Справа № 304/1595/23 Провадження № 3/304/961/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнов В.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, пенсіонерки,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
УСТАНОВИВ:
з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 825284 від 11 липня 2023 року вбачається, що цього ж дня о 00.20 год у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї невістки ОСОБА_2 , а саме вчинила дій, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою в сторону потерпілої.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про місце і час розгляду справи, причин неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала, а тому справа про адміністративне правопорушення розглядається в її відсутності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України» (Smirnova v. Ukraine, заява №36655/02), відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до такого.
Так, вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 825284 від 11 липня 2023 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 від 11 липня 2023 року, а також іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так суддя враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom, заява № 25) від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine, заява № 39598/03) від 21 жовтня 2011 року Європейським судом з прав людини зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Даних, які б спростовували докази вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, судді не надано.
Суддя також враховує позиції Європейського суду з прав людини, що викладені у справах «Бакланов проти Росії» (Baklanov v. Russia, заява № 68443/01, рішення від 09 червня 2005 року), та «Фрізен проти Росії» (Frizen v. Russia, заява № 58254/00 рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (Ismayilov v. Russia, заява № 30352/03, п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Тому дослідивши матеріали справи, враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, малозначність скоєного правопорушення, оскільки таке не представляє великої суспільної небезпеки та не спричинило будь-якої значної шкоди громадським чи державним інтересам, суддя вважає за можливе у відповідності до ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись щодо неї усним зауваженням.
Керуючись ст. 22, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження, а провадження по справі - закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Чепурнов В. О.