Справа № 204/12115/23
Провадження № 2/204/3230/23
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
про передачу справи на розгляд іншому суду
10 жовтня 2023 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Токар Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
15 серпня 2023 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.08.2023 року головуючим у справі визначено суддю Токар Н.В.; справу передано судді 16.08.2023 року.
На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, з метою визначення підсудності, 17 серпня 2023 року судом був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру, та отримано відповідь №188426 щодо відсутності інформації про зареєстроване місце проживання позивача.
17 серпня 2023 року, на виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом повторно був зроблений запит до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо наявності інформації про зареєстроване місце проживання позивача; станом на 10.10.2023 року відповідь на адресу суду не надходила.
Перевіривши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що справа не підсудна Красногвардійському районному суду м.Дніпропетровська виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частиною 2 ст.27 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частиною 1 ст.30 ЦПК України визначено виключну підсудність, згідно якої, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 (провадження №12-175гс19) у питанні щодо застосування статті 30 ГПК України, яка за своїм змістом є аналогічною статті 30 ЦПК України, у спірних правовідносинах, пов'язаних з визнанням недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, дійшла, зокрема, таких висновків: нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; майнове право на об'єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об'єкта цивільних прав; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном; оскільки спір у цій справі виник з приводу об'єкта нерухомого майна, то спір щодо майнових прав на вказане майно відповідно до вимог частини третьої статті 30 ГПК України мав би розглядатись судом за місцезнаходженням майна.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 (провадження №12-73гс20), аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Отже, слід дійти висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду вважала, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підступності.
Схожа правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07. 2020 у справі №910/10647/18.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на території Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпра.
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном, в даному випадку прав та обов'язків, передбачених режимом сумісного проживання у квартирі АДРЕСА_2 .
Аналізуючи наведені норми права, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, подана до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська з порушенням територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - має бути передана за виключною підсудністю на розгляд Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 184, 258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суддя,-
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - передати на розгляд до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Токар