Постанова від 10.10.2023 по справі 351/564/23

Справа № 351/564/23

Провадження № 22-ц/4808/1166/23

Головуючий у 1 інстанції ПОСОХОВ І. С.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,

секретаря Возняк В.Д.,

з участю заявника ОСОБА_1 і його представника адвоката Фармуги В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Снятинська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Посоховим І.С. 18 липня 2023 року в м. Снятин Івано-Франківської області, повний текст якого складено 24 липня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, спадкоємцем якого є заявник - ОСОБА_1 . Він проживав зі своєю мамою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації, оскільки остання часто хворіла та потребувала сторонньої допомоги. Здійснював догляд за господарством, обробляв земельну ділянку.

02 лютого 2023 року звернувся до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Білоконь С.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з тим, що ним не надано належних документів, які б підтверджували факт спільного проживання за однією адресою разом зі спадкодавцем на момент його смерті. Встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини потрібне з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом відповідно до вимог чинного законодавства України.

Із врахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви просив встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.2-3, 24, 27-29).

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2023 року в задоволенні заяви відмовлено (а.с.53-55).

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що спадкодавець за життя склала на його ім'я заповіт, яким все своє майно заповіла йому (заявнику). Він є єдиним сином спадкодавця, який постійно здійснював за нею догляд, матеріально забезпечував, купував продукти та ліки, працював по господарству, а також надавав іншу допомогу.

Наголошує, що про спільне проживання з матір'ю на час її смерті свідчить також і те, що займався організацією її поховання. Після смерті матері, проживаючи в домогосподарстві дружини в сусідньому селі Прутівка, здійснює догляд за спадковим майном в с. Княже.

Вважає, що воля матері, викладена у заповіті, є непорушною і він має право на прийняття та оформлення спадщини після її смерті.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити (а.с.58-60).

Відзив на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

У судове засідання не з'явився представник заінтересованої особи - Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, про причини неявки не повідомили, хоча про день місце та час розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення рекомендованої кореспонденції та на електронну адресу.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у їх відсутності.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вислухавши пояснення заявника ОСОБА_1 і його представника адвоката Фармуги В.С., суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її частково обґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Відповідно до даних паспорта громадянина України, прізвище, ім'я та по батькові заявника ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Княже Снятинського району Івано-Франківської області, місце проживання зареєстроване за адресою: с. Прутівка, Снятинського району Івано-Франківської області (а.с. 4).

Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 02 липня 1964 року Княжевською сільрадою Городенківського району, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис № 23. Відомості про батька відсутні, а матір'ю записана ОСОБА_2 (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Княженської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області 10.12.2013 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

В матеріалах справи міститься заповіт, посвідчений секретарем Княженської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області Кибич Г.Г. 18.10.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 (а.с.7).

Згідно з довідкою № 14/02-14 від 02.02.2023, виданою приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу контори Івано-Франківської області Білоконь С.П., після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживала в АДРЕСА_1 , заведена спадкова справа за № 1/2023 на підставі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2 від 01 лютого 2023 року сина померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя с. Прутівка Коломийського району Івано-Франківської області. Заяв від інших спадкоємців не надходило (а.с.10).

Постановою приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Білоконь С.П. № 15/02-31 від 02.02.2023 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителю с. Прутівка Коломийського району Івано-Франківської області, у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з пропущеним строком для прийняття спадщини (а.с.11).

Згідно довідки про право власності, виданої виконавчим комітетом Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області 31.01.2023 року за №94, що видається у зв'язку з оформленням спадщини, за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано частини житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 в даному будинку ніхто не був зареєстрований та не проживав. Заборона відчуження на майно померлої сільською радою не накладалася. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчувався секретарем виконавчого комітету Княженської сільської ради 18 жовтня 2006 року по реєстру за №25 і який не скасований, не змінений і являється дійсним (а.с.8).

Стороною заявника долучено пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відібрані адвокатом Фармугою В.С., що діє в інтересах клієнта ОСОБА_1 , датовані 06.02.2023 року (а.с.13, 16).

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд виходив положень ст. 315 ЦПК України, ст. 1216-1218,1220,1223,1233,1236,1268, 1270 ЦК України, встановивши, що заявником не надано належних та допустимих доказів, на яких ґрунтуються заявлені ним вимоги, а надані ним довідки достатньо та достовірно не підтверджують факт його проживання зі спадкодавцем однією сім'єю. Із долучених ним письмових доказах (пояснення свідків), які були допитані в судовому засіданні, спадкодавця проживала сама до своєї смерті, не хворіла та не була лежачою, а заявник проживав у іншому населеному пункті, проте часто навідувався до матері, що не може свідчити про факт проживання заявника зі спадкодавцем однією сім'єю на час її смерті, дійшов висновку про відсутність підстав для визнання такого факту доведеним.

З таким висновком апеляційний суд не погоджується з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293, частини другої статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення та від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно до статті 315 ЦПК України, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «[…] у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20).

ОСОБА_1 просив суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Метою звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем було встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для підтвердження його статусу спадкоємця після смерті ОСОБА_2 та можливість їх подальшої реалізації для отримання права власності на спадкове майно.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право на спадкове майно.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження про існування спору про право,однак суд першої інстанції розглянув заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, в окремому провадженні.

Суть вимоги заяви ОСОБА_1 за наявності спору про право, якого ця вимога стосується, має вирішуватись в порядку позовного провадження відповідно до встановлених ЦПК України правил, що не позбавляє заявника реалізувати свої права у позовному провадженні в рамках вирішення спору про право.

Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку окремого провадження, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із залишенням заяви про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини без розгляду.

ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до суду із позовом про захист своїх прав, які вважає порушеними, не визнаними чи оспореними із належним дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства та у порядку, який визначено ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 315, 374,377,381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2023 року скасувати.

Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Снятинська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

В.Д. Фединяк

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2023 року.

Попередній документ
114068868
Наступний документ
114068870
Інформація про рішення:
№ рішення: 114068869
№ справи: 351/564/23
Дата рішення: 10.10.2023
Дата публікації: 12.10.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (02.04.2024)
Результат розгляду: повернуто кас. скаргу, невиконання умов, передбачених ч. 2 ст. 3
Дата надходження: 26.02.2024
Предмет позову: про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини
Розклад засідань:
26.04.2023 13:30 Снятинський районний суд Івано-Франківської області
08.06.2023 13:30 Снятинський районний суд Івано-Франківської області
18.07.2023 13:30 Снятинський районний суд Івано-Франківської області
10.10.2023 11:00 Івано-Франківський апеляційний суд