Провадження №3/760/6105/23
Справа №760/16880/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Педенко А. М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
08 липня 2023 року о 22 год. 20 хв. на вул. М. Донця, 5 в м. Києві водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, порушив п. п. 2.3б та 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме - не вжив заходів для зупинки транспортного засобу внаслідок чого скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки «Subaru Legacy», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, місце події залишив.
Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння з використанням приладу «Drager» у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор № 470778.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання водій ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не надходило.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яку притягнуто до відповідальності, справу може бути розглянуто, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Також даною статтею не передбачено обов'язкової участі правопорушника під час розгляду судом справи за ст.130 КУпАП.
У відповідності до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, серед загального переліку прав, визначених цією статтею, має право давати пояснення, подавати докази, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд обмежений строками, визначеними ч. 1 ст. 277 КУпАП, та систематичне відкладення судових засідань не сприятиме виконанню завдань провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Із врахуванням вищевикладеного, суд переходить до розгляду справи по суті.
Суд дослідивши матеріали провадження приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Згідно п. 2, п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19 водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком.
Відповідно до п 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати поставив, що будь-яка особа, Ка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізував своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Згідно п. 6 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно вимог пунктів 2, 7 Розділу І. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС і МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З оглянутого в судовому засіданні відеозапису нагрудної камери інспектора патрульної поліції вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на боді-камеру № 470778.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку є його правом та не виключає притягнення до відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан, зокрема алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, що є самостійною підставою для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі вищезазначеного, виходячи з доказів, які містяться в матеріалах справи, винність ОСОБА_1 підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення, поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 08.07.2023 р. та відеозаписом з нагрудної камери патрульних поліцейських.
Жодних переважаючих доказів його невинуватості до суду надано не було.
Суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, таких доказів надано не було.
Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Однак, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення та особу правопорушника, останнього слід притягнути до адміністративної відповідальності, виходячи з вимог ст. 124, 130, 36, 33 КУпАП, піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 9, 33, 40-1, ст. 124, ч. 1 ст. 130, 251 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф підлягає сплаті за наступними реквізитами: та підлягає сплаті за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300
Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783
Номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код класифікації доходів бюджету: 21081300
Призначення платежу: «адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 536 гривень 80 копійок та підлягає сплаті за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача /код ЄДРПОУ/ 37993783
Р/Рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: «Судовий збір».
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: А. М. Педенко