Справа №727/7693/23
Провадження №3/727/2444/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Бойко М.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера,
за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
На адресу Шевченківського районного суду м. Чернівці з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 445422 від 18.07.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 14.07.2023 року, о 17:10 год., в м. Чернівці, по вул. Комарова, 28 А, керуючи транспортним засобом "ВАЗ 2105", д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником ДТП із тз ВАЗ 21154 , д.н.з. НОМЕР_2 , після чого самовільно залишив місце ДТП, до якої був причетний. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.10 А ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що 14.07.2023 року він керував своїм транспортним засобом "ВАЗ 2105" в м. Чернівці, по вул. Комарова, 28 А та під час руху заднім ходом не вжив всіх заходів для повної зупинки транспортного засобу, в результаті чого здійснив наїзд на транспортний засіб ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . Після цього він вийшов із свого транспортного засобу та оглянув пошкодження, які спричинені ДТП, чекав власника тз ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_2 , але раптом його дружині, у якої 14.12.2021 року відбувся інсульт, та яка знаходилась в салоні автомобіля стало погано, а тому він був змушений покинути місце ДТП та поїхати додому за ліками. У зв'язку із цим він вважає, що діяв в стані крайньої необхідності .
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до роз'яснень, що містяться вп. 1.10 ПДР України, під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальнсть за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони були причетні.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченогост. 122-4КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Відповідно достатті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно зіст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.
Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.
Вчинення протиправного діяння в стані крайньої необхідності представляє собою дії правопорушника спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, але за умов, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.
Аналізуючи встановлені у справі обставини, наявні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній прямий умисел на залишення місця транспортної пригоди, а відтак в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка утворює його склад у сукупності з іншими обставинами.
Оскільки матеріали справи не містять прямих доказів навмисного залишення ОСОБА_1 місця ДТП з умислом уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, його дії, які полягали у наданні своєчасної медичної допомоги ОСОБА_3 , призвели до вчинення адміністративного правопорушення, на думку суду, були зумовлені крайньою необхідністю, оскільки ненадання вчасної допомоги особі могло привести до негативних наслідків, при цьому з наявної у справі довідки Центральної міської клінічної лікарні № 5421 вбачається, що дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 дійсно страждає на серцеві захворювання, а також перенесла інсульт.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 було вчинено дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, але такими визнаватися не можуть, оскільки були вчинені в стані крайньої необхідності, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП справа підлягає закриттю через вчинення особою дій в стані крайньої необхідності.
Керуючись ст. ст. 122-4, 247,283,284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з вчиненням особою дій в стані крайньої необхідності.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.Є.Бойко