Справа № 216/1081/20
Провадження № 1-кп/216/172/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 клопотання про застосування примусового заходу медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядомдо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має вищу освіту, не працює, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є інвалідом другої групи, проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», має статус ветерана війни - учасника бойових дій, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у кримінальному провадженні № 12018040230002245 від 06 грудня 2018 року за ознаками вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусового заходу медичного характеру, - ОСОБА_3 ,
законний представник ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 і неосудним унаслідок хронічного психічного захворювання у формі шизофренії параноїдної, 06 грудня 2018 року о 16.38 год., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Nokia» моделі «RM-1011» із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_2 , здійснив екстрений виклик на спеціальну телефонну лінію чергової частини відділу у м. Кривому Розі управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області на телефонний номер НОМЕР_3 та повідомив завідомо неправдиві відомості про терористичний акт, а саме мінування на території військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_4 .
У результаті таких дій ОСОБА_3 були організовані роботи профільних служб Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, відділу у м. Кривому Розі управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області й військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України, задіяні слідчо-оперативні групи, організовані роботи з обстеження прилеглої території та будівель на території зазначеної військової частини, проведені спеціальні операції з пошуку вибухонебезпечних речовин, предметів або пристроїв із залученням фахівців відділу вибухотехнічних та пожежно-технічних досліджень Дніпропетровського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, за результатами яких будь-яких вибухонебезпечних предметів виявлено не було.
Таким чином, суспільно небезпечне діяння ОСОБА_3 підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, а саме завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав, але просив застосувати до ОСОБА_3 примусовий захід медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
ОСОБА_3 не заперечував проти застосування до нього такого заходу медичного характеру, оскільки він дійсно вчинив вказане діяння за обставин, які правильно викладені в клопотанні.
Законний представник ОСОБА_7 і захисник ОСОБА_6 , кожен окремо, також просили призначити ОСОБА_3 примусовий захід медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Ураховуючи зазначену вище позицію ОСОБА_3 та інших учасників судового розгляду, які беззаперечно погодились на скорочений порядок дослідження доказів, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням матеріалів, що характеризують особу ОСОБА_3 , висновків експертиз та стосовно процесуальних питань. Перед визначенням такого порядку дослідження доказів суд роз'янив учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити відповідні обставини вчинення суспільно небезпечного діяння в апеляційному порядку.
Таким чином, судом установлено, що фактичні обставини вчинення цього суспільно небезпечного діяння стороною обвинувачення встановлені правильно та повністю визнаються й підтверджуються ОСОБА_3 .
Крім того, згідно з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 03 березня 2021 року № 24 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період інкримінованого йому діяння страждав і в цей час страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної, яке позбавляло й позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними,потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом(а.с.п. 79-84).
З огляду на викладене суд вважає доведеним, що інкриміноване ОСОБА_3 суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, а саме завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху, мало місце і це діяння вчинено ОСОБА_3 у стані неосудності.
Водночас суд бере до уваги відсутність підстав вважати, що ОСОБА_3 на момент судового розгляду видужав або внаслідок змін у стані його здоров'я відпала потреба в застосуванні примусового заходу медичного характеру.
Частиною 2 ст. 19 КК України визначено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Статтею 93 КК України передбачено, що примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно із ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1, чч. 2, 3 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку або госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом. Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосований судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Стаття 94 КК України містить три критерії, які суд має враховувати при призначенні певного виду примусових заходів медичного характеру: характер і тяжкість захворювання (медичний критерій); тяжкість вчиненого діяння (юридичний критерій); ступінь небезпечності психічно хворого для себе чи інших осіб (соціальний критерій).
Характер і тяжкість захворювання визначаються клінічною формою психічного захворювання, його глибиною і стійкістю, динамікою хворобливого процесу, прогнозом його перебігу та деякими іншими обставинами, що стосуються хворобливого стану особи. Характер психічного захворювання, його форма, глибина, стійкість, особливості психічного стану та поведінки в період вчинення суспільно небезпечного діяння є провідною ознакою, яка визначає суспільну небезпеку психічно хворого. Тяжкість вчиненого діяння ґрунтується на положеннях ст. 12 КК України про класифікацію кримінальних правопорушень. Ступінь небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб містить оцінку: а) суспільної небезпечності вчиненого діяння, характеру вчиненого, можливих або тих, що настали, суспільно небезпечних наслідків та інших подібних обставин; б) психічного стану особи на момент розгляду справи судом і небезпечності даного хворого для оточуючих.
У зв'язку з установленою наявністю у ОСОБА_3 клінічних ознак хронічного психічного захворювання - шизофренії параноїдної до нього можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, передбачені ч. 1 ст. 94 КК України.
З огляду на наведене, ураховуючи, що суспільно небезпечне діяння було вчинено ОСОБА_3 у стані неосудності і на цей час останній об'єктивно страждає на хронічне психічне захворювання, яке позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, а також зважаючи на характер і тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого ним діяння та ступінь небезпечності психічно хворого, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_3 примусового заходу медичного характеру.
За встановлених обставин, зважаючи на позицію учасників судового провадження та висновок стаціонарної судово-психіатричної експертизи, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити частково та застосувати до ОСОБА_3 примусовий захід медичного характеруу виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Цивільний позов не пред'явлений.
Арешт,накладений на мобільний телефон марки «Nokia» та карту пам'яті марки «Apacer», підлягає скасуванню на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України (а.к.п. 85-86).
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні слід компенсувати за рахунок держави.
Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту припинив свою дію після закінчення строку дії відповідної ухвали, підстав для обрання запобіжного заходу судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 92-94, 259 КК України, ст. ст. 369-372, 395, 503, 512, 513, 532 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання про застосування примусового заходу медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядомдо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_3 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, у стані неосудності, - примусовий захід медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2018 року на мобільний телефон марки «Nokia» моделі «RM-1011» чорного кольору та карту пам'яті марки «Apacer» об'ємом пам'яті 1 Gb.
Речові докази, а саме:
- мобільний телефон марки «Nokia» моделі «RM-1011» чорного кольору та карту пам'яті марки «Apacer» об'ємом пам'яті 1 Gb, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області (а.к.п. 88), - повернути законному представнику ОСОБА_8 .
- решту речових доказів і документів - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні компенсувати за рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, законному представнику та особі, стосовно якої застосовано примусовий захід медичного характеру.
Суддя ОСОБА_1