10.10.2023
Справа № 331/6743/23
Провадження № 1-кс/331/1899/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Запоріжжя
Слідча суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність Відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та зазначила, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться справа № 331/288/21 за позовною заявою ОСОБА_3 до ПрАТ «ЗЕРЗ» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу. У підготовчому судовому засіданні 07.12.2021 головуючим суддею ОСОБА_5 була винесена ухвала про витребування доказів. 25.04.2022 вона звернулась до особи, яка тимчасово здійснює повноваження генерального директора ПрАТ «ЗЕРЗ» ОСОБА_6 із заявою щодо виконання ухвали від 07.12.2021. 10.05.2022 відповідач у судовому засіданні надав витребувані докази, які не відповідають ухвалі від 07.12.2021. Наголошує на тому, що вона протягом року систематично зверталась до відповідача з клопотаннями, заявами щодо забезпечення витребуваних доказів відповідно до ухвали від 07.12.2021, однак вказані дії результату не дали. Далі вона звернулась до суду з заявою щодо забезпечення доказів відповідно до ухвали судді ОСОБА_5 про витребування доказів від 07 грудня 2021 року. Крім того, зазначає, що згідно ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 23.05.2023 року Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, передбачено задовольнити вимоги позивача стосовно клопотання про витребування доказів до матеріалів справи від 03.04.2023, а також клопотання щодо витребування додаткових доказів до матеріалів справи від 13.05.2023. Вказує на те, що 07.08.2023 вона повторно звернулась до із заявою щодо витребування доказів та додаткових витребуваних доказів відповідно до двох ухвал Жовтневого районного суду м. Запоріжжя до особи, яка тимчасово здійснює повноваження генерального директора ПрАТ «ЗЕРЗ» ОСОБА_6 стосовно надання вищевикладених доказів, однак заява була проігнорована. Вважає такі дії ОСОБА_6 злочином - умисним невиконанням судового рішення, про вчинення якого вона повідомила відділ поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та просила розпочати розслідування викладених у її заяві фактів за ст. 382 КК України, однак жодної інформації у передбачений законом строк вона не отримала, після чого звернулась до прокуратури. Лише 25.09.2023 вона отримала письмову відповідь від правоохоронних органів про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за її заявою. Вважає такі дії посадових осіб відділу поліції неправомірними, тому просила слідчу суддю зобов'язати посадових осіб відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внести до ЄРДР відомості, що містяться у її заяві від 23.08.2023 № М-270 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, відносно ОСОБА_6 та розпочати досудове розслідування.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 скаргу підтримала та просила її задовольнити, зазначивши, що працівники поліції порушили вимоги КПК України та безпідставно відмовили у розслідуванні цієї справи, тому просили зобов'язати відповідну посадову особу внести відомості до Реєстру та розпочати розслідування. Наполягала на тому, що у діях ОСОБА_6 наявний склад кримінального правопорушення, пов"язаний із умисним невиконанням судового рішення у цивільній справі.
Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні вважав, що підстав для реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР немає, заява ОСОБА_3 була своєчасно розглянута уповноваженими особами, про що заявнику надана письмова відповідь.
Слідча суддя, вислухавши пояснення заявника, слідчого, дослідивши надані матеріали, доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», ОСОБА_7 про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу (справа № 331/288/21, провадження № 2/331/29/2023).
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 від 07 грудня 2021 року, клопотання позивача ОСОБА_3 задоволено частково та зобов'язано посадову особу надати суду засвідчені належним чином документи, зазначені в клопотанні, для огляду в судовому засіданні.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_8 від 23 травня 2023 року два клопотання позивача ОСОБА_3 про витребування доказів у Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (ЄДРПОУ 01056273, адреса: 69065, місто Запоріжжя, вул. Залізнична, буд.2), перелік яких зазначений в ухвалі, задоволені та зобов'язано надати витребувані судом докази до початку судового розгляду справи по суті.
Як повідомила у судовому засіданні ОСОБА_3 , відповідачем ухвали суду не виконані. 23.08.2023 вона звернулась до ВП № 2 із заявою про вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ст. 382 КК України, однак 25.09.2023 отримала письмову відмову у внесенні відомостей до ЄРДР.
Згідно із п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Так під час судового засідання встановлено, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_3 відділом поліції № 2 ЗРУП ГУНП у Запорізькій області 12.09.2023 заявника було повідомлено, що з обставин, викладених у її заяві, ознак кримінального правопорушення у діях будь-якої особи не убачається, тому підстав для внесення відомостей до ЄРДР немає.
Аналізуючи дії уповноважених осіб ВП № 2 ЗРУП ГУНП у Запорізькій області, слідча суддя враховує, що за приписом ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення.
Диспозицією статті 382 КК України передбачено притягнення до кримінальної відповідальності за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Отже, за змістом ст.382 КК України вказаний злочин може бути вчинено виключно у разі невиконання рішення суду за наявності прямого умислу суб'єкта, на якого покладено обов'язок щодо виконання рішення суду.
Відповідно до висновку ВС, викладеного у постанові від 14.05.2019 у справі №319/841/16-к, об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України полягає в одному з таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню. Невиконання судового акту - це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб'єкт був зобов'язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт. Однією з форм (способу) невиконання судового рішення є пряма й відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати. Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов'язана особа хоча відкрито і не відмовляється від виконання судового акту, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання.
Заявниця ОСОБА_3 вважає, що відповідачем ОСОБА_6 умисно не були виконані ухвали суддів Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2021 та 23.05.2023 про витребування доказів у цивільній справі.
Оцінюючи надані заявницею судові рішення, слідча суддя приходить до висновку, що вони були ухвалені судом під час розгляду цивільної справи, остаточне рішення у якій не прийнято, та стосується процесу доказування наявності чи відсутності фактів, про які зазначає ОСОБА_3 у своїй позовній заяві.
Водночас діючий Цивільний процесуальний кодекс передбачає застосування судом заходів процесуального примусу з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Так згідно із ст. 146 ЦПК України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом. Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Як встановлено у судовому засіданні судом під час розгляду цивільної справи заходи процесуального примусу до відповідача не застосовувались, рішення у справі за позовом ОСОБА_3 не прийнято, судовий розгляд триває.
За таких обставин вважаю, що ухвали суду від 07.12.2021 та 23.05.2023 про витребування доказів у цивільній справі не мають у собі ознак остаточного судового рішення та не є такими, що відносяться до виконавчого документа, а мають на меті сприяти позивачу у доведенні своїх доводів під час судового процесу. Тому невиконання вказаних судових рішень не може бути підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України, оскільки ЦПК України передбачені інші способи для спонукання відповідальної особи до їх виконання , передбачені главою 9 розділу ІІ ЦПК України.
Одже слідча суддя не вбачає підстав для зобов'язання посадових осіб відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, відповідно до поданої ОСОБА_3 заяви. Обставини та події, про які повідомляє ОСОБА_3 у своїй заяві, не містять посилань на об'єктивні відомості та фактичні обставини, які характеризують кримінальне правопорушення, а тому розгляд її заяви в порядку, передбаченому для розгляду звернень громадян, є правомірним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 214, 303 КПК України, слідча суддя
УХВАЛИЛА:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідча суддя ОСОБА_1