Постанова від 10.10.2023 по справі 160/2574/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/2574/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року (суддя Кадникова Г.В.) у справі №160/2574/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:

- визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області, відповідач-2) протиправними у відмові в призначенні пенсії за віком позивачу скасувавши рішення про відмову в призначенні пенсії № 045650014579 від 30.01.2023 року;

- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач-1) призначити та виплатити пенсію за віком позивачу, з дати набуття права, а саме з 16.01.2023 року, зарахувавши до загального страхового стажу періоди роботи з 16.01.1992 року по 02.08.1993 року та з 28.10.1996 року по 22.01.1999 року відповідно до трудових книжок.

В обгрунтування заявлених вимог посилався на те, що йому неправомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком з посиланням на відсутність необхідного страхового стажу. Позивач зазначав, що має понад 30-ти років страхового стажу, що дає йому право на призначення пенсії за віком, але відповідачі безпідставно не врахували спірні періоди стажу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії №045650014579 від 30.01.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області;

зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи з 16.01.1992 по 02.08.1993 та з 28.10.1996 по 22.01.1999 до загального страхового стажу ОСОБА_1 ;

зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2023 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість дій органів ПФУ щодо не врахування спірних періодів роботи позивача до

страхового стажу. З цього приводу суд першої інстанції, зокрема, зазначив те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян у галузі пенсійного забезпечення, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Позиція відповідача фактично полягає в неможливості зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи в російській федерації. Така позиція відповідача обгрунтована, що як Україна так і російська федерація припинили участь в Угоді "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач 16.01.1963 р.н. звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою від 23.01.2023 року про призначення пенсії за віком.

Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Миколаївській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 30.01.2023 року №045650014579 відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років. В рішення зазначено, що страховий стаж позивача - 27 років 07 місяців 27 днів та за результатом розгляду документів доданих до заяви до страхового стажу не зараховано період роботи на території російської федерації з 16.01.1992 по 02.08.1993, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 16.01.1992, а також ведення підприємницької діяльності протягом лютого 2005 року - травня 2018, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні будь-які дані про ведення підприємницької діяльності, нарахування доходу та сплату страхових внесків.

На адвокатський запит щодо роз'яснення причин відмови в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом №0400-010304-8/17983 від 09.02.2023 повідомило позивача, що відповідно до наданих документів та даних наявних в реєстрі застрахованих осіб, загальний страховий стаж ОСОБА_1 склав 27 років 07 місяців 27 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи у російській федерації з 28.10.1996 по 22.01.1999. Зазначено, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.01.1992, тому до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РРФСР по 31.12.1991.

Не погодившись з діями відповідачів щодо не зарахування періодів роботи з 16.01.1992 по 02.08.1993 та з 28.10.1996 по 22.01.1999, а також з рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем, оскаржено в частині задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду першої інстанції, на предмет його законності та обгрунтованості, в частині задоволених позовних вимог.

Як зазначено вище та вбачається з матеріалів справи пенсійними органами, при визначені загального страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, не було зараховано до страхового стажу періодів роботи позивача з 16.01.1992 по 02.08.1993 та з 28.10.1996 по 22.01.1999.

Так, з рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 30.01.2023 року №045650014579 вбачається, що період з 16.01.1992 по 02.08.1993 не зараховано до страхового стажу, оскільки такий стаж набутий на території російської федерації.

З листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №0400-010304-8/17983 від 09.02.2023 вбачається також те, що період роботи позивача з 28.10.1996 по 22.01.1999 не зарахований до страхового стажу, як стаж набутий на території російської федерації.

Надаючи оцінку таким підставам не зарахування зазначених періодів роботи до страхового стажу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, згідно інформації з трудової книжки позивача, яка у відповідності до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є основним документом, що підтверджує стаж роботи, вбачається, що позивач з 16.01.1992 по 02.08.1993 працював в Дніпропетровському виробничому об'єднанні хлібопекарної промисловості Дніпропетровській хлібокомбінат №3, звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗП України.

Отже, в період з 16.01.1992 по 02.08.1993 позивач працював в Україні, а тому не зарахування ГУ ПФУ в Миколаївській області вказаного періоду роботи до страхового стажу, з підстав набуття цього стажу на території російської федерації, є необгрунтованим.

Щодо періоду роботи позивача з 28.10.1996 по 22.01.1999, то дійсно у вказаний період позивач працював на території російської федерації.

13.03.1992 набула чинності Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі Угода), відповідно до статті 1 якої пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди здійснюються згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 якого страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав - учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.

З аналізу положень вказаних норм права суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при обчисленні пенсії відповідно до Закону №1058 зарахування до страхового стажу з 01.01.2004 відповідних періодів роботи на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - Держави СНД), можливо здійснити при підтвердженні сплати страхових внесків (зборів) до відповідного фонду Держави СНД, та території якої проводилась трудова діяльність, або за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

При цьому, відповідно до пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Отже, припинення участі російської федерації в Угоді, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень.

З цих підстав суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.

Таким чином, оскільки ГУ ПФУ в Миколаївській області фактично оскаржується рішення суду першої інстанції, в частині висновків щодо можливості зарахування до страхового стажу періодів роботи на території російської федерації, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі №160/2574/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України

Повне судове рішення складено 10.10.2023

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

Попередній документ
114060595
Наступний документ
114060597
Інформація про рішення:
№ рішення: 114060596
№ справи: 160/2574/23
Дата рішення: 10.10.2023
Дата публікації: 19.10.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.11.2023)
Дата надходження: 03.11.2023
Предмет позову: Заява про виправлення описки в рішенні