Справа № 185/11496/23
Провадження № 2-о/185/383/23
10 жовтня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщик Микола Васильович, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, -
У вересні 2023 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, в якій просить суд встановити факт постійного проживання з березня 2016 року до 07 листопада 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю, за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була його далекою родичкою. Постановою приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщика М.В. від 22 серпня 2023 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з тих підстав, що заявник не надав документів, що підтверджують його проживання разом із спадкодавцем однією сім'єю не менш, як п'ять років до часу відкриття спадщини. Тому, не може вважатися спадкоємцем за законом четвертої черги відповідно до ст. 1264 ЦК України, та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 . Як вбачається з акту про фактичне проживання від 24 квітня 2023 року, складеного головою квартального комітету № 1 м. Павлограду ОСОБА_3 , в присутності сусідів, за адресою: АДРЕСА_1 , мешкала до моменту смерті власниця будинку ОСОБА_2 , а саме, до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з нею, з березня 2016 року і до її смерті мешкав, без реєстрації, племінник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вони проживали однією родиною, вели спільне господарство. У зв'язку із зазначеним, він змушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 11 вересня 2023 року відкрито провадження по справі, та, за клопотанням заявника, витребувано у Приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщика М.В. належним чином завірену копію спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
У судове засідання заявник не з'явився, відповідно до поданої заяви про встановлення факту, яке має юридичне значення, просить розглядати справу без його участі, із задоволенням його вимог.
Приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщик М.В. у судове засідання не з'явився, надав суду заяву від 03.10.2023 року за вих. № 303/01-16 про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити заяву за наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 293, ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_1 , виданим 08 листопада 2022 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Відповідно до довідки № 2311 від 24.04.2023 року про реєстрацію та склад сім'ї, ОСОБА_2 , 1938 року народження, на день смерті була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно договору дарування від 17 січня 1996 року, посвідченого державним нотаріусом Першої павлоградської державної контори Кибальною Т.М., в реєстрі за № 3-77, ОСОБА_2 прийняла у дар від ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 та розташованого на земельній ділянці площею 808 кв.м.
Як вбачається з копії спадкової справи № 38/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , заведеної01 травня 2023 року Приватним нотаріусом Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщиком М.В., із заявою про прийняття спадщини за законом звернувся заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як спадкоємець четвертої черги спадкоємців за законом, та повідомив нотаріуса про відсутність інших спадкоємців, передбачених ст.ст. 1261-1264, 1266, 1268 та 1276 ЦК України.
Постановою приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщика М.В. від 22 серпня 2023 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з тих підстав, що заявник не надав документів, що підтверджують його проживання разом із спадкодавцем однією сім'єю не менш, як п'ять років до часу відкриття спадщини. Тому не може вважатися спадкоємцем за законом четвертої черги відповідно до ст. 1264 ЦК України, та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 .
Як вбачається з акту про фактичне проживання від 24 квітня 2023 року, складеного головою квартального комітету № 1 м. Павлограду ОСОБА_3 , у присутності сусідів, за адресою: АДРЕСА_1 , мешкала до моменту смерті власниця будинку ОСОБА_2 , а саме, до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з нею, з березня 2016 року і до її смерті мешкав, без реєстрації, племінник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вони проживали однією родиною, вели спільне господарство.
Крім того, відповідно до накладної ФОП ОСОБА_5 від 07.11. 2022 року, виданої на ім'я ОСОБА_1 , заявник сплачував витрати на поховання ОСОБА_2 , що може свідчити про організацію поховання останньої.
Також судом встановлено, що заявник, як близька людина померлої, має усі оригінали правовстановлюючих документів, які стосуються майна померлої та, які засвідчують причини смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщин), якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як зазначено у п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем: копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
У своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем, на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини,якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів».
Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св 15 від 21 жовтня 2015 року.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини»
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.
Відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що ознаками сім'ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.
У пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.
Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України заявник повинен зазначити у заяві з якою метою він просить суд встановити зазначений факт.
Заявник на даний час має намір реалізувати свої права щодо прийняття спадщини, що доводить мету заявника стосовно звернення до суду.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню, а відтак суд вважає за можливе встановити факт постійного проживання з березня 2016 року до 07 листопада 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю, за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеного, керуючись ст. 4, 19, 95, 263, 264, 265, 293-294, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщик Микола Васильович, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, - задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт постійного проживання з березня 2016 року до 07 листопада 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Заінтересована особа - приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іщик Микола Васильович, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 103, приміщення 14 -15.
Суддя В.М. Бондаренко