ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 р. Справа № 520/11265/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2022, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, повний текст складено 22.11.22 по справі № 520/11265/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області третя особа Харківська міська рада
про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, скасування витягу та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області , третя особа - Харківська міська рада, в якому просить суд :
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки локальних коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони та сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,18063 при формуванні витягу №1557/0/45-19 від 07.11.2019 і застосування локальних коефіцієнтів та сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,5 при формуванні витягів № 4048 від 20.05.2020 та № 2181 від 26.05.2021 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:016:0005, площею 0,10 га;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, викладене в листах № 32-20-10-4283/0/19-21 від 01.06.2021 та № ПІ-173/0-194/0/63-21 від 10.06.2021, про відмову у здійсненні перерахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:016:0005 за 2019 рік та 2020 рік в частині застосування локальних коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки та сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 1,18063 при розрахунку нормативно-грошової оцінки у 2019, сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 1,5 при розрахунку нормативно-грошової оцінки у 2020 у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 зі змінами, та внесенні до Державного земельного кадастру змін до відомостей про земельну ділянку;
- скасувати витяги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №1557/0/45-19 від 07.11.2019, №4048 від 20.05.2020, №2181 від 26.05.2021 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:016:0005, розміром 0,10 га;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видати ОСОБА_1 нові витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:016:0005, розміром 0,10 га, із застосуванням сукупного коефіцієнту КмЗ (локальні фактори), який розрахувати з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей зазначеної земельної ділянки, в тому числі і тих, які були враховані при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 1557/0/45-19 від 07.11.2019, у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 зі змінами.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №1557/0/45-19 від 07.11.2019. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видати ОСОБА_1 новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:016:0005, розміром 0,10 га, із застосуванням сукупного коефіцієнту КмЗ (локальні фактори), який розрахувати з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей зазначеної земельної ділянки, у тому числі і тих, які були враховані при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 1557/0/45-19 від 07.11.2019, у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 зі змінами. У задоволенні позову в іншій частині вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1513 гривень 03 копійок.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу , з постановою суду першої інстанції частково не погоджується та вважає, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не надано вірної оцінки обставинам справи , належним чином не досліджені докази, судом не враховано обставин, що мають суттєве значення , а також порушено норми процесуального та матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення в частині відмови у скасуванні витягів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 4048 від 20.05.2020 р. (далі - Витяг 2020 р.), № 2181 від 26.05.2021 р. (далі - Витяг 2021 р. ) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:016:0005, розміром 0,10 га. Вважає , що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність дій відповідача щодо зміни розміру коефіцієнту Км2 з 2,57 у Витязі за 2019 р. до 2,90 та сукупного розміру коефіцієнту Км3 з 1.18063 до 1,5 у Витягах 2020 р. та 2021 р. Вказує , що позивач отримала Витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки ( далі - НГО ) з кадастровим номером 6310138200:03:016:0005 площею 0,10 га по АДРЕСА_1 , від 07.11.2019 р. № 1557/0/45-19 (далі - Витяг за 2019 р.) та № 4048 від 20.05.2020 р. (далі - Витяг за 2020 р.), Витяг № 2181 від 26.05.2021 р. (далі - Витяг за 2021 р.) ,які виготовлені Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області. Фактично з вказаними витягами та діями ГУ Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування у витягах невірних або завищених локальних коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони, позивач не згоден, бо вказані витяги складено з порушенням вимог чинного законодавствам, є необґрунтованими і не можуть слугувати підставою для визначення розміру орендної плати , у зв'язку з чим позивач звернулась з даним позовом до суду. Вважає , що Держгеокадастр порушив її права тим, що при видачі Витягу не врахував особливості конкретної земельної ділянки та не відобразив всі локальні коефіцієнти , притаманні цій ділянці. Це підтверджено правовою позицією Верховного суду по справі № 814/789/17 від 12.11.2018 р. Вважає дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,18063 при формуванні витягу № 1557/0/45-19 від 07.11.2019 р . та застосування сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 1,5 при формуванні витягів № 4048 від 20.05.2020 р. та № 2181 від 26.05.2021 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:016:0005, площею 0,10 га, є протиправними. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 року в частині не задоволендї судом першої інстанції позовної вимоги про скасування витягів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 4048 від 20.05.2020 р., № 2181 від 26.05.2021 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:016:0005, розміром 0,10 га та задовольнити позов у даній частині , в іншій частині залишити рішення без змін .
Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, не погодившись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог , подало апеляційну скаргу, вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з істотним порушенням норм матеріального права. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 817/1780/17, вказує , що дії Головного управління беззаперечно відповідають чинному законодавства, як Закону України «Про оцінку земель», так і Порядку № 489 та вчинені відповідно до прийнятих для них правовідносин актів місцевого самоврядування, а саме рішень Харківської міської ради. Таким чином, скасування витягу як спосіб захисту права жодним чином на впливає на обсяг прав і обов'язків позивача, так само як задоволення вимоги про видачу нового витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки Головне управління не має повноважень з коригування значення локальних коефіцієнтів. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні усіх позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і заявником не наведено достатніх мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копії апеляційних скарг, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа .
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, викладене в листах № 32-20-10-4283/0/19-21 від 01.06.2021 та № ПІ-173/0-194/0/63-21 від 10.06.2021 та в частині відмови у задоволенні позову в частині визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки локальних коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони та сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,18063 при формуванні витягу №1557/0/45-19 від 07.11.2019 позивачем не оскаржується.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не підлягає задоволенню , а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню , виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ОСОБА_1 у процесі оформлення договору оренди земельної ділянки з Харківською міською радою, виконала підготовчі дії для укладання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:016:0005, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування виробничої нежитлової будівлі.
24.03.2021 позивач у порядку, передбаченому Законом України «Про оренду землі», подав сформований пакет документів до Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, справа № РЦ-0323102645-164 від 24.03.2021 з терміном виконання 22.04.2021.
На даний час питання укладення договору оренди земельної ділянки знаходиться на розгляді Харківської міської ради.
05.04.2021 позивач отримала позов від Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, до ФОП ОСОБА_1 , про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:016:0005 площею 0,10 га по АДРЕСА_1 .
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 3 обґрунтовує свої позовні вимоги, в частині розрахунку суми стягнення, посилаючись на витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:03:016:0005 площею 0,10 га по АДРЕСА_1 , від 07.11.2019 № 1557/0/45-19 та № 4048 від 20.05.2020, які виготовлені Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області.
Позивач вважає, що відповідачем, в оскаржуваних витягах встановлені розміри локальних коефіцієнтів Км3 вище, ніж максимальні граничні розміри, визначені Порядком та рішенням Харківської міської ради, з огляду на що, витяги порушують права позивача.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не обґрунтовано застосування при формуванні витягу №1557/0/45-19 від 07.11.2019 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнтів у розмірах, що перевищують розміри, встановлені Порядком та рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13, тому позовні вимоги в частині скасування витягу №1557/0/45-19 від 07.11.2019 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та як наслідок зобов'язання відповідача видати новий витяг підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині вимог , суд першої інстанції виходив з відсутності підстав скасування витягів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №4048 від 20.05.2020, №2181 від 26.05.2021 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування локальних коефіцієнтів та сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,5 при формуванні витягів № 4048 від 20.05.2020 та № 2181 від 26.05.2021 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:016:0005, площею 0,10 га, з огляду зокрема на те, що для обчислення КмЗ враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7 Порядку № 489, в межах максимальних значень, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0.50 і вище 1.50, що і дотримано відповідачем.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову про скасування витягу №1557/0/45-19 від 07.11.2019 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та зобов'язання відповідача видати новий витяг, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 11.12.2003 №1378-ІV «Про оцінку земель» (надалі - Закону №1378-ІV), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами, а під рентним доходом розуміється дохід, який можна отримати із землі як фактору виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.
Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону № 1378-ІV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, окрім іншого, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону № 1378-ІV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно з пп. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII. глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1378-ІV, підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно з ст. 18 Закону №1378-ІV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону №1378-ІV, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону № 1378-ІV, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до розділу III «Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів» Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213, нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за відповідною формулою з урахуванням окрім інших величин, величин зазначених коефіцієнтів Км2 і КмЗ.
Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви (пункт 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів).
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, а згідно зі ст. 73 цього Закону акти ради сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі створення) ради, прийняті в межах наданих повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регламентується Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (надалі - Порядок № 489).
Відповідно до п. 1 Порядку № 489, в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.
Згідно з п. 10 Порядку № 489, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = ЦНЗ х Кф х Км3, де Цнз - середня для економіко-планувальної зони вартість одного квадратного метра земель (у гривнях); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.
Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.
Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.
Матеріали справи свідчать , що Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.
Згідно з п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291.18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягала в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року.
Цим рішенням у тому числі затверджено значення коефіцієнтів зон впливу локальних факторів.
Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Відповідно до п. 2 цього рішення нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.
Відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 грн. і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Судом з матеріалів справи встановлено, що Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1557/0/45-19 від 07.11.2019 складений під час дії рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013».
Як вбачається зі змісту зазначеного Витягу №1557/0/45-19 від 07.11.2019 з технічної документації про нормативну грошову оцінку щодо земельної ділянки, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки склав 2011430 грн., з урахуванням коефіцієнту функціонального призначення (Кф) - 1.2 та сукупного коефіцієнту КмЗ 1.18063
Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1557/0/45-19 від 07.11.2019 земельна ділянка по вул. Северина Потоцького, 11 знаходиться в зоні дії наступних локальних факторів у межах економіко-планувальної зони, які впливають на її вартість, а саме:
Місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів:
- значення, застосоване у Витягу від 07.11.2019, - 1,1;
- граничні значення, визначені Порядком № 489 (Додаток № 7) - 1.04 - 1.2
У зоні магістралей підвищеного містоформувального значення:
- значення, застосоване у Витягу від 07.11.2019, - 1.08;
- граничні значення, визначені Порядком № 489 (Додаток № 7) - 1.05 - 1,2
У зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту значення:
- значення, застосоване у Витягу від 07.11.2019, - 1.01;
- граничні значення, визначені Порядком № 489 (Додаток № 7) - 1,04-1,15
У зоні пішохідної доступності природних об'єктів значення:
- значення, застосоване у Витягу від 07.11.2019, - 1.04;
- граничні значення, визначені Порядком № 489 (Додаток № 7) - 1,04-1,10
Місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів:
- значення, застосоване у Витягу від 07.11.2019, - 0.97;
- граничні значення, визначені Порядком № 489 (Додаток № 7) - 0.90 - 0.97
Місцезнаходження земельної ділянки в ареалі забруднення ґрунтів (важкі метали), на територіях, зайнятих породними відвалами і териконами:
- значення, застосоване у Витягу від 07.11.2019, - 0,97537;
- граничні значення, визначені Порядком № 489 (Додаток № 7) - 0.90-0,95
Сукупний коефіцієнт Км3 - 1.18063.
З аналізу нормативно встановлених значень Км3 у порівнянні з Витягом від №1557/0/45-19 від 07.11.2019 вбачається перевищення максимальних значень локального фактору Км3:
-«У зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту значення», мінімальний розмір якого відповідно до Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 не може бути 1,04, у той час, як у Витягу встановлений коефіцієнт 1,01,
- «Місцезнаходження земельної ділянки в ареалі забруднення ґрунтів (важкі метали), на територіях, зайнятих породними відвалами і териконами», граничний розмір якого відповідно до Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 не може перевищувати 0,95, в той час, як у Витягу встановлений коефіцієнт 0,97537.
Таким чином, відповідачем у спірному Витязі №1557/0/45-19 від 07.11.2019 встановлені розміри зазначених локальних коефіцієнтів Км3 вищі, ніж максимальні граничні розміри, визначені вказаним Порядком та рішенням Харківської міської ради.
Суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано застосування вищезазначених коефіцієнтів у розмірах, що перевищують розміри, встановлені Порядком та рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13.
Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неможливості впливати на показники коефіцієнтів Км3 у зв'язку з наданням Витягу №1557/0/45-19 від 07.11.2019 із застосуванням програмного комплексу «Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013» в автоматизованому режимі, з огляду на наступне.
Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, як суб'єкт владних повноважень, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оскаржуваний Витяг №1557/0/45-19 від 07.11.2019, відповідач зобов'язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Складення Витягу №1557/0/45-19 від 07.11.2019 в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача, в частині скасування витягу №1557/0/45-19 від 07.11.2019 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та як наслідок зобов'язання відповідача видати новий витяг.
При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині про скасування витягів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №4048 від 20.05.2020, №2181 від 26.05.2021 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та зобов'язання відповідача видати нові витяги, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи встановлено, що вказаний Витяг №4048 від 20.05.2020 складений під час дії рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018».
Відповідно до вказаного Витягу земельна ділянка знаходиться в зоні дії наступних локальних факторів, які впливають на її вартість, а саме:
Місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів
- значення, застосоване у Витягу від 20.05.2020, - 1,2 , тобто нормативний максимум згідно Порядку № 489.
Місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення:
- значення, застосоване у Витягу від 20.05.2020, - 1,2, тобто нормативний максимум згідно Порядку № 489.
Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту:
- значення, застосоване у Витягу від 20.05.2020, - 1,15, тобто нормативний максимум згідно Порядку № 489 .
Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних га дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва. ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів:
- значення, застосоване у Витягу від 20.05.2020, - 1,15, тобто нормативний максимум згідно Порядку № 489 .
Сукупний коефіцієнт Км3 -1,5.
Щодо правомірності Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2181 від 26.05.2021, судом з матеріалів справи встановлено, що вказаний Витяг складений під час дії рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018».
Відповідно до вказаного Витягу земельна ділянка знаходиться в зоні дії наступних локальних факторів, які впливають на її вартість, а саме:
Місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів
- значення, застосоване у Витягу від 26.05.2021, - 1,2, тобто нормативний максимум згідно Порядку № 489
Місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення:
- значення, застосоване у Витягу від 26.05.2021, - 1,2 , тобто нормативний максимум згідно Порядку № 489
Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту:
- значення, застосоване у Витягу від 26.05.2021, - 1,15, тобто нормативний максимум згідно Порядку № 489
Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних га дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва. ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів:
- значення, застосоване у Витягу від 26.05.2021, - 1,15, тобто нормативний максимум згідно Порядку № 489
Сукупний коефіцієнт Км3 - 1,5.
Позивач вважає, що у спірних витягах неправомірно завищено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рахунок збільшення сукупного коефіцієнта (Км3), а збільшення сукупного коефіцієнту (Км3) здійснено за рахунок безпідставного застосування локальних коефіцієнтів на рівні максимальних граничних розмірів локальних коефіцієнтів, визначених законодавчо.
Відповідач вказує як у відзиві на позов так і в апеляційній скарзі, що розрахунок значення коефіцієнтів Км3 (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки здійснюється в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій, а тому відповідач не розраховує в ручному режимі та не впливає на значення коефіцієнту.
Колегія суддів відхиляє аргументи щодо неможливості впливати на показники коефіцієнтів Км3 у зв'язку з наданням витягу із застосуванням програмного забезпечення в автоматизованому режимі, з огляду на таке.
Згідно з п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051) ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.
Відповідно до п.5 Порядку №1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.
Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.
Згідно з пп.1 п. 6 Порядку № 1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).
Відповідно до п. 10 розділу ІІ Порядку №489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.
Отже, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу, входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що спростовує доводи відповідача про неможливість внесення до бази даних певних змін щодо території розташування земельної ділянки, які стосуються саме цієї земельної ділянки.
Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі № 820/1804/16 зазначив:
"... спеціальним нормативним актом, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин не було встановлено однозначного обов'язку використовувати лише програмне забезпечення для визначення відповідних коефіцієнтів.
Таким чином, надаючи оскаржуваний витяг за підписом заступника начальника управління, відповідач зобов'язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства".
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 03.06.2022 у справі №160/12709/19 та від 05 вересня 2023 року у справі № 520/9277/2020.
Колегія суддів вважає цей висновок Верховного Суду застосовним у справі, що розглядається.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Отже, відповідач не довів правомірності застосування сукупного коефіцієнту Км3 у розмірі 1,5 при формуванні оскаржуваних витягів №4048 від 20.05.2020, №2181 від 26.05.2021 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому необґрунтованих розмірів коефіцієнтів. Відповідач не обґрунтував, чим він керувався, визначаючи при формуванні спірних витягів у 2020 та 2021 роках показників локальних факторів на рівні максимуму.
Наведене не враховано судом першої інстанції , що привело до невірного вирішення справи в цій частині позовних вимог, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про скасування витягів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №4048 від 20.05.2020, №2181 від 26.05.2021 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та зобов'язання відповідача видати нові витяги, з прийняттям в цій частині нового судового рішення.
Доводи апеляційної скарги позивача знайшли підтвердження при розгляді в суді апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо правомірності власних дій колегія суддів вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є скасування витягів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №4048 від 20.05.2020, №2181 від 26.05.2021 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області видати ОСОБА_1 нові витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:016:0005, розміром 0,10 га, із застосуванням сукупного коефіцієнту КмЗ (локальні фактори), який розрахувати з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей зазначеної земельної ділянки, у тому числі і тих, які були враховані при формуванні витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №4048 від 20.05.2020, №2181 від 26.05.2021, у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 зі змінами, з урахуванням висновків суду по даній справі.
Посилання відповідача на те що оскаржувані витяги не є правовим актом індивідуальної дії, колегія суддів вважає не обґрунтованим та зазначає.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 823/902/17 вказала, що у правовідносинах, пов'язаних з оцінкою земель та земельних ділянок Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.
У постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.
Постановами від 03.06.2022 у справі № 160/12709/19 і від 23.11.2022 у справі № 160/10494/19 Верховний Суд залишив у силі рішення судів першої інстанції у вказаних справах, якими були скасовані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Відтак, колегія суддів відхиляє доводи відповідача та третьої особи щодо обрання позивачем та застосування судом першої інстанції неправильного способу захисту.
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегія суддів не впливають.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, та не погоджується з висновком суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про , вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних про скасування витягів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №4048 від 20.05.2020, №2181 від 26.05.2021 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та зобов'язання відповідача видати нові витяги .
Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову (в частині вимог, які задоволені даним рішенням) в розмірі 1816,0 грн та апеляційної скарги (в частині вимог , які задоволені даним рішенням) в розмірі 2724,0грн , що підтверджується платіжними дорученням.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції скасовано в частині та в цій частині позовні вимоги (дві немайнові) задоволено , відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 1816,0 грн та апеляційної скарги в розмірі 2724,0грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 по справі № 520/11265/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування витягів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №4048 від 20.05.2020, №2181 від 26.05.2021 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та зобов'язання відповідача видати нові витяги.
В цій частині прийняти нове судове рішення , яким скасувати витяги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №4048 від 20.05.2020, №2181 від 26.05.2021 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видати ОСОБА_1 нові витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310138200:03:016:0005, розміром 0,10 га, із застосуванням сукупного коефіцієнту Км3 (локальні фактори), який розрахувати з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей зазначеної земельної ділянки у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 зі змінами, з урахуванням висновків суду по даній справі.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 по справі № 520/11265/21 залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 1816,0 грн та апеляційної скарги у розмірі 2724,0грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.В. Присяжнюк