СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5415/23
ун. № 759/17399/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року м. Київ
Слідча суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_5 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт,
ВСТАНОВИЛА:
У провадження слідчої судді Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт.
Вказане клопотання обґрунтовується тим, що СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100080002957 від 02.08.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
03.08.2023 старший слідчий СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
04.08.2023 слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва застосував щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 01.10.2023 року включно. Обираючи ОСОБА_4 саме такий запобіжний захід, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, які є належними і допустимими, наявні достатні підстави з високим ступенем ймовірності вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.
На даний час сторона захисту вважає, що наявні підстави для зміни запобіжного заходу, застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_4 , на менш суворий запобіжний захід, адже ризики у кримінальному провадженні суттєво зменшилися і належна процесуальна поведінка підозрюваного може бути забезпечена шляхом застосування до останнього більш лояльного запобіжного заходу з огляду на таке.
Під час застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 слідчий суддя не звернув належної уваги на доводи захисника про недоведеність прокурором наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення та відсутність в матеріалах клопотання достатніх доказів про наявність ризиків у кримінальному провадженні.
Дії ОСОБА_4 слідчим кваліфікувані за ч. 1 ст. 152 КК України, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди останньої (зґвалтування).
Ключовими доказами, на яких переважно ґрунтується повідомлення про підозру ОСОБА_4 , є протокол допиту потерпілої від 02.08.2023 року, протокол додаткового допиту потерпілої від 03.08.2023 року та консультативний висновок спеціаліста Київського міського пологового будинку № 3 від 02.08.2023 року. У вказаному висновку зафіксовані результати огляду ОСОБА_8 лікарем гінекологом, під час якого виявлено: садна в районі піхви, кровомазання, дівоча незаймана плева відсутня. Інші докази не доводять причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення.
Будучи допитаним в якості підозрюваного ОСОБА_4 повністю заперечив факт застосування насильства сексуального характеру до своєї сусідки - ОСОБА_8 . У протоколі допиту підозрюваний детально вказав слідчому на всі відомі йому подробиці, за яких відбувся статевий акт між ним і потерпілою, пригадав обставини, що передували цьому.Відомості, які повідомила ОСОБА_8 працівникам поліції про нібито її зґвалтування підозрюваним, не відповідають дійсності, адже події на справді розвивалися зовсім не так, як про це зазначала потерпіла в своїх показаннях. Підозрюваний ОСОБА_4 дійсно вступав у статевий зв'язок з потерпілої, проте остання не висловлювала своїх заперечень щодо цього, супротиву не чинила, добровільно погодилась на секс і відповідала взаємністю. Наявність тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_8 , які характерні для зґвалтування, мають важливе значення в даному конкретному кримінальному провадженні, адже можуть свідчити про застосування насильства до останньої з боку підозрюваного ОСОБА_4 .
Проте, на момент складення повідомлення про підозру ОСОБА_4 в розпорядженні слідчого не було висновку судово-медичної експертизи щодо ОСОБА_8 , тому він об'єктивно не знав і не міг знати про наявність на її тілі тілесних ушкоджень і механізм їх заподіяння, що давали б підстави стверджувати про застосування насильства до неї. Слідчий, не дочекавшись висновку експерта, взяв до уваги висновок спеціаліста Київського міського пологового будинку № 3, який не володіє спеціальними знаннями в галузі судової медицини і самостійно визначив, що наявні на тілі потерпілої тілесні ушкодження, можуть свідчити про застосування насильства, характерного для зґвалтування. Встановлення тілесних ушкоджень на тілі потерпілої на підставі лише цього висновку спеціаліста, який є консультаційним як вбачається з його назви, вочевидь є не об'єктивним та не узгоджується з положеннями кримінального процесуального закону.
За таких обставин, можна стверджувати, що підозра, вручена ОСОБА_4 , є необґрунтованою, вона не підтверджується доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження.
Окремо необхідно сказати, що потерпілою у кримінальному провадженні є ОСОБА_8 , яка має ІІ групу інвалідності з дитинства.
Вирішуючи питання про існування в теперішній час встановлених судовим рішенням ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 слід відмітити наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження вважаються дії, визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, які можуть бути вчинені підозрюваним з високим ступенем ймовірності з метою перешкодити досудовому розслідуванню та судовому розгляду.
Вирішуючи дане клопотання, крім передбачених у ст. 177 цього Кодексу ризиків, слідчий суддя для прийняття законного і обґрунтованого рішення зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; інші обставини, які мають значення для застосування запобіжного заходу.
Необхідно врахувати такі дані про особу підозрюваного: ОСОБА_4 не судимий в силу ст. 89 КК України, в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва відносно нього знаходиться обвинувальний акт за ч. 1 ст. 190 КК України, у розшуку не перебуває, працює не офіційно, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований та проживає м. Києві.
З урахуванням викладеного захисник вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 не виправдано, його необхідно змінити на менш суворий у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання останнього. Даний запобіжний захід зможе повною мірою забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам. Одночасно, зі зміною ОСОБА_4 запобіжного заходу, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, покласти на останнього строком на шістдесят днів з дня винесення відповідної ухвали певні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судому засіданні адвокат ОСОБА_5 , позицію якої підтримав підозрюваний ОСОБА_4 , клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на те, що докази здобуді органом досудового слідства будуються на припущеннях та не можуть братися до уваги. Повідомлення про підозру ОСОБА_4 ґрунтуються лише на припущеннях. Також органом досудового розслідування не наведено достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися, впливати на когось чи знищити, спотворити будь-які докази.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що він повністю підтримує клопотання захисника та зазначив, що перебуваючи в СІЗО на нього здійснюється тиск, погіршилися стосунки з особами, з якими він перебуває в одній камері.
У судовому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення клопотання з тих підстав, що ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Наявність сталих соціальних зв'язків та незаконність затримання перевірялися слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, захисником не спростовані та продовжують існувати на даний час.
Також на електрону адресу суду надійшло заперечення представника потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на клопотання захисника підозрюваного про змінну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 . Представник потерпілої у своїх заперечення заперечувала щодо зміни запобіжного заходу підозрюваному, вказуючи, що повідомлена підозра ОСОБА_4 є обґрунтованою.
Вислухавши думку сторони захисту та сторони обвинувачення, дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, слідча суддя дійшла таких висновків.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Як встановлено в судовому засіданні, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний слідчою суддею Святошинського районного суду міста Києва ухвалою від 04.08.2023 підозрюваному ОСОБА_4 з урахуванням того, що ОСОБА_10 висунута обґрунтована підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152 КК України, а також з урахуванням наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання захисника слідча суддя бере до уваги те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, слідча суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , а саме: його вік, стан здоров'я, щодо якого на даний час у розпорядженні слідчої судді відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, відомості про місце його реєстрації та місце його проживання у м. Києві.
Крім того, щодо надання оцінки доказів, то слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження (досудове розслідування), слідча суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
Враховуючи вище наведене, слідча суддя дійшла до висновку, що у задоволенні клопотання захисника про зміну підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт слід відмовити, оскільки на даний час відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 177, 178, 183, 201, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 13 год. 10 хв. 25.09.2023 року.
Суддя ОСОБА_1