Справа № 308/17098/23
1-кс/308/4662/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження №12023070000000218, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.07.2023, про застосування щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, військовослужбовця державної спеціальної служби транспорту НОМЕР_1 , водій-стрілець, старший солдат, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальним правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
встановив:
З клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023070000000218 від 23.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що старший солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 68 Конституції України, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, а саме, вимоги ст. ст. 2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливою метою, перебуваючи у невстановленому під час досудового розслідування місці та у невстановлений під час досудового розслідування час, але до 28.09.2023, здійснив незаконне придбання психотропної речовини, обіг якої, згідно з Списком № 2 Таблиці IІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 - метамфетаміну, масою 0,1996 г, яку, в подальшому, у невстановлений під час досудового розслідування період, але до 28.09.2023 включно, перебуваючи у невстановлених місцях, серед яких автостоянка супермаркету «Велмарт», що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 168, незаконно зберігав та близько 15 год. 00 хв. 28.09.2023, перебуваючи на автостоянці супермаркету «Велмарт», що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 168, в ході проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , за надання останнім на користь ОСОБА_5 грошових коштів, у сумі 1000 грн.
За таких обставин, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме: незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропних речовин.
ОСОБА_5 , в порушення вищевказаного законодавства, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливою метою, перебуваючи у невстановленому під час досудового розслідування місці та у невстановлений під час досудового розслідування час, але до 05.10.2023, повторно здійснив незаконне придбання психотропної речовини, обіг якої, згідно з Списком № 2 Таблиці IІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 - метамфетаміну, маса якого на даний час не встановлена, яку, в подальшому, у невстановлений під час досудового розслідування період, але до 05.10.2023, включно, перебуваючи у невстановлених місцях, серед яких автостоянка супермаркету «Велмарт», що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 168, повторно незаконно зберігав та близько 18 год. 00 хв. 05.10.2023, перебуваючи на автостоянці супермаркету «Велмарт», що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 168, в ході проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , за надання останнім на користь ОСОБА_5 грошових коштів, у сумі 2000 грн.
За таких обставин, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому повторно.
Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом затримання ОСОБА_5 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 28.09.2023; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 04.10.2023; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 05.10.2023; речовими доказами, зокрема біла кристалічна речовина «метамфетамін», масою 0,1996 г (у перерахунку на метамфетамінову основу) та біла кристалічна речовина, зовні схожа на метамфетамін, загальною вагою близько 1 грам; іншими зібраними доказами і матеріалами досудового розслідування.
На думку сторони обвинувачення, докази, які зібрані на даному початковому етапі слідства в достатній мірі достатні для обрання запобіжного заходу та обґрунтовують підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочини, які інкримінуються ОСОБА_5 , є тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського союзу, а саме з такими республіками як Румунія, Угорщина, Словаччина та Польща, що дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
2. Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, які вже встановлені та будуть встановлені, а також їх родичів з метою дачі, зміни ними показань на його користь, зокрема на ОСОБА_8 . Аналогічним чином ОСОБА_5 зможе впливати ще на експертів та спеціалістів, які вже залучені для проведення експертиз та в подальшому можуть бути залучені до їх проведення. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Знаходячись на волі, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, окрім того, будучи військовослужбовцем ОСОБА_5 , зможе переміщуватись для проходження служби в інші регіони та області України, чим ускладнить проведення з останнім слідчих та процесуальних дій.
4. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Будучи на волі, ОСОБА_5 й надалі матиме можливість вчиняти кримінальні правопорушення, зокрема і надалі здійснювати збут психотропних речовин, наркотичних засобів з метою отримання прибутку.
Таким чином, як зауважує слідчий, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків. ОСОБА_5 на підставі вагомих доказів обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який йому у випадку визнання винним загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, стан здоров'я якого не перешкоджає утриманню під вартою. Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
На підставі викладеного, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.
Захисник у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях на клопотання, та застосувати щодо її підзахисного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Зауважує, що стороною обвинувачення не доведено обґрунтованість підозри. Жодних доказів, які б підтверджували результат закупки, немає. Ризик, наведені стороною обвинувачення у клопотанні, жодними доказами не доведені.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, свідка сторони захисту - ОСОБА_9 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №12023070000000218 підтверджується, що органом досудового розслідування - ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 05.10.2023, о 18.30 год., в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
06.10.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропних речовин, та ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропних речовин, вчинений повторно.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, санкції яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років та від шести до десяти років з конфіскацією майна відповідно.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, зокрема: рапортами старшого оперуповноваженого 1-го відділу УСР в Закарпатській області ДСР НП України ОСОБА_10 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 28.08.2023; протоколом вручення спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) та протоколом огляду та вручення грошових коштів від 28.09.2023; висновком експерта від 04.10.2023 № СЕ-19/107-23/9534-НЗПРАП; протоколом огляду та вручення грошових коштів та протоколом вручення спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 06.10.2023; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.10.2023.
Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даній стадії досудового розслідування.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаних кримінальних правопорушень, вік підозрюваного, стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, який одружений та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, а саме є військовослужбовцем державної спеціальної служби транспорту НОМЕР_1 , обіймає посаду водія-стрільця, майновий стан підозрюваного та відсутність у нього судимостей.
Враховуючи наведене та вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, виходячи з того, що докази у повному обсязі не зібрано, а тому, існує ризик незаконного впливу на свідків, які під тиском підозрюваного можуть змінити показання або надавати неправдиві покази.
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними у зв'язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, належним чином не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку із чим ці ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_5 .
Крім того, слідчий суддя враховує, що злочини, передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, що становлять підвищену суспільну небезпеку. Предметом інкримінованих злочинів виступають особливо небезпечні психотропні речовини і даному злочину притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення, економіки та суспільства в цілому. Саме тому право кожного на охорону здоров'я, в тому числі і від негативного впливу на організм людини наркотичних, психотропних і токсичних речовин, визначено як одне із основних прав людини та закріплене в ст. 49 Конституції України.
Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризиків неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.
У даному випадку стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, яке є тяжкими злочинами, наявні обґрунтовані ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також беручи до уваги специфіку кримінального правопорушення, його суспільний резонанс, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.
Будучи допитаною у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що є дружиною ОСОБА_5 28.08.2023 її чоловік не перебував в м. Ужгород, а знаходився у військовій частині поза межами с. Ужгорода. Просила врахувати, що на утриманні підозрюваного перебувають троє неповнолітніх дітей.
Доводи сторони захисту про те, що наявні у матеріалах кримінального провадження протоколи про вручення спеціальних технічних засобів та їх огляду, вручення грошових коштів легендованій особі ОСОБА_8 датовані 28.08.2023, тобто тоді, коли ОСОБА_5 не перебував у м. Ужгороді, а відтак, не можуть братися до уваги, слідчий суддя оцінює критично, оскільки у зазначених протоколах, як зауважив у судовому засіданні слідчий, допущено описки, та відповідно правильними датами є 28.09.2023. При цьому слідчий суддя зазначає, що вказані процесуальні документи узгоджується з іншими матеріалами кримінального провадження та не суперечать їм, є допустимими доказами на даній стадії досудового розслідування.
Наявність характеризуючих даних про особу ОСОБА_5 , про які вказує сторона захисту, не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують доводи сторони обвинувачення про те, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає, що у зв'язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, який є тяжким злочином, даних про особу підозрюваного та ризиків, встановлених слідчим суддею, підозрюваному слід визначити заставу - п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2481 грн.), відповідно становить 134200 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.
Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Обрати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 визначити строком до шістдесяти днів в межах строку досудового розслідування, а саме до 03.12.2023.
Встановити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, - 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання вищезазначених обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначено до 03.12.2023.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні №12023070000000218.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1