ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 495/5931/23
Номер провадження 1-кп/495/554/2023
11 жовтня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - одноособово судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровського кримінальне провадження внесеного в ЄРДР № 22023160000000195 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Миколаївка-Новоросійська, Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянки України, із середньо освітою, одруженої, не працюючої, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4
обвинувачена ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачена ОСОБА_3 скоїла кримінальне правопорушення при наступних обставинах:
Так, 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН).
До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, всі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про огородження їх незалежності і суверенітету; від 24 жовтня 1970 року № 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами у відповідності до Статуту ООН; від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Так, згідно зі статтею 1 резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави, або будь-яким іншим способом, несумісним зі Статутом ООН, як це установлено в даному визначенні.
Відповідно до статті 3 вказаної резолюції, будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, з врахуванням і у відповідності до положень статті 2, буде кваліфікуватися як акт агресії:
а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;
b) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
c) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
d) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;
e) застосування збройних сил однієї держави, які знаходяться на території іншої держави за узгодженням з державою, яка приймає, на порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після закінчення дії угоди;
f) дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією іншою державою для здійснення акта агресії проти третьої держави;
g) засилання державою або від імені держави озброєних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це рівносильно переліченим вище актам, або її значна участь в них.
Згідно зі статтею вказаної резолюції, ніякі міркування будь-якого характеру, чи-то політичного, економічного, військового або іншого характеру, не можуть служити виправданням агресії. Агресивна війна є злочином проти міжнародного миру. Агресія тягне за собою міжнародну відповідальність. Ніяке територіальне придбання або особлива вигода, одержані в результаті агресії, не є і не можуть бути визнані законними.
Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
В розумінні положень ст. 2 Женевських конвенцій від 12.08.1949, ратифікованих Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954, між Російською Федерацією та Україною з 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
24.02.2022 року о 05:00 год., за наказом президента Російської Федерації ОСОБА_6 , збройні сили Російської Федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об'єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Так, громадянка України обвинувачена ОСОБА_3 , діючи умисно, маючи умисел на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, усвідомлюючи злочинність своїх дій, а також те, що зі змістом матеріалів, які вона розповсюджує у за гальнодоступній соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники», може ознайомитися необмежена кількість осіб, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, в період з 20.04.2022 року по 18.07.2022 року (більш точний час не встановлено), знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи належний їй ноутбук HP процесор AMDA4-6210APU 1.80 Ghz, ОЗУ 4 ГБ, комп'ютер: WIN-GTCMBADETD7, під'єднаний до мережі Інтернет каналами зв'язку провайдера, з використанням встановленого на ноутбуці програмного додатку «Google Chrome» з підключеним «VPN», який дозволяє здійснити вхід та перегляд інформації, що міститься на заблокованих Інтернет сайтах, у тому числі доступ до яких заблоковано Інтернет провайдерами на підставі указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №133/2017 від 15.05.2017 року, авторизувавшись у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники» як користувач « ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 », розмістила шляхом вподобання на так званій «Ленте» (публічній дошці оголошень, вільно доступній необмеженому колу користувачів) створеної нею сторінки (аккаунта) « ОСОБА_7 )» ( web -адреса облікового запису ІНФОРМАЦІЯ_3 у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники», наступні публікації:
- ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом вподобання розмістила публікацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_4 користувачем (групою) « ОСОБА_9 » соціальної мережі «Одноклассники», яка містить зображення невстановленої особи у військовій формі зразка російської армії з надписом «ІНФОРМАЦІЯ_2»;
- 25.04.2022 року шляхом вподобання розмістила публікацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_5 користувачем (групою) «ІНФОРМАЦІЯ_3» соціальної мережі «Одноклассники», яка містить зображення у форматі «gif» із невстановленими особами, а також військову техніку з символікою «V» та з наступним текстовим вмістом:«ІНФОРМАЦІЯ_4» та зазначенням нібито географічного положення відеозйомки « ІНФОРМАЦІЯ_6 »;
- 14.07.2022 року шляхом вподобання розмістила публікацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_7 користувачем (групою) «ІНФОРМАЦІЯ_5» соціальної мережі «Одноклассники», на якій зображено невстановлену особу у військовій формі зразка російської армії з наступним текстовим вмістом: « ІНФОРМАЦІЯ_6»;
- 16.07.2022 року шляхом вподобання розмістила публікацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_7 користувачем (групою) "«ІНФОРМАЦІЯ_5» соціальної мережі «Одноклассники», на якій зображено невстановлених осіб у військовій формі зразка російської армії з наступним текстовим вмістом: «ІНФОРМАЦІЯ_7»;
- 18.07.2022 року шляхом вподобання розмістила публікацію, опубліковану 18.07.2022 року користувачем (групою) «ІНФОРМАЦІЯ_5» соціальної мережі «Одноклассники», на якій зображено невстановлених осіб кавказької зовнішності у військовій формі з невстановленим прапором з надписом « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та наступним текстовим вмістом: « ІНФОРМАЦІЯ_8.».
Зазначені публікації були доступні для загального ознайомлення всіх користувачів соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники», які відвідували сторінку користувача « ОСОБА_7 » ( web -адреса облікового запису ІНФОРМАЦІЯ_3 та автоматично надійшли як сповіщення всім користувачам соціальної мережі «Одноклассники», які були додані до розділів «Друзі» вказаного аккаунта.
Станом на ІНФОРМАЦІЯ_10 , в розділі «Друзі» сторінки (аккаунта) « ОСОБА_7 )» ( web -адреса облікового запису ІНФОРМАЦІЯ_3 у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники» були наявні 274 користувачів соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники».
За викладених обставин, дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України - поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
30.05.2023 року між обвинуваченню ОСОБА_3 та прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_12 , в присутності захисника ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до положень якої обвинувачена ОСОБА_3 розкаялась, визнала вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Згідно підписаної угоди сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 за ч.2 ст. 436-2 КК України у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна, згідно ст. 75, 76 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої та прокурор ОСОБА_4 підтримали умови угоди та підтвердили добровільність її прийняття.
Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості сторонами укладена добровільно та відповідає вимогам КПК та КК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Узгоджена сторонами угоди міра покарання у виді позбавлення волі на певний строк, із застосуванням ст. 75, 76 КК України звільнивши від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченню ОСОБА_3 та прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_12 , в присутності захисника ОСОБА_5 , та призначити обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна із застосуванням ст. 75 КК України звільнення обвинувачену від відбування основного покарання встановивши їй іспитовий строк.
Речовий доказ: ноутбук HP процесор AMDA4-6210APU 1.80 Ghz, ОЗУ 4 ГБ, комп'ютер: WIN-GTCMBADETD7, який зберігається в камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ в Одеській області - на підставі ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію в дохід держави.
Речовий доказ: мобільний телефон білого кольору у синьому чохлі moto g (30); ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; НС: НОМЕР_3 з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , який зберігається в камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ в Одеській області - повернути обвинуваченій ОСОБА_3 .
Речовий доказ: паспорт громадянки України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_13 /ОСОБА_13, номер паспорта: НОМЕР_5 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження - повернути обвинуваченій ОСОБА_3 .
Скасувати арешт з ноутбука HP процесор AMDA4-6210APU 1.80 Ghz, ОЗУ 4 ГБ, комп'ютер: WIN-GTCMBADETD7; паспорта громадянки України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_13 /ОСОБА_13, номер паспорта: НОМЕР_5 ; мобільного телефонна білого кольору у синьому чохлі moto g (30); ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; НС: НОМЕР_3 з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , який був накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2023 року.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не обирався.
Судові витрати, цивільний позов по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374-376, 394, 468, 472-475 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченою ОСОБА_3 та прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_12 , в присутності захисника ОСОБА_5 від 30.05.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України та на підставі санкції вказаної статті призначити їй покарання у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3 не обирався.
Речовий доказ: ноутбук HP процесор AMDA4-6210APU 1.80 Ghz, ОЗУ 4 ГБ, комп'ютер: WIN-GTCMBADETD7, який зберігається в камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ в Одеській області - на підставі ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію в дохід держави.
Речовий доказ: мобільний телефон білого кольору у синьому чохлі moto g (30); ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; НС: НОМЕР_3 з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , який зберігається в камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБУ в Одеській області - повернути засудженій ОСОБА_3 .
Речовий доказ: паспорт громадянки України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_13 /ОСОБА_13, номер паспорта: НОМЕР_5 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження - повернути засудженій ОСОБА_3 .
Скасувати арешт з ноутбука HP процесор AMDA4-6210APU 1.80 Ghz, ОЗУ 4 ГБ, комп'ютер: WIN-GTCMBADETD7; паспорта громадянки України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_13 /ОСОБА_13, номер паспорта: НОМЕР_5 ; мобільного телефонна білого кольору у синьому чохлі moto g (30); ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; НС: НОМЕР_3 з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , який був накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.05.2023 року.
Судові витрати, цивільний позов по кримінальному провадженню відсутні.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Копію вироку негайно вручити засудженій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1