справа № 208/270/23
№ провадження 1-кп/208/285/23
УХВАЛА
Іменем України
06 жовтня 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого, адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника, адвоката ОСОБА_7 ,
у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12022041160001002 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кринички Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, працюючий майстром на ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до обвинувального акту, близько 11.20 годині 01.12.2022 року, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Chevrolet Lacetti» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух заднім ходом по вулиці Бурхана з боку вулиці Михайла Грушевського в напрямку проспекту Тараса Шевченка, що розташовані в Заводському районі міста Кам'янське Дніпропетровської області.
Під час руху, ОСОБА_9 грубо порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 («зебра білого кольору») розташованого в районі будинку № 2, на якому перебував пішохід ОСОБА_4 , перетинаючи проїзну частину справа наліво за напрямком руху, заходів до зменшення швидкості, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходові, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, не прийняв і, продовживши рух, скоїв на нього наїзд.
Своїми діями, водій ОСОБА_9 порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого:
- «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких бути створена перешкода чи небезпека»,
саме невиконання якого знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.
В результаті даної ДТП пішоходу ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла з закритим уламковим переломом латерального мищелку, міжмищелкового підвищення лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, закритим уламковим переломом голівки лівої малогомілкової кістки, з синцями в області лівого колінного суглобу та гомілки, синцем по передній поверхні лівого гомілково-ступеневого суглобу, синцем на правому плечі, які відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
Органом досудового слідства дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Під час проведення судового засідання, ОСОБА_9 свою вину у скоєнні злочину при зазначених у обвинувальному акті обставинах, визнав повністю та пояснив суду наступне.
Приблизно о 11.20 годині 01.12.2022 року, він знаходячись по вулиці Бурхана в м. Кам'янське, керуючи автомобілем «Chevrolet Lacetti», вирішив здійснити маневр руху заднім ходом, для того щоб потім повернути та продовжити рух в іншому напрямку дороги. Подивився в дзеркала, впевнився, що позаду автомобіля нікого немає. Здійснюючи рух заднім ходом, почув звук удару позаду автомобіля та зупинився. Вийшов з авто та побачив, що позаду автомобіля лежить чоловік, на якого він скоїв наїзд. Він неодноразово пропонував відвезти останнього в лікарню або викликати ШМД, але той відмовлявся. Він поїхав з місця пригоди, але за 30 хвилин йому зателефонували з поліції і він невідкладно з'явився до слідчого.
На теперішній час, заявлені потерпілим матеріальні та моральні збитки відшкодував у повному обсязі. У скоєному щиро кається. З потерпілим він примирився, та просить закрити провадження у справі з цієї підстави. Нереабілітуючий характер закриття кримінальної справи з цих підстав йому роз'яснено та є зрозумілим.
Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив пояснення обвинуваченого щодо обставин його травмування. Шкода завдана злочином йому повністю відшкодована. Він примирився з обвинуваченим та не заперечує проти закриття кримінального провадження з цих підстав. Наслідки прийняття такого рішення йому роз'яснені і є зрозумілими.
Захисник та представник потерпілого підтримали думку своїх довірителів.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання про закриття справи.
Суд, вислухав клопотання, сторони кримінального провадження, вивчивши надані матеріали, встановив наступне.
Наслідки закриття кримінального провадження з підстав передбачених ст. 46 КК України, всім учасникам судового засідання роз'яснені.
Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила необережний нетяжкий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
Цією правовою нормою закріплено інституту медіації як альтернативного способу врегулювання кримінально-правових конфліктів, в основу якого покладено посередництво у примиренні сторін.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим дає змогу: потерпілому - більш оперативно отримати належну компенсацію заподіяної йому шкоди; особі, яка вчинила злочин, - бути звільненою від кримінальної відповідальності; державі - зекономити фінансові та інші ресурси, необхідні для розслідування зазначених категорій справ.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться п. п. 1, 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення від кримінальної відповідальності це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України, у порядку, встановленому КПК України.
Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК.
Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного злочину. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо)
Примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка із сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Шляхом допиту обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_9 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Потерпілий в судовому засіданні підтвердив обставини свого травмування.
Судом досліджено протокол огляду місця події, протоколи слідчих експериментів, висновки авто технічних та судово-медичної експертиз, які повністю підтверджують обставини вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення.
Будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого у суду відсутні, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.
Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави, які не є реабілітуючими.
Відповідно до розписки потерпілого ОСОБА_4 , завдана злочином матеріальна та моральна шкода відшкодована у повному обсязі, претензії до обвинуваченого відсутні. Поданий цивільний позов потерпіла сторона просила залишити без розгляду.
Згідно ст. 12 КК України, ч.1 ст. 286 КК України віднесена законодавством до нетяжких злочинів. ОСОБА_9 раніше не судимий, що підтверджується відповідною довідкою, свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, відшкодував завдану злочином шкоду, примирився з ОСОБА_10 що підтверджується поясненнями останнього, а тому наявні всі умови та підстави, передбачені кримінальним законом для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, та закриття кримінальної справи на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17, зазначено, що оскільки процесуальні витрати, понесені у кримінальному провадженні не є збитками, то такі витрати повинні бути розподілені судом у межах розгляду того кримінального провадження, у ході розгляду якого вони виникли.
КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зважаючи на викладене, суд вважає що процесуальні витрати понесені державою по проведенню судових експертиз, підлягають стягнення з обвинуваченого.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст. 284 ч.2 п.1 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності по обвинуваченню за ч.1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження № 12022041160001002 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по ч.1 ст. 286 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України - у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Речові докази по справі: автомобіль «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на спец. майданчику Кам'янського РУП, - знявши арешт з майна, повернути власнику, медичну картку стаціонарного хворого № 8074 на ім'я ОСОБА_4 та 1 оптичний диск з рентген знімками, залишити на зберіганні у КНП КМР «МЛШМД»
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати по проведенню судових експертиз у загальній сумі 3 020 гривень 48 копійок.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 7-ми днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1