Справа № 462/5628/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Пилип'юк Г. М.
за участю секретаря судового засідання - Домбровської В. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, третя особа: головний спеціаліст - інспектор з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Пеленський Володимир Євгенович про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 1418726804 від 29.06.2023 року про притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі. Позовні вимоги мотивує тим, що постановою серії РАП № 1418726804 від 29.06.2023 року, виданою інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Пеленським В. Є., на неї було накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у розмірі 340 грн. у зв'язку з тим, що вона 13.06.2023 року о 11.10 год. здійснила стоянку транспортного засобу «TOYTA URBAN CRUISER» д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 45 на тротуарі, чим порушила вимоги пп. «в» п. 15.10 ПДР України. Із винесеною постановою про накладення адміністративного стягнення позивач не погоджується, вважає, що така була винесена неправомірно, оскільки зупинка, стоянка автомобіля «TOYTA URBAN CRUISER» д.н.з. НОМЕР_1 була здійснена з дотриманням вимог передбачених пп. «в» п. 15.10 ПДР України. Зазначає, що як із фотознімків долучених до позовної заяви, так і з фотознімків розміщених на офіційному веб-сайті https://inspector.lviv.ua. видно, що автомобіль стоїть на краю тротуару, який відокремлений від проїзної частини газоном та для руху пішохода залишається 2 метри (зафіксовано пішохода, який без перешкод рухається по даному тротуару поруч з припаркованим автомобілем).Просить позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання, подала до суду заяву, в якій просить дану справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, скерував до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю такого. Зазначає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як власника, за яким зареєстровано транспортний засіб «TOYTA URBAN CRUISER», державний номерний знак НОМЕР_1 , який було зафіксовано в момент вчинення правопорушення - здійснення стоянки за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 45, 13 червня 2023 року о 11:10 год., на якому було здійснено стоянку в межах тротуару із залишенням при цьому для руху пішоходів відстані, що є меншою за 2 метри. Представник відповідача стверджує, що транспортний засіб «TOYTA URBAN CRUISER», державний номерний знак НОМЕР_1 знаходився на ділянці тротуару, де не встановлено дорожніх знаків із табличками, які б позначали місця для паркування із використанням тротуару. Окрім цього, стверджує, що край тротуару, де був розташований даний транспортний засіб, відділений газоном та встановлено огорожу у вигляду паркану, яка перешкоджає заїзду автомобілів на тротуар. Тому, для здійснення паркування позивач здійснила рух безпосередньо по тротуару, заїхавши при цьому імовірно через пішохідний перехід, чим фактично могла створити загрозу життю та здоров'ю пішоходів. Просив відмовити у задоволенні позову.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідоми.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
На підставі наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами спрощеного провадження за наявних у справі доказів без участі сторін.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно із нормою ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та встановивши належність, допустимість та достовірність доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Так, ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії РАП № 1418726804 від 29.06.2023 року на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у розмірі 340 грн. Згідно постанови ОСОБА_1 , 13.06.2023 року о 11.10 год. здійснила стоянку транспортного засобу «TOYTA URBAN CRUISER» д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 45 на тротуарі, чим порушила вимоги пп. «в» п. 15.10 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як вбачається із положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно п. 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За правилами п. 15.1 Правил зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Відповідно до пп. «в» п. 15.10 ПДР України стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Статею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Як зазначається у ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 279-1 КУпАП якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з приміткою до статті 14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у не оплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Приписами ч. 1 ст. 72, ст. 73 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 122 КУпАП є, зокрема, встановлення факту недотримання водієм під час стоянки на тротуарі відстані щонайменше 2 метри, яка необхідна для безперешкодного руху пішоходів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.07.2019 року по справі № 216/5226/16-а, належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення.
Позивач у своїй позовній заяві обґрунтовує правомірність здійснення стоянки на тротуарі з посиланням на п.п. «в» п. 15.10 ПДР України, де зазначено, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м, та вказує, що автомобіль стояв на краю тротуару, який відокремлений від проїзної частини газоном та для руху пішохода залишається 2 метри, що підтверджується фотокопіями, долученими до позовної заяви, на одній із яких зафіксовано пішохода, який без перешкод рухається по даному тротуару поруч з припаркованим автомобілем.
Зі змісту норми п.п. «в» п. 15.10 ПДР України вбачається, що водій наділяється правом на здійснення стоянки автомобіля на тротуарі за умови одночасного дотримання трьох вимог, а саме: стоянка здійснюється легковим автомобілем та мотоциклом; стоянка здійснюється на краю тротуару; стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Суд зазначає, що інспектором з паркування, управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Пеленським В. Є. не надано доказів здійснення виміру, а фото докази не доводять, що між автомобілем та краєм тротуару було менше 2 метрів.
Окрім цього, Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на власний розсуд трактують питання, що вважати краєм тротуару, оскільки вважає, що належний позивачу транспортний засіб був припаркований не на краю тротуару, який розділений з проїзною частиною газоном. Однак, таке тлумачення поняття краю тротуару є хибним, оскільки Правила дорожнього руху не містять уточнення, що краєм тротуару є зовнішній бік тротуару, що знаходиться біля дорожньої полоси для руху транспортних засобів.
У п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 пояснюється, що тротуар елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Щодо покликань відповідача, що край тротуару, де був розташований даний транспортний засіб, відділений газоном та встановлено огорожу у вигляду паркану, яка перешкоджає заїзду автомобілів на тротуар, тому для здійснення паркування позивач здійснила рух безпосередньо по тротуару, заїхавши при цьому імовірно через пішохідний перехід, чим фактично могла створити загрозу життю та здоров'ю пішоходів, то суд звертає увагу на те, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення пп. «в» п. 15.10 ПДР України, а не п. 11.3 ПДР України. За таких обставин, рух автомобіля тротуаром, пов'язаний із заїздом/виїздом на місце стоянки у межах вимог пп. «в» п. 15.10 ПДР України, не може містити склад порушення п. 11.13 вказаних Правил, що відповідає аналогічному висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.11.2019 року по справі №524/9162/16-а.
За таких обставин, судом не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Отже, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, не доведений.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, викладені позивачем в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню, постанова серії РАП № 1418726804 від 29.06.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення - скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на її користь понесені нею судові витрати.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала її посадова чи службова особа.
Частинами 1, 2 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору. При зверненні з цим позовом до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 536,80 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, судові витрати на користь позивача в розмірі 536,80 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 9, 73-74, 77, 139, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
позовну зяву ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, третя особа: головний спеціаліст - інспектор з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Пеленський Володимир Євгенович про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 1418726804 від 29.06.2023 року, винесену інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Пеленським В. Є. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень - Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, ЄДРПОУ 44448833, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1.
Третя особа: головний спеціаліст - інспектор з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Пеленський Володимир Євгенович, місце роботи: м. Львів, пл. Ринок, 1.
Суддя: Г. М. Пилип'юк
Оригінал рішення.