Справа №760/7360/22
6/760/455/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Кушнір С.І.,
секретар судового засідання - Федоренко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження заяву публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про видачу дублікату судового наказу у цивільній справі №2-3922-1/05 за заявою ВАТ акціонерний банк «Укргазбанк» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором кредиту, -
встановив:
У вересні 2022 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла заява публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про видачу дублікату судового наказу у цивільній справі №2-3922-1/05 за заявою ВАТ акціонерний банк «Укргазбанк» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором кредиту.
Подана заява мотивована тим, що 05.12.2005 року Солом'янським районним судом м. Києва задоволено заяву про видачу судового наказу ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК». Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по кредиту в розмірі 6989 грн., за відсотками 3420, 58 грн. та судові витрати в розмірі 52, 10 грн., всього стягнуто 10461, 68 грн.
У зв'язку з відсутністю інформації щодо проведених виконавчих дій по примусовому виконанню судового наказу у справі №2-3922-1/05 заявник звернувся до Солом'янського РВ ДВС у м. Києві ГТУЮ у м. Києві. З листа органу ДВС встановлено, що 03.04.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а постановою від 25.09.2020 року виконавчий документ повернуто стягувачу. Інформація щодо пересилання виконавчого документу на адресу стягувача поштою відсутня.
Вказане дає підстави заявнику стверджувати, що оригінал судового наказу №2-3922-1/05 втрачений при пересилці засобами поштового зв'язку на адресу АБ «УКРГАЗБАНК». Оскільки судове рішення не виконано, представник банку просить видати його дублікат.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Судом встановлено, що згідно листа від 22.09.2022 року вих. №06/129/2022 цивільна справа №2-3922-1/05 за завою ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 знищена. На зберіганні знаходиться судовий наказ від 05.12.2005 року.
Так, 05 грудня 2005 року Солом'янський районний суд м. Києва за завою ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 видав судовий наказ №2-3922-1/05, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ВАТ АБ «УКРГАЗАНК» заборгованість по кредиту в розмірі 6989 грн., за відсотками 3420, 58 грн. та судові витрати в розмірі 52, 1 грн., всього 10461, 68 грн.
Судовий наказ набрав законної сили 16.12.2005 року.
Згідно довідки №13741/15, виданої 20.12.2021 року Солом'янським ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) на виконанні у відділу перебував судовий наказ №2-3922-1/05, виданий 05.12.2005 року Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованості на загальну суму 10461, 68 грн. (виконавче провадження ВП №53692879).
03.04.2017 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження. 25.09.2020 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві в порядку п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавчий документ повернуто на адресу стягувача поштою. Перевіркою встановлено, що повторно вказаний виконавчий документ до відділу на виконання не надходив. Оскільки виконавче провадження було знищено, надати довідку про втрату виконавчого документу виявляється неможливим. Заявнику рекомендовано звернутися до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Судове рішення (постанова, ухвала) це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.
Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.
Відповідно до п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати виконавчого документу.
З точки зору закону дублікатом є документ, що видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта, в даному випадку судового наказу.
Оригінал виконавчого документу вважається втраченим коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Підставою для видачі дублікату є заява стягувача або подання державного виконавця, в залежності від того, хто втратив оригінал виконавчого документа. При цьому, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий документ було втрачено та відповідно підтвердити їх доказами.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
З матеріалів справи встановлено, що судовий наказ вчасно був пред'явлений стягувачем до виконання. Державним виконавцем 03 квітня 2017 року було відкрито виконавче провадження. Проте, 25 вересня 2020 року ним було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). Доказів того, що стягувач отримав судовий наказ та постанову про повернення виконавчого документа стягувачу матеріали справи не містять.
Факт відсутності виконавчого документа у стягувача та у відділі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого документу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки є об'єктивні та достатні докази того, що оригінал судового наказу втрачено, а судове рішення, яке набрало законної сили не виконано та на час розгляду заяви - не виконується.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про видачу дублікату судового наказу у цивільній справі №2-3922-1/05 за заявою ВАТ акціонерний банк «Укргазбанк» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором кредиту задовольнити.
Видати дублікат судового наказу у справі №2-3922-1/05 за заявою ВАТ акціонерний банк «Укргазбанк» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором кредиту.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Кушнір