УХВАЛА
10 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №990/252/23
адміністративне провадження №П/990/252/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В. перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Едюсон» до Президента України, треті особи: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, про визнання протиправним та скасування Указу в частині, зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
09.10.2023 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Едюсон» (115280, м. Москва, вулиця Ленінська Слобода, 19, пов. 3 прим 21Д; далі також позивач, ТОВ «Едюсон», Товариство) до Президента України (вулиця Банкова, 11, місто Київ, 01220; далі також відповідач), у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати Указ Президента України №227/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 15.04.2023 в частині застосування обмежувальних заходів строком на 10 років до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едюсон» (Общество с ограниченой ответственностью «Едюсон»; Limited liability company «Eduson») (далі також спірний, оскаржуваний Указ);
Виключити позицію 43 з додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 15.04.2023 №227/2023.
Підстави позову, окрім іншого, обґрунтовані тим, що ТОВ «Едюсон» не є суб'єктом, до якого відповідно до закону можуть бути застосовані персональні спеціальні обмежувальні заходи - санкції, а про вирішення такого питання щодо Товариства останнє не повідомлялось і не було про це обізнане. Тому позивачем стверджується про порушення його права на участь у процесі прийняття як рішення РНБО так і оспорюваного ним Указу Президента України.
Позивач вважає, що рішення Ради національної безпеки і оборони України не відповідає закону, а тому введене Президентом України у дію протиправно. При цьому зазначає, що оспорюваний Указ є юридично невизначеним, оскільки ним введено в дію рішення, яке не містить вичерпного переліку санкцій, які застосовуються.
Позивач переконаний, що відповідачем у спірних відносинах не було дотримано принципів пропорційності та необхідності у демократичному суспільстві, внаслідок чого він зазнає необґрунтованих обмежень у праві користуватись та розпоряджатись належним йому майном, а держава втручається у такі права за відсутності, на думку Товариства, достатніх і передбачених законом підстав для цього.
Також наводить доводи про те, що хоча й реалізовані відповідачем у спірних правовідносинах повноваження можна вважати дискреційними, однак прийняте ним рішення усе одно повинно відповідати критеріям, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підпадає під судовий контроль і може бути перевірене судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень вищезгаданих критеріїв, яким, на думку Товариства, оскаржуваний Указ у повній мірі не відповідає.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами Суд дійшов висновку, що така подана із додержанням вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідає вимогам процесуального закону щодо форми та змісту цього документу, а підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі - відсутні.
Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України та згідно із частиною другою статті 266 цього Кодексу підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
За правилами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Беручи до уваги положення норм частини п'ятої статті 262 та частини другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України, а також заявлені Товариством підстави позову, предмет спору та доказування у справі, її суб'єктний склад й характер спірних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне здійснювати розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів у судовому засіданні з повідомлення (викликом) учасників справи.
У позовній заяві Товариство зазначає третіми особами Раду національної безпеки і оборони України, Службу безпеки України та Кабінет Міністрів України (далі також РНБО, СБУ та КМУ відповідно), однак не заявляє клопотання про залучення цих органів до участі у справі.
Водночас колегія суддів вважає за необхідне з власної ініціативи залучити до участі у справі у якості третіх осіб Раду національної безпеки і оборони України та Службу безпеки України, виходячи з такого.
Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно із частиною четвертою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина п'ята статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України).
Предметом спору у справі, що розглядається, охоплюється Указ Президента України, яким, як вбачається з його змісту, уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування до позивача персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних санкцій на підставі відповідних пропозицій Служби безпеки України.
З огляду на це Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення до участі у справі СБУ та РНБО як третіх осіб, оскільки судове рішення у цій справі може вплинути на стан та результати виконання останніми покладених на них завдань та функцій.
З приводу залучення до участі у справі третьою особою Кабінету Міністрів України суд відзначає, що наведені у позовній заяві аргументи, зміст оскаржуваного Указу Президента України та введеного ним в дію рішення РНБО не дають підстав стверджувати, що судове рішення, яке може бути ухвалене у справі, що розглядається, може вплинути на права та обов'язки цього органу. Таких обставин не встановлено судом й під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Проте, якщо відповідні обставини будуть виявлені при підготовці справи до судового розгляду, суд не позбавлений можливості вирішити питання щодо залучення до участі у справі третьою особою КМУ з власної ініціативи, або за належним чином обґрунтованим клопотанням однієї зі сторін, або за заявою Кабінету Міністрів України про вступ у справу в якості третьої особи.
З урахуванням вищенаведеного суд на цій стадії процесу не вбачає підстав для залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі в якості третьої особи.
Суд враховує, що згідно з частиною другою статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов'язки, визначені у статті 44 цього Кодексу.
За змістом пункту 3 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право, окрім іншого, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дасть змогу третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази і надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті (частина третя статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України).
За правилами ж частин першої, другої статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 цього Кодексу.
При цьому згідно з частиною третьою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, якою врегульовані особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.
На виконання вищенаведених приписів процесуального закону та з метою забезпечення можливості практичної реалізації третіми особами наявного у них права на надання пояснень, колегія суддів вважає за необхідне направити третім особам копії матеріалів позовної заяви і встановити строк для надання пояснень щодо позову - п'ятнадцять днів з моменту отримання копії цієї ухвали, а щодо відзиву на позов - десять днів з дня його отримання. Іншим учасникам встановити строк для подання відповіді на такі пояснення - десять днів з дня їх отримання.
Окрім цього, враховуючи положення статей 162-164, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, предмет та підстави цього позову, обсяг поданих позивачем доказів, Верховний Суд вважає за необхідне встановити строк для подання відзиву на позовну заяву - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відповіді на відзив - десять днів з моменту його отримання, а для подання відповідачем заперечень - десять днів з моменту їх отримання.
Керуючись статтями 49, 51, 160, 161, 171, 241, 248, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Едюсон» до Президента України, треті особи: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, про визнання протиправним та скасування Указу в частині, зобов'язання вчинити певні дії й відкрити провадження у справі.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін колегією суддів у складі п'яти суддів.
Призначити справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 22 листопада 2023 року об 11:00 годині в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.
Залучити до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Раду національної безпеки і оборони України та Службу безпеки України.
Установити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Установити позивачу строк для подання відповіді на відзив - десять днів з моменту його отримання, а для подання відповідачем заперечень - десять днів з моменту отримання відповіді на відзив.
Установити третім особам строк для надання пояснень щодо позову - п'ятнадцять днів з моменту отримання копії цієї ухвали, а щодо відзиву на позов - десять днів з дня його отримання. Іншим учасникам встановити строк для подання відповіді на такі пояснення - десять днів з дня їх отримання.
Роз'яснити відповідачеві, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Повідомити учасникам справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої - четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, а письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 цього ж Кодексу, зокрема, подані в оригіналі або у належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення
Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості забезпечити участь учасників справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) або в приміщенні суду, визначеному судом.
Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет: http://supreme.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя Н.В. Коваленко