Справа №571/1198/23
Провадження № 2-а/571/16/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: судді Верзун О.П., за участі секретаря судового засідання Шупрудько І.М., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, управління патрульної поліції в Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
До суду надійшов позов про визнання дії командира взводу 1 роти БПП в селі Чайки УПП в Київській області капітана поліції Тищенка А.О., під час розгляду ним справи про адміністративне правопорушення - протиправними та скасування постанови серії ЕАС №7256404 про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та закритя справи про адміністративне правопорушення.
Обгрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначає, що 30.06.2023 о 14:20 год., командиром взводу 1 роти БПП в селі Чайки УПП в Київській області капітаном поліції Тищенком А.О., відносно нього було винесено постанову серії ЕАС №7256404 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. Згідно змісту постанови: 30.06.2023 року о 14.10, ОСОБА_1 керував ТЗ «Volkswagen Crafter» номерний знак НОМЕР_1 переобладнаний, а саме мав 12 місць для сидіння пасажирів замість 8, що не відповідає запису у реєстраційних документах, чим порушив п.п. 31.4 ПДР України - керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і експлуатації. Вважає себе не винним в вказаному правопорушенні, дії командира взводу 1 роти БПП в селі Чайки УПП в Київській області капітаном поліції Тищенко А.О. (під час розгляду справи про адміністративне правопорушення) - протиправними, а винесену ним постанову - незаконною та такою, що підлягає скасуванню виходячи з доказів наведених в позовній заяві.
Ухвалою суду від 13 липня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.
Згідно ухвали суду від 04.09.2023 за клопотанням позивача, замінено неналежного відповідача належним.
29 вересня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідачів просить у задоволені позову відмовити.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Стверджує, що йому вмінено порушення Правил дорожнього руху, але він мав на руках висновок науково-технічної експертизи № 583188, який погоджує переобладнання керованого ним транспортного засобу та який він надав поліцейському. Проте останній не взяв до його уваги. Наявність воєнного стану дозволяло йому ще протягом 90 днів з дня закінчення такого зареєструвати переобладнання автомобіля, тому він з цим не поспішав. На запитання суду підтврдив, що переобладнання було здійснено 12.01.2023. До цього, його транспортний засіб мав лише 8 місць для пасажирів та одне - для водія, а після переобладнання - з'явилося місце для відпочину водія в салоні.
На обґрунтування своїх вимог пояснив, що 30.06.2023 повертався з роботи та віз з собою ще 8 робочих, які їхали з Києва додому і перебували на пасажрським місцях. Поблизу населеного пункту Бородянка його зупинили патрульні. Оглянули документи і повідомили, що у нього 12 місць для перевезення пасажирів замість 8 Після чого склали постанову та наклали стягнення. Транспортний засіб, яким він керував 30.06.2023, дійсно, розрахований на 8 місць для пасажирів та 1 - для водія, а також одне місце для відпочинку водія у вигляді дивану, яке розташовувалось у задній частині транспортного засобу.
Однак ОСОБА_1 заперечив, що перевозив пасажирів на місці для відпочинку водія та підтвердив, що кількість його пасажирів була - 8. Тобто, беручи до уваги пояснення позивача, враховуючи, що після погодження та отримання висновку про переобладнння транспорного засобу, у салоні мало би перебувати 8 осіб , які перебували виключно на місцях для перевезення пасажирів, сікльики місце для відпочинку водія, згідно пояснень позивача пустувало.
Позивач не зміг пояснити, чому працівник поліції нарахував 12 пасажирів, замість 8.
Заслухавши позивача, з'ясувавши обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, переглянувши відео файли, які були надані відповідачем по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Із змісту постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №7256404 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 340 грн. за те, що 30.06.2023 року о 14.10 год. він керував ТЗ «Volkswagen Crafter» номерний знак НОМЕР_1 , який переобладнаний, а саме мав 12 місць для сидіння пасажирів замість 8, що не відповідає запису у реєстраційних документах, чим порушив п.п. 31.4.ПДР.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про дорожній рух", Закону України "Про Національну поліцію", Правил дорожнього руху.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно ст. 32 ЗУ «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії,
Перереєстрація транспортного засобу, що переобладнаний, проводиться територіальним органом з надання сервісних послуг МВС відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 - п. 18 постанови КМУ від 21.07.2010 року № 607.
З наведеного слідує, що особа, яка експлуатує транспортний засіб, що переобладнаний та не має при собі відповідних документів про переобладнання та перереєстрацію ТЗ в порядку та строк, встановленому чинним законодавством, порушує вимоги чинного законодавства.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП настає, у тому числі, у разі керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На відео долученому стороною відповідача з боді - камери видно, як поліцейський констатує наявність у транспортному засобі 12 пасажирів. Враховуючи, що позивач заперечив факт перевезення пасажирів на місці для відповічинку водія, та стверджував, що такі знаходились під час перевезення виключно на пасажирських місцях, то пасажирів при підрахунку працівнрком поліції мало би бути 8, але не 12, з чого слідує, що місць для перевезення пасажирів (без врахування місця для відпочинку водія) було саме 12. А вказане не відповідає висновку науково-технічної експертизи № 583188, згідно з яким місця для пасажирів передбачені у кількості восьми. Відповідно мало місце переобладнання транспортного засобу всупереч висновку експертизи та реєстраційних документів на транспортний засіб.
Суд звертає увагу на те, що під час фіксації на боді - камеру, позивач не заперечує працівнику поліції щодо встановлених та озвучених ним обставин про наявність 12 пасажирів, а значить 12 місць для них. Тобто, пояснення позивача, надані ним в судовому засіданні суперечать обставинам, які констатує під відеофіксацію працівник патрульної поліції, при цьому працівник поліції зазначає, що перевіркою реєстраційних документів дозволено перевозити лише 8 пасажирів, а в салоні перебувало 12. Поліцейський проводить зйомку за присутності водія та пасажирів. З огляду на що, суд суд критично оцінює пояснення, надані позивачем у судовому засіданні. А відтак, суд знаходить доведеним, що транспортний засіб дійсно експлуатувався з порушенням вимог чинного законодавства, осікльки мав дванадцять пасажирських місць, що є більшим за вісім, які дозволені відповідно до документів на транспортний засіб.
Згідно висновку науково - технічної експертизи №583188 вбачається, що ТЗ «Volkswagen Crafter» номерний знак НОМЕР_1 повинен відповідати вимогам, зокрема щодо наявності лише 8 пасажирських місць. Дозволено переобладнання, яке полягає у зміні конструкції автомобіля у пасажирський для забезпечення перевезення восьми пасажирів (крім водія) та обладнанні місця для відпочинку водія. Згідно пункту 6 Висновку, за сидінням 6-8 допускається встановлення одинарного ліжка-полиці для відпочинку водія Перевезення пасажирів на місці відпочинку водія не допускається.
Позивач заперечив факт перевезення на такому місці пасажирів, проте не зміг пояснити, яким чином замість 8 осіб на пасажирських сидіннях він перевозив 12, які перебували на пасажирських сидіннях, що було зафіксовано на боді-камеру. Встановлений факт, про який зазначає відповідач не був спростований позивачем та, на переконання суду, дає підстави вважати, що транспортний засіб дійсно експлуатувався в порушення вимог ч. 1 ст. 121 КУпАП, тобто будучи переобладнаним з порушенням.
Відповідно до ч. 2, ч. 6 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського підтверджується, що водієві було повідомлено про розгляд справи, роз'яснено вимоги ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, право знайомитися з матеріалами справи, надавати докази, клопотання, пояснення, користуватися юридичною допомогою, порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення, строки та порядок сплати адміністративного штрафу.
Письмові пояснення під час розгляду справи водій не надавав, клопотань не заявляв.
Поліцейським було прийнято до уваги усні пояснення водія, що відповідно до ст. 251 КУпАП є належними, допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення, факт порушення водієм правил дорожнього руху, з'ясовано фактичні обставини справи, дотримано порядок розгляду справи та прийнято правомірне рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, ухвалено постанову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, вказане не можна розуміти таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов'язку доказування своїх вимог, тому обов'язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обгрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову та довести правомірність своїх дій.
Враховуючи викладене, проаналізувавши в своїй сукупності докази у справі, що надані сторонами, суд приходить до висновку, що в діях працівника поліції, який складав оскаржувану постанову відстуні ознаки протиправності, а отже, правомірно встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. У зв'язку з чим, у задоволенні позовних вимог та скасуванні осаржуваної постанови слід відмовити.
Керуючись ст.ст.19, 20, 72, 77, 242, 243, 244, 246, 250, 255, 262, 286, 295 КАС України, ст.ст.33, 222, 245, 251, 254, 256, 258, 268, 276, 278, 279, 283, 287-288 КУпАП, суд
вирішив :
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, управління патрульної поліції в Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та оголошено о 09:20 06.10.2023.
Суддя: