ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/3405/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року (головуючий суддя: Бондар М.В.) по адміністративній справі № 160/3405/23, розглянутої у порядку спрощеного позовного провадження,
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 30.05.2023 року звернулася до суду з позовом до відповідача Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі ДВБ НП України), в якому просить суд
- визнати протиправними дії ДВБ НП України щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку трудового (страхового) стажу для призначення пенсії та внесенні змін до наказу ДВБ НП України від 02.12.2022 року №413 о/с в частині зарахування до трудового стажу і страхового стажу для призначення пенсії періоду роботи позивачки в УМВС України в Дніпропетровській області з 01.01.1997 року по 21.05.1999 року, зобов'язати відповідача зарахувати до трудового стажу і до страхового стажу для призначення пенсії зазначений період роботи та внести зміни до наказу ДВБ НП України від 02.12.2022 №413 о/с, а саме: замість слів та цифр: «трудовий стаж 02 роки 09 місяців 28 днів» зазначити: «трудовий стаж 05 років 02 місяці 18 днів»; замість слів та цифр: «страховий стаж для призначення пенсії 26 років 04 місяці 20 днів», зазначити: «страховий стаж для призначення пенсії 28 років 09 місяців 10 днів»;
зобов'язати ДВБ НП України направити до сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області належним чином оформлені матеріали для призначення пенсії, які містять в собі розрахунок вислуги років, до якого зараховано період роботи позивачки 01.01.1997 року по 21. 05.1999 року.
В обґрунтування позову зазначила, що при звільненні зі служби їй не зараховано період роботи в УМВС України в Дніпропетровській області на цивільних посадах з 01.01.1997 року по 21.05.1999 року, на її звернення перерахувати страховий стаж для призначення пенсії та внести відповідні зміни до наказу про звільнення відповідач протиправно відмовив, просить позов задовольнити.
У відзиві на позов відповідач просить в позові відмовити за відсутністю підстав.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 року позов задоволено частково, визнані протиправними дії ДВБ НП України щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку трудового стажу та страхового стажу для призначення пенсії та внесенні змін до наказу ДВБ НП України від 02.12.2022 року №413 о/с в частині зарахування до трудового стажу і страхового стажу для призначення пенсії періоду роботи ОСОБА_1 в УМВС України в Дніпропетровській області з 01.01.1998 року по 20.05.1999 року.
Зобов'язано ДВБ НП України зарахувати до трудового стажу і страхового стажу для призначення пенсії період роботи ОСОБА_1 в УМВС України в Дніпропетровській області з 01.01.1998 року по 20.05.1999 року та внести відповідні зміни до наказу ДВБ НП України від 02.12.2022 року №413 о/с.
Зобов'язано ДВБ НП України направити до сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області належним чином оформлені матеріали для призначення пенсії, які містять в собі розрахунок вислуги років, до якого зараховано період роботи ОСОБА_1 з 01.01.1998 року по 20.05.1999 року, у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
На користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнуто судовий збір в сумі 536,80 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати в частині відмови в задоволенні позову з підстав порушення судом норм матеріального права, що призвело до прийняття неправомірного рішення, та задовольнити позов в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу на підставі ст.311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, яких достатньо для прийняття рішення за апеляційною скаргою позивачки, а тому клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні задоволенню не підлягає.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами ст. 242 КАС України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Перевірка рішення суду судом апеляційної інстанції здійснюється в межах доводів апеляційної скарги позивачки, як це передбачено ст.308 КАС України.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 01.01.1998 року працювала на різних посадах в УМВС України в Дніпропетровській області , в тому числі з 07.11.2015 року прийнята на службу до Національної поліції України, на час звільнення 12.12.2022 року обіймала посаду старшого інспектора з режиму секретності Дніпропетровського управління ДВБ НП України, мала звання майора поліції.
На підставі наказу ДВБ НП України від 02.12.2022 року №413 о/с «По особовому складу» позивачку звільнено зі служби з 12.12.2022 року відповідно до п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII.
На звернення позивачки від 26.12.2022 року перерахувати страховий стаж для призначення пенсії з 01.01.1997 року по 21.05.1999 року та внести відповідні зміни до наказу про звільнення зі служби в поліції, відповідач листом від 05.01.2023 №Д-1/4202/02 2023 повідомив про відсутність підстав для задоволення заяви через відсутність в архівній особовій справи позивачки наказів про призначення або звільнення на цивільні посади, та відсутність у дублікаті трудової книжки запису про звільнення з цивільної посади з посиланням на відповідну статтю та пункт закону, засвідченого підписом керівника і печаткою підприємства.
Такі дії відповідача оскаржені позивачкою в судовому порядку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позову виходячи з наступного.
Приписами ч.2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII(далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності НП України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в НП України.
Згідно положень ч.3, 4, 5 ст. 59 Закону № 580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються МВС України,
видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою МВС України,
порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює МВС України.
Порядок ведення трудових книжок відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України визначається КМ України, яким 27.04.1993 року прийнята постанова №301 «Про трудові книжки працівників'п.4 якої визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Наказом Мінпраці України, Мінюсту України, Мінсоцзахисту населення України від 29.07.1993 року №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок(далі - Інструкція №58), за приписами п. 2.2,2.3,2.4 ,5.1 якої до трудової книжки вносяться, зокрема, -відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
- записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону;
-усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);
- особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
Положеннями п.1,3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України № 637 від 12.08.1993 року (далі Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка; за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом першої інстанції встановлено, що в долучений до матеріалів справи дублікат трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 внесені наступні записи про роботу позивачки в ГУ МВС України в Дніпропетровській області, зокрема: 01.01.1998 прийнята на роботу на посаду оператора комп'ютерного набору відділу по організації та контролю роботи міжрайонних реєстраційно - екземенаційних відділень ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області,
23.02.1999 призначена виконуючою обов'язки молодшого інспектора з обліку групи обліку нормативних документів Першого відділу;
21.05.1999 прийнята на службу в органах внутрішніх справ;
06.11.2015 звільнена зі служби в органах внутрішніх справ тощо.
Зазначені записи в дублікаті трудової книжки ОСОБА_1 підтверджують долучені до матеріалів справи копії наказів, а саме:
наказ Управління Державтоінспекції УМВС України в Дніпропетровській області від 02.02.1998 №1 л/с про призначення її на посаду оператора комп'ютерного набору відділу по організації та контролю роботи міжрайонних реєстраційно - екзаменаційних відділень ДАІ при УМВС України в області (коефіцієнт 5,0), з 01.01.1998;
наказ Управління МВС України в Дніпропетровській області від 23.02.1999 №21 о/с, про призначення її виконуючою обов'язки молодшого інспектора з обліку групи обліку нормативних документів Першого відділу УМВС України в області з 23.02.1999року;
наказ УМВС України в Дніпропетровській області від 18.05.1999 №67 о/с про призначення її молодшим інспектором з обліку групи обліку нормативних документів Першого відділу УМВС України в області з 21.05.1999.
Здійснивши аналіз доказів у справі, суд першої інстанції встановив, що дублікатом трудової книжки та наказами УМВС України в Дніпропетровській області підтверджується період роботи ОСОБА_1 з 01.01.1998 року по 20.05.1999 року в УМВС України в Дніпропетровській області, що свідчить про наявність обов'язку відповідача зарахувати зазначений період роботи до трудового стажу позивачки та її страхового стажу для призначення пенсії, оскільки обов'язок належного оформлення записів у трудові книжці покладається на роботодавця чи інших уповноважених осіб, та правомірно задовольнив позов в цій частині. Посилання позивачки на запис в розділі 8 «Самостоятельная трудовая деятельность» послужного списку як доказ її роботи на цивільній посаді оператора комп'ютерного набору ОРЄО (за трудовою угодою) з 01.01.1997 року по 31.12.1997 року в УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області судом першої інстанції вірно визначений як не належний та не допустимий доказ, оскільки цей запис про зазначений період роботи ОСОБА_1 не містить посилань на правові підстави його вчинення (номери та дати наказів про призначення, звільнення, дата укладання трудової угоди, строк її дії), а також не підтверджений записами в дублікаті трудової книжки та відповідними наказами УМВС України в Дніпропетровській області.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог відсутні.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно розрахував розмір судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 536,80 грн., який підлягає стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Оскільки до завершення розгляду справи позивачка не заявила суду першої інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, не надала документів, які ці витрати підтверджують, підстави розподіляти ці витрати судом апеляційної інстанції в силу ч.7 ст.139 КАС України згідно правової позиції Верховного Суду по справі №160/16902/20 від 26.07.2023 року, яка підлягає застосуванню судами відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, відсутні.
Керуючись ст.12, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року по адміністративній справі № 160/3405/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, та не підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай