Справа № 163/1100/23 Провадження №33/802/605/23 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.
Доповідач: Борсук П. П.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П. П., з участю секретаря судового засідання Хомік В. О., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Груника Анатолія Михайловича, розглянувши апеляційну скаргу захисника Груника А. М. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 31 серпня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає на АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18:07 годині 10 травня 2023 року, керуючи мотоциклом "Спарк", номерний знак НОМЕР_2 , на вулиці Незалежності в селі Бірки Ковельського району Волинської області, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник Груник А. М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вважає, що оскаржувана постанова винесена без повного та всебічного з'ясування обставин у справі, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Насамперед, на переконання апелянта, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Захисник стверджує про відсутність на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції пропозиції від останніх на проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, тим самим останньому не роз'яснено його право на проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я.
Також апелянт вказує про недопустимість як доказу наданого працівниками поліції на вимогу суду диск з відеозаписом події. Крім того, на переконання захисника, і акт огляду та направлення не може братися до уваги судом як доказ, оскільки вони були складенні односторонньо поліцейськими, вручення даних документів ОСОБА_1 не підтверджується жодними наявними в матеріалах справи доказами.
Апелянт зазначає, що місцевим судом безпідставно не взято до уваги проходження ОСОБА_1 добровільного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі, адже він був проведений протягом 2 годин як про це вказано в Інструкції.
Апелянт просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Груника А. М., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованих висновків про його винуватість у вчиненні правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, його винуватість підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративні правопорушення серії ААД № 058900 від 10 травня 2023 року, у якому із належною повнотою викладено сутність вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідного огляду; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 080285 від 10.05.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 було допущено порушення ПДР, а саме керування мотоциклом без мотошолому та не пред'явлення посвідчення водія. Крім того, вина ОСОБА_1 доводиться й відеозаписами із боді-камери працівника поліції.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно відеозапису, наявного в матеріалах справи, працівники поліції у відповідності до вказаної вище Інструкції повідомили ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, різкий запах алкоголю із порожнини рота та тремтіння рук, що стало підставою вважати поліцейським про перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння. В подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як за допомогою спеціального технічного пристрою, так і в медичному закладі. Однак останній відмовився (відеофайл № …0011А 08:10 хв відеозапису).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є самостійними ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вказане, посилання захисника про проходження ОСОБА_1 огляду на визначення у водіїв стану алкогольного спяніння в медичному закладі, відповідно до якого останній не перебуває в стані алкогольного спяніння, не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_1 , адже протокол про адміністративне правопорушення щодо останнього складено за фактом відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Крім цього з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час розмови з поліцейськими не заперечив факту вживання ним алкогольного пива в цей день.
З відеозапису, наявного в матеріалах справи, чітко вбачається, що ОСОБА_1 відмовлявся проходити огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу та у медичному закладі.
Крім того вказаним відеозаписом зафіксовану складання працівниками поліції всіх матеріалів адміністративного правопорушення, у тому числі і акту огляду та направлення, а також відмову ОСОБА_1 від проставляння підпису у вказаних документах.
Працівником поліції було озвучено ОСОБА_1 та вказано у протоколі, що відеозйомка проводиться на нагрудну камеру поліцейського № 0388.
Відеозапис, прикріплений до матеріалів справи надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не носять суб'єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.
Таким чином підстав ставити під сумнів вказаний відеозапис апеляційний суд не вбачає, оскільки він є послідовними, логічними та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами, у звязку з чим доводи сторонни захисту про протилежне є необгрунтованими.
На підставі викладеного, дії працівників поліції щодо складання адміністративних матеріалів за відмову ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідали вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та вимогам КУпАП.
Сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою та відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні зауваження від ОСОБА_1 щодо допущення порушень працівниками поліції вимог КУпАП під час складання даного протоколу.
Щодо доводів захисника про необхідність застосування до ОСОБА_1 положень ст. 266-1 КУпАП, оскільки він є віськовослужбовцем апеляційний суд зазначає наступне.
У даному проваджені ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності саме як особа, яка керувала транспортним засобом, а тому необхідно керуватися приписами ст. 266 КУпАП, а не ст. 2661 КУпАП, яка регулює порядок проходження огляду на стан сп'яніння військовослужбовців та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в заборонених законом інших місцях.
Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Також будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.
Таким чином, аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а викладені в апеляційній скарзі доводи жодним чином не спростовують їх.
Тож суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, а висловлені посилання не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду матеріалів.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Груника Анатолія Михайловича є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.294, 295 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Груника Анатолія Михайловича залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 31 серпня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено.
Суддя Волинського апеляційного суду П. П. Борсук