УХВАЛА
10 жовтня 2023 р.Справа № 440/8920/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Подобайло З.Г.,
Суддів: Бегунца А.О. , Бартош Н.С. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 року по справі № 440/8920/22
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 року по справі № 440/8920/22 задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2023 року справу № 440/8920/22 витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду.
Справа № 440/8920/22 надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення такого клопотання виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Матеріали справи свідчать, що рішення суду першої інстанції ухвалене в порядку спрощеного провадження 07.02.2023 р.
Вперше апеляційна скарга подана по суду 04.05.2023 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку задоволено, поновлено строк звернення з даною апеляційною скаргою.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу залишено без руху через несплату судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.0223 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Апеляційна скарга направлена до суду вдруге 09.07.2023 року, тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку на її подання.
До апеляційної скарги додана платіжна інструкція про сплату судового збору від 27.06.2023 року.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач по справі послався на те, що безпосередньо весь особовий склад військової частини НОМЕР_1 в складі механізованих військ України, на підставі ОСУВ ІНФОРМАЦІЯ_1 № 116/1/615т/ОКП від 24.08.2022, бойовий наказ командира бригади № 34/12/119т від 25.08.2022, на даний час виконують завдання щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів противника, прориву оборони противника, розгрому його військ, захоплення важливих районів, рубежів і об'єктів, в цілому виконують завдання з протидії збройній агресії Російської Федерації за для збереження незалежності та волі народу України, що обмежує доступ до засобів поштового та телекомунікаційного зв'язку в умовах ведення постійних бойових дій та оперативного переміщення. Військова частина забезпечує ведення бойових дій на території 3-х областей Харківської, Луганської, Донецької та не має постійного пункту дислокації. Бойові підрозділи - батальйони, роти - дислоковані на фронті завдовжки більш ніж 700 км, в тому числі на тимчасово окупованих територіях України та знаходяться під постійним вогнем супротивника, що неймовірно ускладнює вчасне складання документів, подання та опрацювання рапортів, повідомлень, будь-яку документальну роботу. Постійні втрати особового складу - загибель, поранення військовослужбовців вимагають першочергових оперативних дій, що унеможливлює вчасне складання навіть простих довідок. У бойовій обстановці відбулась зміна керівника штабу та керівника фінансово економічної служби військової частини НОМЕР_1 . Фінансово-економічна та юридична служба весь час бойових дії пербувають на 2-й лінії оборони на відстані 20 км від лінії зіткнення під постійним обстрілами ворога. Мінімальна відстань до поштового відділення складає 250 км, а зв'язок забезпечується виключно системами Starlink. Враховуючи використання засобів радіо-електоронної боротьби як агресором, так і силами оборони - доступ до системи Е-суд є надскладним в умовах бойових дій. Військова частина НОМЕР_1 жодного дня не провела в ротації (перегрупуванні, відпочинку, відновленні) з дня початку бойових дій 24.02.2022, безперервно та сумлінно виконуючи обов'язок по захисту Батьківщини по даний час. Вказані вище обставини позбавили можливості Позивача вчасно вчасно звернутись до суду для захисту своїх прав. Вказані обставини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення Позивача, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що обґрунтовує доцільність звернення для поновлення пропущених процесуальних строків.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, необхідно виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Так, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася та триває й досі.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Колегія суддів зазначає, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Разом з тим, суд враховує, що за змістом статті 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно статті 1 Закону України “Про Збройні Сили України”, Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч, охорону повітряного простору держави та підводного простору в межах територіального моря України, у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Відповідно до статті 3 Закону, військові частини входять до структури Збройних Сил України.
Тобто, скаржник входить до складу Збройних Сил України, яка переведена на воєнний стан.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 по справі № 500/1912/22 зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апелянт, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, не допустив затягування процесуальних строків, вчинив усі можливі та залежні від нього дії, використовував у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, а тому суд доходить висновку про можливість поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Враховуючи вказані скаржником обставини, направленість дій апелянта на оскарження рішення , ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення з даною апеляційною скаргою, своєчасність сплати судового збору на виконання ухвали суду від 19.06.2023, швидке подання вдруге апеляційної скарги (на третій день після отримання ухвали про повернення) та надання платіжної інструкції про сплату судового збору, колегія суддів вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, тому, клопотання підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження - поновленню.
Апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням порядку, визначеного ст. 297 КАС України, і строків апеляційного оскарження, передбачених ст. 295 КАС України, відсутні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження (ст. 299 КАС України).
З огляду на зазначене, перешкоди для відкриття провадження у справі відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 300 КАС України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 121, 293, 295-297, 300, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 року по справі № 440/8920/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Зупинити дію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 року по справі № 440/8920/22.
Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом 5 днів від дати отримання копії ухвали.
Надіслати учасникам справи копії апеляційних скарг та доданих до них матеріалів разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис)А.О. Бегунц Н.С. Бартош