УХВАЛА
10 жовтня 2023 року м. Мукачево Справа № 303/5225/16-ц
2-п/303/21/23
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді Кость В.В.
секретар судового засідання Станкович К. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 від імені якого діє ОСОБА_2 про скасування заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року по цивільній справі
за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк»
до відповідача ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
За участю:
представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_2
ВСТАНОВИВ:
На підставі заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року (надалі - Заочне рішення), ухваленого за результатами судового розгляду цивільної справи за позовом представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено, шляхом присудження до стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 27951, 62 доларів США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 703542,28 грн. та 10553,13 грн. сплаченого судового збору.
7 серпня 2023 року представник відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування вищевказаного судового рішення і призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Як на підставу для задоволення заяви заявник посилається на неналежне повідомлення про судовий розгляд справи, через що його довіритель не мав можливості спростувати доводи банківської установи. Крім того, вважає, що відповідач через свого представника, та з дозволу позивача, розрахувався з Банком.
Також, ОСОБА_2 додано заяву про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки строк пропущений з незалежних від відповідача причин.
Разом із заявою подано клопотання про витребування реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна, а також допит свідків.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги за заявою підтримав в повному обсязі, просив заочне рішення скасувати та призначити справу до нового розгляду, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про час розгляду справи, а судове рішення було ухвалене без врахування доказів, які мають безпосереднє значення для правильного вирішення справи.
Представник позивача попередньо подав відзив на заяву про перегляд заочного рішення та просив його врахувати за наслідками перегляду справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини третьої статті 284 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частина четверта ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України).
З матеріалів справи (відмітка на заяві від 16.06.2023 та від 03.08.2023) вбачається, що представник відповідача (заявника) ознайомився 20.06.2023 та 07.08.2023 з матеріалами справи №303/5225/16-ц . Копію Заочного рішення по справі ОСОБА_2 отримав 17.07.2023.
Разом з тим, дані щодо отримання копії заочного рішення ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе задоволити заяву представника відповідача (заявника) ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 , поновивши відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Розглядаючи заяву про перегляд заочного рішення по суті, суд зазначає, що згідно зі ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Правовими положеннями частини першої ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, як свідчить фактичний аналіз змісту вищенаведених положень частини першої ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України, вказана норма закону містить імперативне правило, згідно з яким, заочне рішення може бути скасовано судом лише при одночасній наявності двох взаємопов'язаних підстав, а саме: неявка в судове засідання відповідача та неповідомлення про причини неявки, а також неподання відзиву на позовну заяву з поважних причин, а також посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Вищевикладене свідчить про те, що метою процедури перегляду заочного рішення є надання можливості відповідачу, який не брав участі у судовому засіданні з поважних причин, і при цьому був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у встановленому процесуальним законом порядку, подати суду свій обґрунтований доказами відзив на позов.
У спірній по справі ситуації суд виходить з того, що відповідачем не дотримано процесуальних вимог цивільного законодавства, які б дозволяли суду дійти висновку про необхідність скасування ухваленого Заочного рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, судом з урахуванням даних листа виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 14.09.2016 року (а.с. 21) на адресу місця реєстрації відповідача рекомендованим листом надсилалася ухвала та матеріали позовної заяви (а.с. 23).
Також ОСОБА_1 надсилалась повістка про виклик до суду (а.с 27).
10 листопада 2016 року судом було ухвалено Заочне рішення про задоволення позовних вимог на підставі дослідження матеріалів справи та наданих доказів.
Таким чином, суд виконав свій процесуальний обов'язок, визначений статтею 74 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного рішення), яка передбачала, що судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Представник заявника всупереч вимогам статті 288 Цивільного процесуального кодексу України не довів поважних причин неявки до суду його довірителя.
Посилання представника заявника, що ОСОБА_1 перебував за кордоном на час винесення Заочного рішення, не знаходить свого підтвердження чи спростування, адже надана відповідь Адміністрації державної прикордонної служби України щодо перетину кордону ОСОБА_1 такої інформації не містить (а.с. 62). Будь - яких інших доказів на підтвердження цієї обставини представником заявника не надано.
Однак визначальним моментом при вирішенні заяви є те, що відповідач не зазначив жодних доказів, які мали б істотне значення для іншого варіанту (правильного на думку відповідачів) вирішення справи, відмінного від того, який обраний судом.
Представник заявника посилається на те, що ОСОБА_1 погасив в повному обсязі кредитну заборгованість, оскільки з дозволу Банку через свого представника продав житловий будинок, який був предметом іпотеки, а виручені кошти спрямував на погашення заборгованості перед банківською установою, доказом чого є договір купівлі-продажу предмета іпотеки від 15.07.2016 року, від якого у відповідача збереглась тільки перша сторінка.
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження наведених доводів до заяви не додано. Сама по собі відсутність у відповідача повного тексту даного договору, не може слугувати перешкодою для його звернення особисто чи через представника до нотаріальної контори для отримання дублікату у випадку, якщо такий договір було втрачено чи зіпсовано.
Наявними в матеріалах справи фактичними даними не спростовано розрахунку банківської установи щодо нарахованої суми заборгованості в межах розгляду цивільної справи №303/5225/16-ц.
Щодо заявленого клопотання про допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , то суд вважає, що таке не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Процесуальним законом визначено порядок виклик свідка, який регламентовано положеннями статті 91 Цивільного процесуального кодексу України.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Таким чином, процесуальний закон пов'язує можливість участі свідка у судовому засіданні під час розгляду справи по суті. Крім того, обов'язковими умовами виклику свідка є зазначення обставин, які він може підтвердити чи спростувати.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання представника заявника на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактично незгодою з ухваленим рішенням по справі.
Інші зазначені відповідачем обставини в будь - якому випадку не можуть бути підставою для скасування заочного рішення, при фактичній відсутності підстав, які зазначені в частині першій ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 3, 10, 12, 13, 259, 260, 287, 284 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,
УХВАЛИВ:
1. Поновити ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
2. У задоволенні клопотання про витребування реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна, а також допит свідків - відмовити.
3. Заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 про скасування заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2016 року - залишити без задоволення.
4. Роз'яснити відповідачеві, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кость