Справа № 304/1402/23 Провадження № 3/304/848/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2023 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнов В.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
УСТАНОВИВ:
Тринадцятого липня 2023 року о 23.15 год ОСОБА_1 по вул. Центральній у с. Дубриничі Ужгородського району Закарпатської області керував автомобілем марки «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей; від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце і час розгляду справи, причин неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому з метою недопущення порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення така розглядається у його відсутності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України» (Smirnova v. Ukraine, заява №36655/02), відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного.
Так, вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 341124 від 13 липня 2023 року, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до протоколу серії ААД № 341124, копіями постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 268046 і № 341123 від 13 липня 2023 року, а також відеозаписом, що міститься на доданому до матеріалів справи DVD-R диску.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так суддя враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom, заява № 25) від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine, заява № 39598/03) від 21 жовтня 2011 року Європейським судом з прав людини зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення обиратиметься в межах санкції зазначеної норми закону.
Оскільки з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 341123 від 13 липня 2023 року вбачається, що посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не видавалось, тому з врахуванням санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя приходить до висновку, що такого слід піддати тільки основному стягненню у виді штрафу без застосування додаткового - позбавлення права керування транспортними засобами.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху суддею не враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір.
Керуючись ст. 8, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп судового збору.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя:Чепурнов В. О.