Справа № 201/12406/23
Провадження №1-кс/201/4369/2023
УХВАЛА
Іменем України
11 жовтня 2023 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури, -
ВСТАНОВИВ:
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 10 жовтня 2023 року надійшла вищевказана скарга, яку згідно із протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 10 жовтня 2023 року було передано судді ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали скарги, суддя приходить до наступних висновків.
Із змісту скарги вбачається, що заявником оскаржується бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у не розгляді його заяви від 05 жовтня 2023 року.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Частиною 2 статті 1 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Конституцією України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Крім цього, частина 1 статті 29 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
Статтею 6 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» встановлено, що кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою. Держава забезпечує кожному громадянинові України можливості для опанування державної мови через систему закладів дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, а також через підтримку неформальної та інформальної освіти, спрямованої на вивчення державної мови. Держава організовує безкоштовні курси української мови для дорослих та забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.
З матеріалів скарги вбачається, що вона написана російською мовою.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року №10-рп/99 вказано, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Також в постанові Верховного Суду від 19 вересня 2022 року у справі №521/12324/18 (провадження №51-5817кмо21) вказано: «передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів (у тому числі апеляційних і касаційних скарг) українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.» (повний текст постанови: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106426687).
Таким чином, оскільки скарга викладена російською мовою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, вона підлягає поверненню
Європейський суд з прав людини у рішенні «Менцен проти Латвії (заява № 71074/01) зазначив: «... що свобода використання мови як така не є однією з прав і свобод, які регулюються Конвенцією. Загальновизнаним є те, що не існує жорсткої лінії розмежування мовної політики від сфери, охопленої Конвенцією, а захід, вжитий в рамках такої політики, може стосуватися одного або декількох положень Конвенції. Разом з тим, фактом залишається те, що, за винятком конкретних прав, передбачених статтями 5 § 2 та 6 § 3 (а), (е), Конвенція сама по собі не гарантує права на використання певної мови при комунікації з органами державної влади або право отримувати інформацію вільно обраною мовою. Отже, за умови поваги до прав, захищених Конвенцією, кожна Висока Договірна Сторона має право регулювати та встановлювати зобов'язання щодо використання своєї офіційної мови або мов у документах, що посвідчують особу та інших офіційних документах.»
З огляду на викладене, відмова в прийнятті скарги з підстав невиконання вимог закону щодо викладення скарги державною мовою, не є такою, що несумісна з гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
Відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги положення ст. 304 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_2 слід повернути скаржнику, для виправлення недоліків.
Роз'яснити скаржнику, що згідно із ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 32, 218, 303, 304, 306 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури - повернути заявнику.
Роз'яснити скаржнику, що згідно із ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1