10.10.2023
Справа №639/5506/23
Провадження № 1-КП/639/505/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/5506/23 (в ЄРДР №12023221210000736 від 08.08.2023) за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працюючого, не маючого судимості, солдата, старшого водія артилерійської батареї аеромобільного батальйону ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИВ:
І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
ОСОБА_3 у період воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні») та в подальшому продовженого відповідно до ст. ст. 85,106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, а саме 08.08.2023, приблизно о 09:50, знаходився у піцерії «Metro», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 153/1 разом із раніше знайомим громадянином ОСОБА_6 ..
Саме в той час, ОСОБА_3 , знаходячись за одним столом із ОСОБА_6 , помітив на столі мобільний телефон марки «Wiko», модель «Y-82», у корпусі чорного кольору, у справному стані, який належав ОСОБА_6 , після чого у ОСОБА_3 виник протиправний злочинний намір на таємне викрадення вищевказаного мобільного телефону.
Надалі ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що ОСОБА_6 вийшов із-за столу та залишив мобільний телефон без нагляду, оцінивши ситуацію, що склалася, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігав, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, таємно викрав мобільний телефон марки «Wiko», модель «Y-82», у корпусі чорного кольору, що належать громадянину ОСОБА_6 , взявши його зі столу, після чого ОСОБА_3 , звернувши на свою користь викрадене майно, залишив приміщення піцерії «Metro», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 153/1 та пішов у невідомому напрямку, розпорядившись викраденим в подальшому на власний розсуд та завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 3220 гривень 70 копійок.
ІІ. Позиція обвинуваченого щодо пред'явленого обвинувачення
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що скоїв його при вищезазначених обставинах, він не оспорював фактичні обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, а також висновки судово-товарознавчої експертизи. Зокрема ОСОБА_3 надав показання, згідно яких під час дії воєнного стану на території України, а саме 08.08.2023 вранці він знаходився в піцерії «Metro по вул. Полтавський шлях м. Харкова. Поруч з ним за одним столом сидів його знайомий ОСОБА_6 .. Скориставшись тим, що ОСОБА_6 вийшов до вбиральні, залишивши на столі свій мобільний телефон марки «Wiko», він взяв його та пішов. Того ж дня телефон ним був повернутий.
Свої дії ОСОБА_3 піддав критичній оцінці, висловив жаль щодо скоєного.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Обвинувачений ОСОБА_3 вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються.
Цю позицію також висловив його захисник та прокурор.
Потерпілий ОСОБА_6 в поданій до суду заяві просив кримінальне провадження розглядати без його участі, зазначивши, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, оскільки телефон йому повернуто, наміру подавати цивільний позов він не має.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, а також, що він не оспорює фактичні обставини кримінального правопорушення, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, що характеризують особу ОСОБА_3 , а також матеріалів кримінального провадження щодо наявних процесуальних витрат та речових доказів.
ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України), є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання, мотиви суду при призначенні покарання, звільнення від відбування покарання
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не має судимості; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; розлучений, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; офіційно не працює; має місце реєстрації та постійне місце проживання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами; враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є умисним тяжким злочином; його стадію; кількість епізодів злочинної діяльності - один; відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, його конкретні обставини, розмір спричиненої шкоди; особу винного; обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.
Також судом враховується позиція потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні обвинуваченого, зазначивши, що викрадене майно йому повернуто.
Крім того, необхідно відзначити, що судимість є правовим станом особи, який виникає у зв'язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних справ у разі вчинення особою нового злочину.
Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов'язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.
Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27 вересня 2018 року по справі 647/1831/15-к.
Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, у частині другій статті 65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.04.2018р. (справа № 298/95/16)
При цьому обставин, які б явно свідчили, що застосування судом статті 75 КК України буде неправомірним та недостатнім для забезпечення мети покарання ОСОБА_3 прокурором не доведено. Більш того, сам прокурор в судовому засіданні просив звільнити обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Тому,з урахуванням вищенаведеного, а також правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 17.04.2018р. по справі № 298/95/16та від 16.08.2018р. по справі №183/163/14, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_3 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому на теперішній час можливе без реального відбування покарання, у зв'язку з чим його можливо звільнити від відбування передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
VІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.08.2023, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174, абз. 12 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню:
-CD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження від 08.08.2023 за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 153/1 (прокурором не долучався) - зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с. 50);
-мобільний телефон марки «Wiko», модель «Y-82», у корпусі чорного кольору, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Vodafon» з номером НОМЕР_2 , переданий на зберігання ОСОБА_6 - вважати повернутим (залишити в розпорядженні) власнику ОСОБА_6 (а.с. 38, 42)
Процесуальні витрати в сумі 260,00 грн. (двісті шістдесят грн. 00 коп.) на залучення експерта стягнути з ОСОБА_3 на користь судового експерта ОСОБА_8 (а.с. 43).
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.08.2023 по справі №639/4424/23 (провадження №1-кс/639/1377/23) на вищезазначений речовий доказ - мобільний телефон марки «Wiko» (а.с. 39-41).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, його захиснику та не пізніше наступного дня направити потерпілому.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1