ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 р. Справа № 480/3426/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 (суддя: А.Б. Діска, м. Суми) по справі № 480/3426/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач, В/Ч НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 16.08.2020 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4457 гривень 77 копійок в місяць у загальній сумі 131576 гривень 11 копійок за період з 01.03.2018 по 16.08.2020 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 по справі № 480/3426/23 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що станом на день звернення до суду із позовом у цій справі є таке, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав,
Позивач не погодився з вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення питання, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 по справі № 480/3426/23 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначив, що на момент розгляду справи №480/4733/22 ОСОБА_1 ще не була нарахована індексація грошового забезпечення за лютий 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року та у суду не було можливості встановити чи перебільшила сума збільшення грошового забезпечення внаслідок підвищення посадових окладів суму індексації, що склалась у місяці підвищення посадових окладів із застосуванням базового місяця січень 2008 року, а тому обставини у справах №480/4733/22 та №480/3426/23 є різними, що унеможливлює ототожнення адміністративних позовів. Відтак, вважає, що в даному випадку відмова у відкритті провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18.
Водночас, з огляду на положення пункту 4 частини першої статті 170 КАС України, з одним і тим же позовом можна лише раз звернутися до суду за захистом.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №826/3678/16.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.
Таким чином, при вирішенні судом питання про відмову у відкритті провадження у справі з підстав наявності таких, що набрали законної сили, постанови чи ухвали суду, необхідним є встановлення обставин ухвалення таких у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 16.08.2020 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення 4457 гривень 77 копійок в місяць у загальній сумі 131576 гривень 11 копійок за період з 01.03.2018 по 16.08.2020 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Водночас, як вбачається з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та з Єдиного реєстру судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/107121242, в 2022 році ОСОБА_1 вже звертався до суду з позовною заявою, в якій, крім іншого, просив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 16.08.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4457,77 гривень, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4457,77 гривень за період з 01.03.2018 по 16.08.2020 включно в сумі 131576,11 гривень, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі № 480/4733/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії було задоволено частково. У задоволенні вказаних вище позовних вимог судом відмовлено через їх необґрунтованість.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 по справі № 480/4733/22 в частині відмови в задоволенні позову залишено без змін.
Колегія суддів зазначає, що в межах розгляду позовних вимог ОСОБА_1 по справі № 480/4733/22, у задоволенні яких було відмовлено, судом досліджено та надано оцінку всім обставинам справи. Так, відмовляючи в задоволенні позову, суд вважав позовні вимоги щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 16.08.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4457,77 грн. та стягнення на користь позивача щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення в розмірі 4457,77 грн. за період з 01.03.2018 по 16.08.2020 включно в загальній сумі 131576,11 грн. необґрунтованими, оскільки такий розрахунок законодавчо не встановлений, а обґрунтованих доводів, які б вказували на те, що розмір індексації був розрахований неправильно, позивач не навів і судом таких не встановлено.
Таким чином, твердження позивача про те, що при розгляді справи № 480/4733/22 питання правильності обрахунку індексації грошового забезпечення у фіксованій величині в період з 01.03.2018 по 16.08.2020, розміру підвищення грошового доходу позивача внаслідок підвищення посадових окладів судом не досліджувалось, а дане питання визнано передчасним, оскільки відповідачем ще не було нараховано індексацію грошового забезпечення за лютий 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року, є помилковим.
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору у цій справі, так само як і у справі №480/4733/22, є питання щодо наявності підстав для виплати на користь ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4457,77 гривень за період з 01.03.2018 по 16.08.2020 включно в сумі 131576,11 гривень.
Тобто, позовні вимоги у справі №480/4733/22 та у справі № 480/3426/23, хоча і є дещо відмінними (в частині формулювання вимог), проте предмет вказаних адміністративних справ є тотожним, оскільки позивач, звертаючись до суду з цим позовом до того ж відповідача, фактично оскаржує незгоду відповідача з виплатою позивачу фіксованої суми індексації за період з 01.03.2018 по 16.08.2020, що вже було предметом розгляду у справі №480/4733/22. При цьому, зміна формулювання позовної вимоги зобов'язального характеру не змінює предмету позову, а лише може свідчити про зловживання позивачем своїми правами.
Таким чином, враховуючи вищевказане та перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про тотожність сторін, предмету та підстав позову зі справою № 480/4733/22, оскільки вони виникли між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ..
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 по справі № 480/3426/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова О.А. Спаскін