ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 р. Справа № 440/389/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2023, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 07.06.23 по справі № 440/389/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про: визнання протиправним та скасування наказу №1649 від 13.12.2022 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з посади старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області та поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку письмового позовного провадження без повідомлення учасників справи і заявником не наведено достатніх мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копії апеляційних скарг, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа та підтвердженням від позивача про отримання документів, направлених судом на електрону адресу позивача .
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування та з установленням посадових окладів згідно зі штатним розписом, який мав спеціальне звання «старший лейтенант міліції», відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 призначений заступником начальника слідчого відділення Семенівського відділення поліції Глобинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, з присвоєнням йому спеціального звання «старший лейтенант поліції».
Відповідно до ст. ст. 65, 68 Закону України “Про Національну поліцію”, на виконання наказу НП України від 21.12.2020 № 1001 «Про організаційно - штатні зміни в ГУНП в Полтавській області» ОСОБА_1 призначено на посаду старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції, звільнивши його (у зв'язку зі скороченням штатів та проведенням реорганізації) з посади начальника сектору дізнання Семенівського відділення поліції Хорольського відділу поліції, з 12 січня 2021 року.
До відділу дізнання ГУНП надійшла доповідна записка від 27.11.2022 заступника начальника ГУ - начальника слідчого управління ГУНП полковника поліції Сергія Рекуна щодо перевірки дій працівників поліції відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП з організації виїзду слідчо-оперативної групи та здійснення документування на повідомлення про правопорушення на місці його вчинення.
З метою з'ясування вказаних обставин наказом №1005 від 28.11.2022 відповідно до вимог п. 2 р. II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, за фактом організації виїзду слідчо-оперативної групи та здійснення документування на повідомлення про правопорушення на місці його вчинення, призначене службове розслідування.
Проведення службового розслідування доручене дисциплінарній комісії в складі: голова дисциплінарної комісії: підполковник поліції ОСОБА_2 , начальник відділу дізнання ГУНП; члени дисциплінарної комісії: майор поліції Будько ОБ,, заступник начальника організаційно - методичного відділу слідчого управління ГУНП; майор поліції ОСОБА_3 , дізнавач відділу дізнання ГУНП; капітан поліції ОСОБА_4 , старший дізнавач з особливих доручень відділу дізнання ГУНП; капітан поліції ОСОБА_5 , старший дізнавач відділу дізнання ГУНП; капітан поліції ОСОБА_6 , старший слідчий організаційно - методичного відділу слідчого управління ГУНП; капітан поліції ОСОБА_7 , інспектор відділу підтримки УГІ ГУНП.
Наказом №1023 від 30.11.2022, у зв'язку із необхідністю внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії, призначеної наказом ГУНП від 28.11.2022 № 1005, відповідно до вимог п. 12 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, змінений персональний склад дисциплінарної комісії, призначеної наказом ГУНП від 28.11.2022 №1005 «Про призначення та проведення службового розслідування», а саме включений до складу дисциплінарної комісії як член дисциплінарної комісії старший оперуповноважений в ОВС відділу Полтавського управління ДВБ НП України майор поліції ОСОБА_8 (за згодою).
За наслідками службового розслідування складений висновок службового розслідування за фактом неправомірних дій окремих працівників ГУНП в Полтавській області та порушень вимог КПК України, затверджений начальником ГУНП в Полтавській області генералом поліції третього рангу ОСОБА_9 12.12.2022.
Комісія, згідно із висновком, затвердженим 12.12.2022 вказала, що вважає відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, такими, що знайшли своє підтвердження. За порушення вимог п. 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 7, 8 ч. 1 ст. З розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, п. 5 розділу III Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.09.2019 №100, п. 4 розділу IV Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України №405 від 20.05.2020 та ст. 214 КПК України, що виразилось у неналежній фіксації повідомлення про вчинення Правопорушення, відносно старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Наказом №1649 від 13.12.2022 про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 за порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 3 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 5 розділу III Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.09.2019 № 100, п. 4 розділу IV Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 20.05.2020 № 405, та ст. 214 КПК України, що виразилось у неналежній фіксації повідомлення про вчинення правопорушення, звільнено з посади.
Позивач не погодився із заказом ГУНП №1649 від 13.12.2022, звернувся до суду із позовом про його оскарження, просив поновити його на посаді старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи відповідачем доведена правомірність наказу ГУНП в Полтавській області від 13.12.2022 №1649, позивача обґрунтовано, за дослідження всіх обставин, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону № 580-VIII).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейський зобов'язаний, зокрема:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За приписами положень частин 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно із статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Згідно з частинами першою, другою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно із частинами 1-2 статтею 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії, які формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України, що визначено частиною 7 статті 15 Дисциплінарного статуту.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, відповідно до частини 9 статті 15 Дисциплінарного статуту, має право: 1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; 2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; 3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Частини 11, 12 статті 15 Дисциплінарного статуту передбачають, що у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
За результатами проведеного службового розслідування, згідно із частиною 15 статті 15 Дисциплінарного статуту, дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до стаття 18 Дисциплінарного статуту, поліцейському забезпечуються права на захист.
Так, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
3. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (частини1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин 5 - 10 статті 18 Дисциплінарного статуту отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів. Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень встановлений, зокрема, частинами 1-6 статті 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за №1355/32807 (далі - Порядок №893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з пунктом 1 Розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Аналіз викладених норм свідчить, що протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення службового розслідування, за наслідками якого прийнято спірний наказ, слугувала доповідна записка від 27.11.2022 заступника начальника ГУ - начальника слідчого управління ГУНП полковника поліції Сергія Рекуна щодо перевірки дій працівників поліції відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП з організації виїзду слідчо-оперативної групи та здійснення документування на повідомлення про правопорушення на місці його вчинення .
Наказом №1005 від 28.11.2022, із змінами, внесеними наказом №1023 від 30.11.2022, відповідно до вимог п. 2 р. II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, за фактом організації виїзду слідчо-оперативної групи та здійснення документування на повідомлення про правопорушення на місці його вчинення, призначене службове розслідування.
Проведення службового розслідування доручене дисциплінарній комісії в складі: голова дисциплінарної комісії: підполковник поліції ОСОБА_2 , начальник відділу дізнання ГУНП; члени дисциплінарної комісії: майор поліції Будько ОБ,, заступник начальника організаційно- методичного відділу слідчого управління ГУНП; майор поліції ОСОБА_3 , дізнавач відділу дізнання ГУНП; капітан поліції ОСОБА_4 , старший дізнавач з особливих доручень відділу дізнання ГУНП; капітан поліції ОСОБА_5 , старший дізнавач відділу дізнання ГУНП; капітан поліції ОСОБА_6 , старший слідчий організаційно- методичного відділу слідчого управління ГУНП; капітан поліції ОСОБА_7 , інспектор відділу підтримки УГІ ГУНП; старший оперуповноважений в ОВС відділу Полтавського управління ДВБ НП України майор поліції ОСОБА_8 .
Зважаючи на те, за приписами частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту та пункту 1 розділу 2 Порядку №893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Дисциплінарна комісія була створена, про що вказано в наказі №1005 від 28.11.2022, із змінами, внесеними наказом №1023 від 30.11.2022 про призначення службового розслідування.
Тому доводи позивача про недотримання підстав та порядку призначення службового розслідування є помилковими .
В матеріалах справи наявні пояснення позивача в межах службового розслідування, надані пояснення від 29.11.2022, що спростовує посилання позивача про неповідомлення його про проведення службового розслідування і позбавлення його прав особи, щодо якої таке розслідування проводиться.
Окреме спеціальне, із підтвердженням власноручним підписом, повідомлення особи щодо якої проводиться службове розслідування про призначення та проведення службового розслідування чинним законодавством не передбачене.
В матеріалах міститься наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з відміткою про ознайомлення ОСОБА_1 , що в свою чергу спростовую доводи позивача про не доведення змісту наказу до його відома.
Оцінюючи спірний наказ №1649 від 13.12.2022 про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 , колегія суддів встановила наступне.
Так , пунктом 2 наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1649 від 13.12.2022, за порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 3 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 5 розділу III Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.09.2019 № 100, п. 4 розділу IV Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 20.05.2020 № 405, та ст. 214 КПК України, що виразилось у неналежній фіксації повідомлення про вчинення правопорушення, звільнено з посади старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 .
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачені обов'язки поліцейського:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до пункту 4 розділу IV Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 20.05.2020 №405 начальник відділу (сектору) дізнання територіального підрозділу поліції керує діяльністю відділу (сектору) дізнання територіального підрозділу поліції та є відповідальним за виконання покладених на нього завдань, додержання дізнавачами вимог законодавства України; розглядає заяви і повідомлення про кримінальні проступки, що надходять до територіального підрозділу поліції, а також інші матеріали про кримінальні проступки, виявлені працівниками поліції, і забезпечує невідкладне, але не пізніше 24 годин після надходження, внесення дізнавачами відповідних відомостей про кримінальні проступки до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та повідомлення прокурора про початок досудового розслідування;
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.09.2019 № 100 керівник органу досудового розслідування або органу дізнання центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів поліції невідкладно, але не пізніше 24 годин із часу передання слідчому або дізнавачу для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення інформує чергову службу про номер кримінального провадження, дату і час унесення відомостей до ЄРДР, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України, прізвища, імені, по батькові (за наявності) слідчого (слідчих) чи дізнавача (дізнавачів), а також інформує відповідний структурний підрозділ органу поліції за напрямом діяльності упродовж 24 годин (за винятком вихідних та святкових днів) з моменту внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, особу, яка підозрюється в його вчиненні (у разі встановлення), рух кримінального провадження.
В ході службового розслідування було встановлено, що 26.11.2022 о 18:30 год. до чергової частини надійшло повідомлення зі спец лінії « 102» від працівника поліції ОСОБА_10 - поліцейського офіцеру громади про те, що ним був зупинений транспортний засіб марки Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 в якому знаходиться свіже виловлена риба різного виду, а документація на неї ймовірно підроблена.
За поясненнями ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які 26.11. 2022 заступили в добовий наряд в складі оперативної групи, по приїзду на місце пригоди близько 20:07 год. 26.11.2022 (затримка по прибуттю на місце пригоди виникла через погані погодні умови (був туман та йшов дощ), а також через те, що по дорозі в смт. Градизьк у с. Погреби Кременчуцького району була здійснена вимушена зупинка автомобіля для надання допомоги особі яка лежала на проїзній частині автодороги з явними ознаками алкогольного сп'яніння), а саме у населений пункт смт. Градизьк Кременчуцького району по вул. Київській знаходився вище вказаний транспортний засіб та службовий автомобіль поліцейських офіцерів громади. На місці пригоди були наступні особи: поліцейських офіцерів громади ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (ім'я не знає), ОСОБА_15 інспектор СЦД на воді Кременчуцького РУП ГУНП і водій зупиненого транспортного засобу ОСОБА_16 .
По прибуттю на місце спільно із слідчим СОГ було встановлено особу водія транспортного засобу якому було запропоновано надати товарно-транспортні накладні для їх перевірки на, що останній погодився та надав їх всі слідчому у кількості 9 шт. який зазначив про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1.ст.358 КК України.
Відповідно до наказу №575 від 07.07.2017 «Про затвердження інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, а саме під час організації взаємодії при надходженні до органу, підрозділу поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та реагування на них» ОСОБА_17 не отримував доручення від слідчого зі складу слідчо-оперативної групи про проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій.
ОСОБА_18 пояснив, що на місце пригоди прибули працівники слідчо-оперативної групи які ніяких дій не приймали, повідомивши, що будуть чекати на дізнавача. На протязі якогось часу на місце прибув адвокат та почав запитувати чи планують працівники поліції приймати будь-які дії стосовно транспортного засобу та риби в ній, таким чином тягнувши час. Водій у свою чергу надав товарно-транспортні накладні на рибу, яких не вистачало. Коли прибув на місце дізнавач, працівники слідчо-оперативної групи перебували поруч та ніяких дій не проводили. Згодом, щоб вирішити вказане питання, поліцейські офіцери громади запропонували водієві та адвокату самостійно надати наявну рибу, з метою перевірки чи дійсно вона відповідає вказаній документації. Водій не сперечався та надав доступ до авто після чого було виявлено 18 одиниць синця та 10 одиниць чехоні, котрі не були вписані до товарно-транспортних накладних.
Під час перевірки було виявлено заборонено рибу (синець - 18 шт. і чехонь 10 шт.). Дану рибу було виявлено у присутності слідчо-оперативної групи, дізнавача, заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП, працівників Полтавського рибоохоронного патруля та інспектора СПД на воді Кременчуцького РУП ГУНП, адвоката і водія, а вказану рибу було відокремлено в окремі ящики.
Загальну вагу риби, яка перевозилась у транспортному засобі, працівники поліції так і не дізнались тому, що її ніхто не перевантажував.
Так, у ході перевірки окрім встановлення невідповідності ваги риби наданим товарно-транспортним накладним, було встановлено наявність в автомобілі заборонених до вилову видів риб, а саме: синець - 18 екземплярів та чехонь в кількості 10 екземплярів про, що т.в.о. начальника сектору дізнання відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП капітаном поліції Романом Бабешком було складено відповідний рапорт з долученням до нього дев'яти товарно-транспортних накладних.
При цьому , працівниками поліції фактично проведений огляд автотранспортного засобу, виявленої свіже-виловленої риби та товарно-транспортних накладних з ознаками підробки із застосуванням відео зйомки (відеозапис знаходиться в матеріалах справи на оптичному носієві DVD-RW V1DEX 4,7 GB 120 min номер: С002-3004-3292, записаний за допомогою оптичного приладу персонального комп'ютера), який не був оформлений у відповідності до вимог КПК України, про що свідчить відсутність відповідного протоколу огляду.
Наведене не спростовано позивачем.
Судом встановлено, на місці пригоди ніяких процесуальних дій відповідно до КПК України не відбувалося, після чого вказаний транспортний засіб рушив далі за власним маршрутом.
Ігор Долинний доповів по вказаному факту черговому чергової частини відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП ОСОБА_19 , після чого зателефонував до начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП ОСОБА_20 , після чого останній у телефонному режимі надав усну вказівку щодо вилучення транспортного засобу з рибою яка знаходиться в авто під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 249 КК України /незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом/, оскільки вказану вказівку ОСОБА_20 надав заступник начальника ГУ - начальник слідчого управління ГУНП полковник поліції ОСОБА_21 .
У зв'язку з тим що ч. 1 ст. 249 КК України являється підслідністю дізнання, ОСОБА_22 повідомив про це ОСОБА_23 в ході чого слідчому повідомили, що для проведення огляду місця події буде залучено т.в.о. начальника сектору дізнання відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 .. По прибуттю останнього на місце, він почав здійснювати збір матеріалів. Сам ОСОБА_22 надавав усні вказівки оперуповноваженому зі складу слідчо-оперативної групи опитувати очевидців, а також брав участь у поверхневій перевірці транспортного засобу поліцейськими офіцерами громади. По закінченню збору матеріалів ОСОБА_1 та слідчо-оперативна група близько 04:00 год. 27.11.2022 покинули місце пригоди.
Як додав ОСОБА_22 , для проведення слідчих дій попередньо було призначено старшого дізнавача сектору дізнання відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП капітана поліції Ростислава Самчука, але під час неодноразових телефонних дзвінків останньому, він слухавку не брав. Після чого, від керівництва підрозділу поліції надійшла вказівка поїхати за місцем його мешкання, оскільки він проживає у смт. Градизьк. Так як ОСОБА_24 не вдалось знайти, керівництвом відділу поліції №1 було вирішено залучити до огляду місця події ОСОБА_1 ..
Також, як повідомив ОСОБА_22 , жодних слідчих дій слідчо-оперативна група та по приїзду ОСОБА_1 не проводили. Поліцейські офіцери громади здійснювали огляд транспортного засобу відповідно до ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» та самостійно здійснювали розвантаження риби, у той час коли слідчо-оперативна група та ОСОБА_1 стояли поруч. Поверхнева перевірка здійснювалась за участю ОСОБА_25 .
Так, з вищенаведеного вбачається, що підставою для висновку про порушення позивачем частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, пункту 4 розділу IV Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 20.05.2020 №405, пункту 5 розділу III Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.09.2019 №100 стали обставини виявлення 26.11.2022 ознак складу злочини, передбаченого ст. 249 КК України і не вжиття позивачем заходів для належного документування можливого кримінального правопорушення.
Також, колегія суддів зазначає, що дисциплінарною комісією встановлено, що поліцейськими проведено огляд місця події, що зафіксовано на доданих до матеріалів службового розслідування відеозаписах, проте ОСОБА_1 не вилучалася риба та транспортний засіб, не був складений протокол огляду місця події що, за висновками дисциплінарної комісії, є протиправною бездіяльністю, відповідно, незважаючи на ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 249 КК України, позивачем вчинено протиправну бездіяльність.
Дисциплінарною комісією в ході проведення службового розслідування обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивача обґрунтовано притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади спірним наказом ГУНП в Полтавській області від 13.12.2022 №1649.
Верховний Суд в постанові від 02.10.2018 у справі № 815/4463/17 зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово- дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Також, колегія суддів звертає увагу, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява № 34049/96).
Також немає підстав вважати, що відповідач необґрунтовано обрав крайній захід дисциплінарного впливу на позивача, оскільки Дисциплінарний статут не визначає конкретних видів дисциплінарних проступків, яким мають відповідати ті чи інші види дисциплінарних стягнень, тобто обрання відповідного виду стягнення належить до дискреційних повноважень ГУНП в Полтавській області. Так вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження.
Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що дисциплінарним проступком визнається протиправне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність), тобто невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків при здійсненні повноважень, передбачених Конституцією України та Законами України, статутом, наказами керівника (установи) та іншими організаційно-розпорядчими документами, перевищення наданих повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням служби, а також вчинок, що суперечить вимогам нормативних актів щодо професійної етики та поведінки.
Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вина може виступати як умисел чи необережність. Характерні ознаки умислу: усвідомлення працівником суспільної шкідливості своєї поведінки; передбачення негативних наслідків такої поведінки; бажання настання шкідливих наслідків у результаті своєї поведінки або свідоме допущення їх. Залежно від характеру вольового ставлення особи до суспільно-шкідливих наслідків свого діяння визначають два види умислу: прямий - коли працівник, передбачаючи суспільно шкідливі наслідки своєї дії чи бездіяльності, бажає їх настання; побічний - коли працівник, передбачаючи суспільно шкідливі наслідки своєї дії чи бездіяльності, прямо не бажає їх, але свідомо допускає їх настання.
Проте, необережність характеризується тим, що працівник, який вчинив дисциплінарний проступок, передбачав можливість настання шкідливих наслідків своєї поведінки, але легковажно розраховував на їх відвернення або не передбачав можливість таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити. Необережність виявляється зазвичай як недбалість.
Отже, незалежно від форми вини обов'язковим її елементом є усвідомлення особою протиправності свого діяння. Форма вини впливає на ступінь тяжкості вчиненого проступку. Тобто дисциплінарний проступок, вчинений з необережності, вважається менш тяжким, ніж вчинений умисно. А від цього, своєю чергою, має залежати й вид дисциплінарного стягнення.
За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Таким чином, при наданні оцінки правомірності порядку накладення на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити з наявності всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Отже, з врахуванням встановлених вище обставин, підстав вважати обраний вид стягнення непропорційним дисциплінарному проступку, вчиненому позивачем, у апеляційного суду також немає.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ є правомірними, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то такі, як вірно зазначив суд першої інстанції є похідними від вимог про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі посади, а відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 січня 2020 року справа № 807/231/17, від 28 листопада 2019 року справа № 120/860/19а, від 04 грудня 2019 у справа № 824/355/17-а.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Зважаючи на результат апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 по справі № 440/389/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.В. Присяжнюк