України, та в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний не дотримується суспільних норм поведінки та моралі, може намагатися уникнути покарання за вчинені кримінальні правопорушення, враховуючи тяжкість, цинізм та суспільно-небезпечні наслідки та покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні даних злочинів, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, існує у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою спотворення доказової бази по кримінальному провадженню, може незаконно, шляхом вмовлянь, впливати на свідків: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з якими підтримує дружні стосунки, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: встановити повні анкетні дані свідків, понятих, які були присутні під час проведення слідчих дій по кримінальному провадженню.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого умисного злочину, що свідчить про стійку злочинну поведінку ОСОБА_6 та небажання його ставати на шлях виправлення, у зв'язку з чим, перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з викладеним виникла необхідність в обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як обрання більш м'якого запобіжного заходу не дає можливості запобігти вищевказаним ризикам.
Просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовільнити.
Підозрюваний та його захисник з клопотанням не згідні, просять застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю, так як ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України слідчим не доведені.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшла до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходжу з того, що в силу вимог ст.ст.177 та 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання та наявність в нього постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий, прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме: захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа, вірогідно, вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України.
Так, на наявність підозри ОСОБА_6 у вчиненні цих злочинів вказують наступні докази, долучені до клопотання: протокол огляду місця події від 09 жовтня 2023 року, під час проведення якого в квартирі АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з колото- різаними пораненнями різного ступеня тяжкості; лікарське свідоцтво про смерть № 657 від 10 жовтня 2023 року, видане Павлоградським районним відділенням КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» Дніпропетровської обласної ради», згідно якого, смерть ОСОБА_8 настала від гострої крововтрати, комбінації відкритих ран, які охоплюють декілька ділянок тіла, нападу, з використанням гострого предмету, з метою вбивства чи нанесення ушкоджень; протоколом обшуку квартири АДРЕСА_3 від 09 жовтня 2023 року, під час якого за вказаною адресою було виявлено ОСОБА_6 з грошовими коштами в сумі 24 500 гривень, мобільний телефон марки "Ergo R201", рідіоприймач "ХНDATA D-902", куртку та штани, зі слідами бурого кольору; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 - у квартирі АДРЕСА_4 від 09 жовтня 2023 року, під час якого виявлено та вилучено шурупокрут марки «Маkita» моделі «Е-12В»; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 09 жовтня 2023 року, який повідомив, що періодично навідував свого родича - ОСОБА_8 , який проживав у квартирі АДРЕСА_2 . 09 жовтня 2023 року свідку стало відомо від рідних, що ОСОБА_8 виявлено за місцем проживання без ознак життя, з квартири зникли цінні речі у вигляді грошових коштів та електроінструментів. З приводу інструментів свідок зазначив, що, приблизно в 2021 році, на прохання ОСОБА_8 , він придбав останньому електроінструменти, а саме: перфоратор марки "BOSCH D-70745" темно- зеленого кольору, який лежав в зеленому чемоданчику з написом червоного кольору «BOSCH» та шуруповерт марки «MAKITA» в чемоданчику бірюзового кольору, наближеному до темно-зеленого, на вказаному чемоданчику, зверху ОСОБА_8 , при свідкові, було нанесено чорним маркером напис «ВЕРХ», для того, щоб орієнтуватися, з якого боку відчиняється вказаний чемоданчик. Свідку відомо, що електроінструменти останній зберігав на тумбі, яка знаходиться в спальній кімнаті ліворуч; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 10 жовтня 2023 року, який вказав, що у нього є знайомий - ОСОБА_6 , з яким він познайомився, приблизно півроку тому, підтримували спілкування, інколи разом відпочивали. Так, 08 жовтня 2023 року, приблизно о 21:00- 21:30 годині, свідок перебував за місцем свого проживання, в цей час його дружина - ОСОБА_13 , повернулася додому, покликала ОСОБА_10 до коридору, де останній побачив свого знайомого - ОСОБА_14 , одягнутого у куртку темного кольору та штани (які саме точно не пам'ятає), він при собі мав 2 барсетки через плече чорного та сірого кольору (одягнені на нього), пакет чорного кольору. Зі слів свідка, ОСОБА_15 залишив пакет та барсетку сірого кольору в коридорі, запросив свідка вийти покурити, свідок побачив, що у чорному пакеті лежав чоловічий одяг зі слідами крові, що саме це за речі, свідок не запитував, не акцентував уваги. У барсетці сірого кольору було радіо темного кольору, яке ОСОБА_10 побачив пізніше. Під час спілкування, ОСОБА_15 з барсетки чорного кольору, яка була у нього при собі, діставав гаманець темного кольору та рахував гроші (в гаманці були купюри різним номіналом). Від кількості купюр гаманець не закривався, їх було досить багато, але точної суми свідок не знає. Також, з барсетки ОСОБА_15 дістав мобільний телефон чорного кольору марки «Ерго» кнопочний, без сім-карти, пояснив, що даний телефон йому дали на роботі, він йому не потрібен та залишив його в квартирі; протоколом допиту свідка - ОСОБА_11 від 10 жовтня 2023 року, який вказав, що 08 жовтня 2023 року у вечірній час його знайомий ОСОБА_6 попросив закласти до ломбарду на своє ім'я перфоратор марки "BOSCH D-70745", що, відповідно, він і зробив, отримавши за це грошові кошти.
З огляду на викладене, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в скоєнні особливо тяжких злочинів по п.6 ч.2 ст.115 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна та по ч.4 ст.187 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, з конфіскацією майна.
На переконання слідчого судді, ці докази є належними та достатніми на цій стадії провадження для прийняття рішення про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу.
Що стосується встановлених слідчим ризиків, передбачених п.п 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то останні є такими, що об'єктивно існують.
Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 не працює, постійного джерела доходів не має, сталих соціальних зв'язків не має, враховуючи тяжкість злочину, після повідомлення про підозру, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний знайомий зі свідками: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у разі можливості вільного пересування, може незаконно впливати на зазначених осіб, будь-яким чином, з метою зміни свідчень у цьому кримінальному провадженні, для уникнення в подальшому кримінальної відповідальності, за вчинені ним злочини.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний не працює, у нього відсутній постійний заробіток, підозрюється у вчиненні двох корисливих злочинів, схильний до вчинення злочинів з корисливих мотивів, у зв'язку з чим, може вчинити інше кримінальне правопорушення майнового характеру.
09 жовтня 2023 року о 23:36 годині ОСОБА_6 було затримано на підставі ч.4 ст.208 КПК України.
10 жовтня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України.
Відповідно ст.178 КПК України враховую вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 , тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, обставини їх вчинення, покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, а також особу підозрюваного, який є працездатним, не працює, не має осіб, які б перебували на його утриманні, відсутність стійких соціальних зв'язків на території м.Першотравенська, Синельниківського району, Дніпропетровської області, схильність до вчинення злочинів з корисливих мотивів.
З урахуванням наведених обставин, приходжу до висновку про те, що ризики переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, є реальними.
Оцінюючи вищевказані обставини, також зважаю на практику ЄСПЛ, зокрема, в частині того, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З огляду на викладене, доводи сторони обвинувачення щодо наявності заявлених ризиків та неможливості запобігти їм шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є обґрунтованими, належними та підтверджуються матеріалами провадження.
Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу, як особисте зобов'язання.
Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу, як особиста порука не виявляється можливим.
Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, не працює та не має засобів для існування, вважаю, за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Розмір застави відповідно до ч.3 ст.183 КПК України не визначається, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.
Враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, те, що він обґрунтовано підозрюється в скоєнні особливо тяжких злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115 КК та ч.4 ст.187 України, не працює, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 59 днів, з моменту фактичного затримання, в межах строку досудового розслідування даного кримінального провадження.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-184, 186,187, 193,194, 196,197, 309, 369-372, 376 КПК України, - слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041380000359 від 09 жовтня 2023 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - задовільнити.
Обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 59 (п'ятдесят дев'ять) днів.
Строк запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою рахувати з 23 години 36 хвилин 09 жовтня 2023 року по 23 годину 36 хвилин 06 грудня 2023 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Слідчий суддя: ОСОБА_1 .
Ухвала оголошена, копію ухвали отримав «11» жовтня 2023 року о «_____» годині «____» хвилин.
__________________ ОСОБА_16 .