612/719/23
1-кп/612/40/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року смт Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 30.01.2023 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України;
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , будучи засудженим 30.01.2023 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців та на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 один рік 6 шість місяців, восени 2022 року, більш точну дату та часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, поблизу лісосмуги, яка знаходиться біля с. Острівщина Близнюківської ТГ Лозівського району Харківської області, виявив рослини дикорослої коноплі та маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, і реалізуючи його, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотиву задоволення власних потреб, з метою вживання, зірвав рослини дикорослої коноплі та переніс їх за місцем свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , тобто незаконно придбав вищевказані рослини дикорослої коноплі. Після цього продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, подрібнив їх шляхом перетирання руками, тобто незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який зберігав за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , для власного вживання шляхом куріння, без мети збуту.
21.08.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_4 в приміщенні будинку було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка згідно висновку судової експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» Харківського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-23/18344-НЗПРАП від 30.08.2023, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить - 14,3686 грам.
26 вересня 2023 року під час досудового провадження між начальником Близнюківського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості.
Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою вину у вказаного кримінального правопорушення та зобов'язується: беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні, сприяти досудовому розслідуванню.
Поряд із цим, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 2 ст. 309 КК України та узгодили міру покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного складання покарань, до призначеного покарання повністю приєднати покарання, не відбуте за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 30.01.2023 у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, та остаточно призначити покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі та штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, який відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені частиною 2 ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
У судовому засіданні обвинувачений, захисник і прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості між ними укладена добровільно та просили її затвердити. Обвинувачений, захисник та прокурор також зазначили, що наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, визначені частиною 2 ст. 473 КПК України, їм зрозумілі.
Прокурор та захисник у судовому засіданні вважали, що вказана угода відповідає всім вимогам діючого КПК та КК України, в зв'язку з чим не заперечували проти її затвердження.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши сторони кримінального провадження, з'ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції, суд дійшов наступного.
Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 , за участю захисника, та прокурор під час досудового провадження досягли угоди про визнання винуватості, підписали її, причому ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, між ним, захисником і прокурором була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України, а саме: штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного складання покарань, до призначеного покарання повністю приєднати покарання, не відбуте за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 30.01.2023 у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, та остаточно призначити покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі та штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, який відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ч. 2 ст. ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за цією статтею.
Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 , відноситься до нетяжких злочинів.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про визнання винуватості.
Перевіривши вказану угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дату її укладення та підписи сторін.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та прокурор цілком розуміють їх права та обов'язки визначені ст.ст.473-476, 394, 424 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, наслідки її невиконання, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом достовірно встановлено, що:
1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, була застосована вірна правова кваліфікація злочинів, які передбачають можливість укладення угоди;
2) умови угоди не суперечать інтересам суспільства;
3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним;
5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості злочину та даним про особу обвинуваченого.
Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття обвинуваченого, який висловив критичну оцінку своєї поведінки шляхом повного визнання вини та готовності нести кримінальну відповідальність, а також активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 добровільно своїми активними діями надавав допомогу органам досудового розслідування та суду в з'ясуванні тих обставин вчинення кримінального правопорушення, що мають істотне значення для повного його розкриття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.
Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого суд встановив, що ОСОБА_4 раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, неодружений, не працює, невійськовозобов'язаний, за місцем проживання характеризується посередньо.
Ураховуючи особу обвинуваченого, з огляду на наявність пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин, відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає, що є підстави призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди покарання, яке передбачено у санкції ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного складання покарань, до призначеного покарання повністю приєднати покарання, не відбуте за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 30.01.2023 у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, та остаточно призначити покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі та штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, який відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.
За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, захисника, думку прокурора, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не пред'являвся. Арешт на майно не накладався.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення експертизи за цим кримінальним провадженням.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 370, 371, 374, 376, 472, 473 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 вересня 2023 року між начальником Близнюківського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника у кримінальному провадженні № 12023226110000202 від 07.07.2023.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного складання покарань, до призначеного покарання повністю приєднати покарання, не відбуте за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 30.01.2023 у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, та остаточно призначити покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі та штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, який відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 користь держави процесуальні витрати за проведення:
- судової експертизи матеріалів, речовин і виробів експертною за спеціальністю 8,6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № СЕ-19/121-23/18344-НЗПРАП від 30.08.2023 в сумі 1912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) грн 00 коп. (код доходів 24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, отримувач платежу казначейство України (ЕАП) МФО - 899998, стягувач платежу Держава).
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину - 0,585 грам; маса канабіс після відділення домішок і в перерахунку на суху речовину, становить: 14,3686 грам; маса екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину складає 0,6442 грам, який запакований в одному пакеті НДЕКЦ № 3218320 та підписами експертів, які здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області - знищити.
Роз'яснити, що у разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1