Справа № 758/11905/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року Подільський районний суд м. Києва у складі судді Будзан Л.Д., за участю секретаря судового засідання Соколовської А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
ВСТАНОВИВ:
До Подільського районного суду м. Києва звернувся позивач ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, а саме накладення арешту на транспортний засіб «BMW 320», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності із забороною відчуження та передачі в заставу.
В обґрунтування заяви вказує, що предметом позову є відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. 05.05.2023 ОСОБА_1 подано до суду в рамках кримінального провадження цивільний позов, про відшкодування шкоди, завданої ДТП, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду у 195 064,89 грн. та моральну шкоду у 20 000,00 грн. 25.05.2023 між сторонами укладено Договір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у порядку ст. 1194 ЦК України, відповідно до якого, ОСОБА_2 зобов'язався відшкодувати ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром завданої шкоди внаслідок ДТП та належним страховим відшкодуванням у сумі 215 000,00 грн., сплата якої мала відбуватися сімома частинами у відведений строк. 25.05.2023 ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 здійснено перший платіж за вказаним Договором, внаслідок чого, ОСОБА_1 , на виконання умов договору, направив на адресу Подільського районного суду м. Києва заяву про залишення поданого цивільного позову без розгляду. 29.05.2023 ухвалою Подільського районного суду м. Києва звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із примиренням з потерпілим ОСОБА_3 , із закриттям відносно нього кримінального провадження. В подальшому, на виконання умов Договору, ОСОБА_2 здійснено другий платіж на рахунок ОСОБА_1 , однак, в подальшому, відповідачем проігноровано зобов'язання щодо сплати обов'язкових платежів на користь позивача, та станом на дату звернення із заявою про забезпечення позову до суду, Договір не виконаний. Враховуючи викладені обставини та наявність у відповідача майна, за рахунок якого може бути здійснено відшкодування, просить суд накласти арешт на вказаний вище транспортний засіб, з метою виконання рішення суду.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що у провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в ході розгляду якого, провадження закрито за примиренням обвинуваченого із потерпілим.
Крім того, судом встановлено, що між сторонами укладено Договір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у порядку ст. 1194 ЦК України, відповідно до якого, ОСОБА_2 зобов'язався відшкодувати ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром завданої шкоди внаслідок ДТП та належним страховим відшкодуванням у сумі 215 000,00 грн, заборгованість за яким погашена частково.
Позивач вказує про наявність реальних підстав вважати, що у випадку задоволення позовних вимог, судове рішення про стягнення значної суми коштів може бути належним чином відповідачем не виконане, та в разі невжиття судом заходів забезпечення позову в запропонований спосіб, належне відповідачу майно може бути відчужене на користь третіх осіб з метою ухилення від виконання рішення суду у даній справі.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність вимог заяви, суд приймає до уваги те, що відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, має право вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову - це застосування судом заходів для створення можливості виконання у майбутньому рішення суду у випадках, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Забезпечення позову може застосовуватись лише з вказаних підстав, ці підстави є оцінними. Необгрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших ніж, ті, яким вдалось би запобігти.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.
З матеріалів заяви вбачається, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав із позовом до відповідача про стягнення відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП
Стороною позивача зазначається про те, що відповідач може відчужити на користь третіх осіб транспортний засіб, який може бути використаний у рахунок погашення боргу перед позивачем, що в подальшому може призвести до утруднення чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Однак, варто вказати, що твердження позивача про утруднення та/або неможливість виконання відповідачем рішення суду у разі його задоволення судом є лише припущенням сторони позивача, а відтак судом до уваги не приймаються. При цьому, позивачем не надано доказів щодо вартості вказаного транспортного засобу, та щодо перебування у відповідача на праві власності іншого майна, а тому твердження позивача щодо здійснення відшкодування саме за рахунок вказаного транспортного засобу суд вважає сумнівними та такими, що не доводяться письмовими доказами.
Суд звертає увагу сторони позивача на те, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.
На думку суду, з урахуванням кола сторін, підстав та предмету позову, стороною позивача не обґрунтовано та не надано належних доказів того, що невжиття даного виду забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому або для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль, а також не доведено те, що на даний час відповідачем вчиняються активні дії щодо, зокрема, відчуження майна з метою уникнення виконання рішення суду у даній справі.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги недоведеність підстав, якими сторона позивача обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову в запропонований спосіб, а також відсутність доказів вчинення активних дій відповідачем щодо відчуження майна, суд дійшов до висновку, що заява є недоведеною, в зв'язку з чим в її задоволенні слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.149, 150, 153 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 стягнення відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леся БУДЗАН