УХВАЛА
09 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №761/25824/22
касаційне провадження № К/990/31889/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі №761/25824/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі,
УСТАНОВИВ:
Управління 20.09.2023 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого окружного адміністративного суду від 21.08.2023.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі судом з'ясовано такі обставини.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 витребувано з Шевченківського районного суду міста Києва адміністративну справу №761/25824/22.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2023 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій вказати поважні підстави для його поновлення.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.08.2023 відмовив Управлінню у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з тим, що апелянтом у визначений судом строк не зазначено поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.
Посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану саме по собі є безпідставним, оскільки скаржник в період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняв.
Введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливв) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Окрім того, Головне управління ДПС у місті Києві не є тим органом державної влади, який активно залучений до обороноздатного процесу держави, про що зазначено в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2023.
Тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин, подана Головним управлінням ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі №761/25824/22 касаційна скарга є необґрунтованою. У даному випадку, вірне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 333 КАС України, Суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого окружного адміністративного суду від 21.08.2023.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом за касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова І.Я.Олендер