Справа № 627/888/23
11.10.2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2023 рокусмт Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, судді Краснокутського районного суду Харківської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,
ВСТАНОВИВ :
09.10.2023 року до Краснокутського районного суду Харківської області надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 року справу розподілено та передано в провадження судді Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л.В., якою того ж дня подано до канцелярії Краснокутського районного суду Харківської області заяву про самовідвід.
Постановою судді Краснокутського районного суду Харківської області від 09.10.2023 року заяву судді Вовк Л.В. про самовідвід при розгляді справи №627/888/23, провадження №3/627/324/2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-7 КУпАП, задоволено.
10.10.2023 року відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено та передано в провадження судді Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В., якою того ж дня подано до канцелярії Краснокутського районного суду Харківської області заяву про самовідвід.
Заява мотивована тим, що суддя Бугаєнко І.В. з липня 2021 року працює на посаді судді Краснокутського районного суду Харківської області, в якому ОСОБА_1 до 09.06.2023 року перебував на посаді голови суду, а з 09.06.2023 року та по тепер, суддя Каліберда В.А. виконує обов'язки голови Краснокутського районного суду Харківської області, та є її колегою.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та заяву про самовідвід, доходить наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить статті, яка б регулювала питання самовідводу судді, проте відповідні норми містяться у Кримінальному процесуальному кодексі України, які в даному випадку і підлягають до застосування за аналогією права.
Обставини, що виключають участь судді передбачені ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України. Так, суддя не може брати участь у розгляді справи за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п.4 ч.1ст. 75 КПК України).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості, зазначене передбачено пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006.
З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя повинен бути відведений від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Наявність неупередженості визначається фактором, що полягає у забезпеченні таких умов, при яких були б неможливі сумніви у неупередженості суду.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, а також його склад, - відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Пунктом 1 частини 3 статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
З огляду на вищевикладене, керуючись аналогією закону (ст. 75 КПК України) та практикою Європейського суду з прав людини, з метою виключення сумніву щодо об'єктивного, безстороннього розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, доходжу висновку про наявність підстав для задоволення заяви судді Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В. про самовідвід у даній справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Цей самовідвід заявлено до початку судового розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті та відразу після встановлення фактів, які є підставою для його заявлення відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України.
Крім того, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить статті, яка б регулювала порядок розгляду питань, що відносяться до визначення підсудності справ та направлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення з одного суду до іншого, проте Кримінальний процесуальний кодекс України має відповідні правові норми, що передбачають порядок визначення підсудності та направлення матеріалів провадження з одного суду до іншого. При вирішенні питання щодо розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню аналогія закону.
За приписами пункту третього ч.1 ч.2 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Ураховуючи викладене, з метою виключення сумнівів у стороннього спостерігача в об'єктивності та неупередженості, вважаю за доцільне заяву судді Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В. про самовідвід при розгляді справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-7 КУпАП задовольнити.
Керуючись ст. 7, 246, 278 КУпАП, суддя
УХВАЛИВ :
Заяву судді Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В. про самовідвід від 10.10.2023 року, при розгляді справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-7 КУпАП -задовольнити.
Справу про адміністративне правопорушення №627/888/23, провадження №3/627/324/2023, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-7 КУпАП повернути до канцелярії Краснокутського районного суду Харківської області для повторного автоматизованого розподілу судових справ, а в разі неможливості його проведення, направити до Харківського апеляційного суду, для визначення підсудності.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Бугаєнко