Справа № 203/5644/23
1-кс/0203/4409/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_5 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська,
громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, утриманців не маючого,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження №62023170030001293,-
ВСТАНОВИВ:
Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023170030001293, відомості за яким внесено до ЄРДР 23.0782023 року за ч.5 ст.407 КК України, за фактом самовільно залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_4
04.10.2023 року останньому було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та в наданому до суду клопотанні слідчим поставлено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.
Мета та підстави застосування запобіжного заходу визначені ст.177 КПК України, а обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу - ст.178 КПК України.
Згідно ч.ч.1,2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя враховує, що долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, а саме: повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення, акт службового розслідування, протоколи допиту свідків та витяги з наказів, в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та про наявність обгрунтованої підозри у його вчиненні ОСОБА_4 .
Також слідчий суддя приймає до уваги, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обгрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій.
Відповідно до приписів ч.8 ст.176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст.407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
З долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження вбачається, що 21.06.2023 року ОСОБА_4 без відповідного дозволу залишив розташування військової частини.
Під час допиту в якості підозрюваного та в поясненнях під час розгляду клопотання в суді ОСОБА_4 зазначив, що залишив розташування військової частини за сімейними обставинами, а саме: через втрату дитини дружиною та перебування її в депресивному стані, для забезпечення її психологічної підтримки та через відмову командування відпустити його до дому за вказаних обставин. У вчиненому щиро кається, зобов'язується сприяти слідству та має намір продовжувати військову службу.
Також з матеріалів справи вбачається, що весь цей час ОСОБА_4 перебував вдома за постійним місцем свого мешкання. 18.08.2023 року самостійного з'явився до органу досудового розслідування. Крім того, звернувся до командування ВЧ НОМЕР_1 з метою подальшого проходження військової служби.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 самостійно звернувся до органу досудового розслідування 18.08.2023 року, тобто до відкриття кримінального провадження, яке було розпочато 23.08.2023 року, з цього часу та до моменту повідомлення про підозру 04.10.2023 року, не ухилявся від слідства, належним чином виконував свої процесуальні обов'язки, з'явився за першим викликом до суду для участі у розгляді клопотання, а також звернувся до військової частини з метою продовження військової служби, є підстави стверджувати про відсутність ризиків ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування, впливу на свідків, перешкоджанню досудовому розслідуванню або вчинення ним кримінальних правопорушень проти порядку проходження військової служби.
Також слідчий суддя враховує вік підозрюваного, що останній раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання.
Сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за вказаних вище обставин та даних про особу підозрюваного, не є достатньою підставою для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням вищезазначеного, наведені слідчим та прокурором доводи та долучені до клопотання докази не свідчать про наявність визначених ст.177 КПК України ризиків такого ступеня, які б зумовлювали необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави чи без такої), натомість застосування будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу не перебачено чинним кримінальним процесуальним законодавством України, в зв'язку із чим клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.131,176-178,182,183,184,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1