КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3491/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Незалежності України,42а, смт. Олександрівка, Кіровоградська область,27300
третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Кіровоградської області №460 від 15.11.2022 "Про надання дозволу на порушення об'єкту благоустрою ОСОБА_2 "
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Судом встановлено, що предметом позову є рішення виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Кіровоградської області №460 від 15.11.2022 "Про надання дозволу на порушення об'єкту благоустрою ОСОБА_2 "
Від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому останній заперечив проти позовних вимог. Вказав, що виконавчий комітет Олександрівської селищної ради діяв в межах Регламенту роботи виконавчого комітету, затв. рішенням виконавчого комітету Олександрівської селищної ради від 26.01.2021 №144. Вказані обставини, на переконання відповідача, свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що по АДРЕСА_3 позивачу на праві приватної власності належить будинок, який отримано у спадок від її дідуся - ОСОБА_3 .
В зазначеному будинку зареєстрована та постійно проживає мати позивача.
Поруч з вказаним будинком розташований будинок за АДРЕСА_4 . Позивач вказує, що через складний рельєф місцевості, її будинок знаходиться в низині та нижче рівня АДРЕСА_3 . Зазначає, що родина позивачки користувалась заїздом до прилеглої території, який розташовувався навпроти будинку сусіда за №19.
Однак, в подальшому, через суперечки, мешканці будинку АДРЕСА_4 створили перешкоди в користуванні заїздом до будинку позивача шляхом встановлення бетонних блоків.
Позивач зазначає, що не зважаючи на численні звернення, селищна рада самоусунулась від вирішення спірних правовідносин, що стало підставою для звернення до Олександрівського районного суду з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні власністю.
Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19.12.2022 року в справі №397/904/22 відкрито провадження у цивільній справі щодо усунення перешкод у користуванні власністю.
Під час розгляду справи, позивач дізналась про існування рішення виконавчого комітету Олександрівської селищної ради від 15.11.2022 №460 "Про надання дозволу на порушення об'єкту благоустрою гр. ОСОБА_2 ", на підставі заяви ОСОБА_2 від 10.11.2022 їй було надано дозвіл на порушення об'єкту благоустрою - прилеглої до домоволодіння території по АДРЕСА_4 з метою проведення за власний рахунок робіт із благоустрою, а саме - земляних, або монтажних робіт, не пов'язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом інженерних мереж і споруд. Встановлено термін дії дозволу - 31 травня 2023 року.
Позивач, вважаючи вказане рішення неправомірним, звернулась з вказаним позовом до суду.
Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначено Законом України "Про благоустрій населених пунктів" № 2807-IV (далі - Закон №2807).
Згідно частини першої статті 5 Закону №2807, управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Відповідно до пункту 14 частини другої статті 10 Закону №2807, до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
Статтею 26-1 Закону №2807 встановлено вимоги щодо дозволу на порушення об'єктів благоустрою.
Згідно вказаної статті порушення об'єктів благоустрою, пов'язане з виконанням суб'єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об'єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл), крім випадків, встановлених абзацами другим - четвертим частини першої цієї статті.
Дозвіл на порушення об'єктів благоустрою не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи здійснюються:
- особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту;
- у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлене у встановленому законодавством порядку.
Перелік земляних та ремонтних робіт, для виконання яких необхідно отримати дозвіл, встановлюється у Типовому порядку щодо видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів (далі - Типовий порядок), який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі Типового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято таке рішення, застосовується Типовий порядок, затверджений Кабінетом Міністрів України.
Порядок видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою затверджено постановою Кабінету Міністрів України №870 від 30.10.2013 року "Про затвердження Типового порядку видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів" (далі - Типовий порядок).
Цей Типовий порядок встановлює процедуру видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою (далі - дозвіл) або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів.
Дія цього Типового порядку поширюється на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об'єктів благоустрою, пов'язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт.
Згідно п. 4 Типового порядку дозвіл видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт на підставі письмової заяви, що подається відповідною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем (або їх уповноваженим представником), за формою згідно з додатком 1.
Для отримання дозволу подається заява юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об'єктів благоустрою, пов'язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт.
Крім того, основні вимоги до порядку видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру встановлено статтею 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", що є аналогічною до вказаних вище норм.
Судом встановлено, що третя особа звернулась до відповідача з заявою від 10.11.2022, в якій просила надати дозвіл на порушення об'єкту благоустрою - прилегла до домоволодіння територія, АДРЕСА_4 з метою проведення робіт із благоустрою, земляні або монтажні роботи не пов'язані з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування встановлено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" 280/97-ВР (далі - Закон №280/97).
Згідно статті 5 Закону №280/97 система місцевого самоврядування включає:
територіальну громаду;
сільську, селищну, міську раду;
сільського, селищного, міського голову;
виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
старосту;
районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
органи самоорганізації населення.
У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону №280/97, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
В Конституції України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144).
На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59 Закону №280/97).
Згідно частини шостої статті 59 Закону №280/97, виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Судом встановлено, що за результатом розгляду заяви, поданої ОСОБА_2 , виконавчим комітетом Олександрівської селищної ради прийнято рішення №460 від 15.11.2022 року "Про надання дозволу на порушення об'єкту благоустрою гр. ОСОБА_2 ", п.1 якого надано гр. ОСОБА_2 відповідний дозвіл, а п.2 встановлено термін дії дозволу до 31.05.2023 року.
Зі змісту відзиву встановлено, що на даний момент вказане рішення виконано, що свідчить про те, що і оскаржуване рішення, і відповідний дозвіл втратили свою дію.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду і доведеність позивачем порушення відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю його прав та законних інтересів.
Схожа за змістом правова позиція щодо умов надання правового захисту судом викладена й у постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №810/1044/18.
Така правова позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 14.02.2022 у справі №200/9772/18-а і узгоджується з висновками щодо застосування норм права, наведеними у постанові цього ж Суду від 13.08.2020 у справі №369/3756/16-а, у якій також наголошується, що порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає, що спірне рішення начебто впливає на правове становище позивача та третіх осіб. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок.
Отже, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень та/або органами місцевого самоврядування особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Наприклад, у постанові Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №826/6176/16 колегія суддів визнала факт порушення прав позивача, оскільки дія оскаржуваного нормативно-правового акту мала вплив на його права та обов'язки, як особи, на яку поширювалася його дія. На момент звернення до суду з позовом вимога позивача про визнання порушення його права негативною триваючою дією чинного нормативного-правового акта була реальною, актуальною, об'єктивно обґрунтованою і шкідливою.
Водночас, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18.
З встановлених судом обставин не вбачається того, що земельна ділянка, стосовно якої надано дозвіл на порушення об'єкту благоустрою, з яким не погоджується позивач, як до виникнення спірних у цій справі спірних правовідносин, так і після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, становила перешкоду в доступі до земельної ділянки, власником якої є позивач.
Обставин про те, що після виникнення спірних відносин у позивача виникли обмеження у праві користування належної їй на праві власності земельної ділянки, зокрема, виникли обмеження у вільному доступі до неї, судом не встановлено.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18.
Згідно з вимогами частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З урахуванням вимог статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО