ПОСТАНОВА
іменем України
09 жовтня 2023 року справа 160/5647/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 (суддя Луніна О.С.) про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про виплату суддівської винагороди
ВСТАНОВИВ:
Суддя Сєвєродонецького міського суду Журавель Тамара Сергіївна 21.03.2023 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, в якій просить:
- визнати протиправним нарахування і виплату суддівської винагороди за період з лютого 2021 року по липень 2022 року, обчисленої для базового розміру посадового окладу виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102гр;
- зобов'язати нарахувати і виплатити суддівську винагороду за період з лютого по грудень 2021 року, обчислену для базового розміру посадового окладу виходячи з 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 встановлений 2270гр;
- зобов'язати нарахувати і виплатити суддівську винагороду за період з січня по липень 2022 року, обчислену для базового розміру посадового окладу виходячи з 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2022 встановлений 2481гр;
- зобов'язати провести перерахунок і виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за 2021 рік, виходячи з 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 встановлений 2270гр, для базового розміру посадового окладу;
- зобов'язати провести перерахунок і виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік, виходячи з 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2022 встановлений 2481гр, для базового розміру посадового окладу;
- зобов'язати провести перерахунок і виплатити лікарняні за 2021 рік, виходячи з середнього заробітку, розрахованого на підставі базового розміру посадового окладу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 встановлений 2270гр;
- зобов'язати провести перерахунок і виплатити лікарняні за 2022 рік, виходячи з середнього заробітку, розрахованого на підставі базового розміру посадового окладу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2022 встановлений 2481гр.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 позовна заява залишалась без руху. Суд зазначив, що до позовних вимог зобов'язати нарахувати і виплатити суддівську винагороду, зобов'язати провести перерахунок і виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення, зобов'язати провести перерахунок і виплатити лікарняні не заявлені позовні вимоги публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень; не вказано до якої дати по липень 2022 року має бути нарахована і виплачена суддівська винагорода; не надано доказів що розмір щомісячних доплат за вислугу років становив 20 відсотків; не перелічені докази на підтвердження позовних вимог провести перерахунок і виплатити лікарняні; не обгрунтована вимога зобов'язати подати звіт про виконання судового рішення; не заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи Державної судової адміністрації України; не сплачений судовий збір. Позивачці протягом п'яти днів пропонувалось подати позовну заяву, оформлену відповідно до статей 160, 161 КАС України із заявленням вимог публічно-правового характеру; обгрунтуванням вимоги нарахувати і виплатити суддівську винагороду по липень 2022 року; з наданням доказів що розмір щомісячних доплат за вислугу років становив 20 відсотків; із зазначенням доказів на підтвердження позовних вимог провести перерахунок і виплатити лікарняні; із зазначенням доказів на підтвердження вимоги про негайне виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць; обгрунтуванням вимоги зобов'язати подати звіт про виконання судового рішення; із заявленням клопотання про залучення в якості третьої особи Державної судової адміністрації України; сплатити судовий збір в сумі 1073гр60коп.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 позовна заява повернута в зв'язку з неусуненням недоліків.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2023 задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1 , скасована ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 про повернення позовної заяви та справа направлена для продовження розгляду. Зокрема апеляційний суд вказав на надуманість та невиправдану штучність підстав залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 позовна заява знову залишена без руху. Суд зазначив про відсутність оригіналу позовної заяви та встановив п'ять днів для надання оригіналу позовної заяви з копіями документів, а також копій позовної заяви з документами за кількістю учасників справи. Згідно довідки, ухвала доставлена до електронного кабінету позивачки 25.07.2023.
ОСОБА_1 01.08.2023 надала оригінал позовної заяви з доданими документами за кількістю учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 позовна заява повернута. Суд зазначив, що не надані всі копії для учасників справи, частина додатків до копій позовної заяви не завірені належним чином.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвали про повернення позовної заяви. Посилається на те, що вона повністю виконала ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надала оригінал позовної заяви з копіями документів, а також копії позовної заяви з документами за кількістю учасників справи.
Надаючи оцінку законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного:
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене, своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи, законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених в пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією, бездіяльністю.
Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України. захист порушених прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась до суду, може здійснюватись судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права і свобод визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Колегія суддів звертає увагу що заявлені позовні вимоги узгоджуються з приписами частин 1, 2 статті 5 КАС України, а позовна заява оформлена у відповідності до статті 160 КАС України з доданням необхідних документів у відповідності до статті 161 КАС України, що є достатнім для відкриття провадження у справі. В тексті позовної заяви чітко сформульовано суть порушеного права позивачки та яким чином порушене право може бути відновлено, предмет спору є ясно окресленим, є підсудним адміністративним судам, нормативне обгрунтування є достатнім. Зміст позовної заяви викладений в обсязі, достатнім для визначення характеру спірних правовідносин.
В обох випадках залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви окружний суд проявив невиправданий надмірний формалізм, який не узгоджується з принципом верховенства права та заданням адміністративного судочинства, направленого на своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів фізичних осіб. Зокрема, повернення позовної заяви лише з тієї причини, що не надані всі копії для учасників справи та що частина додатків до копій позовної заяви не завірені належним чином, - з урахуванням завдання адміністративного судочинства та права громадянина на судовий захист від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, - є явно непропорційним. Зазначена судом першої інстанції причина повернення позовної заяви ніяким чином не перешкоджає відкриттю провадження у справі. Частина 4 статті 160 КАС України налаштовує адміністративні суди сприяти позивачам в оформленні позовної заяви, а не повертати з формальних причин.
Верховний суд в постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 звернув увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до неправомірного обмеження права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суд повинен переконатись в тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до правосуддя таким чином, що порушується сам зміст цього права. Обмеження буде неспівмірним з положенням стаття 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (Уейт і Кеннеді проти Німеччини). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар'єр, який перешкоджає особі добитись розгляду по суті своєї справи (Цалкізіс проти Греції). Надмірний формалізм може суперечити практичному та ефективному праву доступу до суду. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову по суті (Белеш проти Чехії, Волчлі проти Франції). Є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі юридичної визначеності та належного здійснення правосуддя, а утворюють перепону, яка перешкоджає вирішенню справи (Карт проти Туреччини, Есім проти Туреччини, Ефстатіу проти Греції).
Колегія суддів ще раз наголошує, що у даній конкретній справі відсутні об'єктивні підстави для залишення позовної заяви без руху та для повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 241 - 245, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 про повернення позовної заяви.
Направити справу за позовом ОСОБА_1 для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження в адміністративній справі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з 09.10.2023 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова