Справа № 212/6994/23
3/212/3024/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, Козлов Д. О., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з ППП в м. Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області ДПП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 173, ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
06 вересня 2023 року о 21 год. 10 хв. ОСОБА_1 , знаходячись у громадському місці в п'яному вигляді, а саме біля будинку 15 по вулиці Соколовській міста Кривого рогу висловлювався нецензурною лайкою в бік поліцейських, чіплявся до колишньої дівчини, та бив ногами службовий автомобіль Рено Меган, ДНЗ НОМЕР_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Також 06 вересня 2023 року об 21:10 год. ОСОБА_1 знаходячись біля будинку 15 по вулиці Соколовській міста Кривого рогу не виконував неодноразову законну вимогу працівників поліції про припинення правопорушення, поводив себе зухвало та нахабно, виражався нецензурною лайкою, бив ногами службове авто, та чіплявся до своєї колишньої дівчини. Своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
Постановою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 жовтня 2023 року справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ст.173, ст. 185 КУпАП об'єднано в одне провадження.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснені вимоги ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України.
ОСОБА_1 пояснення по суті адміністративного правопорушення не надав. До судового засідання не з'явився за невідомих суду причин.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (1989) відзначив, що сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань». Таким чином ЄСПЛ наголошує у своїх рішеннях, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене вмотивування, через ігнорування ОСОБА_1 виклику на розгляд справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про можливість за ст. 268 КУпАП розглянути справу за наявними у справі доказами у його відсутність.
Дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного висновку.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Так, диспозиція статті 173 КпАП України передбачає, що об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у порушенні громадського порядку (урегульованої правовими та іншими соціальними нормами системи суспільних відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей) шляхом вживання нецензурної лайки в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та вчинення інших подібних дій.
Розглядаючи суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України суд виходить з наступного.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Крім того, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення, є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії, а саме неповага до суспільства, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП знайшла своє повне підтвердження у матеріалах справи, зокрема скоєння правопорушення при викладених вище обставинах підтверджується відомостями, які наявні у протоколі про адміністративне правопорушення, рапортом працівника поліції, відеодоказами, які додані до матеріалів справи.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Вказане тлумачення викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення підтверджується, відомостями, які наявні у протоколі про адміністративне правопорушення, рапортом працівника поліції, відеодоказами, які додані до матеріалів справи.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що подія адміністративного правопорушення мала місце, вина ОСОБА_1 у його вчинені доведена, в його діях є наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки він вчинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.173-2 КУпАП, ст.. 185 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та протиправну поведінку, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до нього адміністративне стягнення, в межах санкції ст. 185 КУпАП, у вигляді штрафу, що буде достатнім для виховання особи та запобіганню новим правопорушенням.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з порушника підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, 283-285 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєні адміністративного правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, та покласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Д. О. Козлов