Справа № 182/3438/17
Провадження № 1-кп/0182/213/2023
Іменем України
11.10.2023 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області матеріали об'єднаних кримінальних проваджень №12021041340000386 та №12017040340001978 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 152 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 152 КК України
Прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці без визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ризики передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, а саме ризик переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу, ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Потерпіла ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що вона вибачила свого сина.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши що злочини він не вчиняв.
Адвокат ОСОБА_5 підтримав думку свого підзахисного.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до наступних висновків.
За змістом статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні,у вчиненні якого він підозрюється,обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного,обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного,обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного,обвинуваченого; майновий стан підозрюваного,обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного,обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів,якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений.
Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
За змістом норми ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні тяжких злочинів, і в разі визнання його винним, йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що може спонукати його переховуватись від суду.
Також , незважаючи на те, що потерпіла ОСОБА_6 допитана в судовому засіданні і ризик тиску на неї не є суттєвим, за думкою суду, існує ризик скоєння нових, аналогічних злочинів у відношенні потерпілої.
Суд вважає, що зазначені ризики не минули і на теперішній час, і запобігання зазначеним ризикам можливо лише при продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, суд вважає, що ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу не минули, а тому суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, застава не визначалась.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, з 11.10.2023 року до 09.12.2023 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1