Справа № 405/7075/23
провадження № 1-кс/405/3296/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.2023 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області підполковник поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сміла Кіровоградської області, громадянина України, який працює продавцем-консультантом в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 29.09.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023120000001200, -
ВСТАНОВИВ:
29.09.2023 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області підполковник поліції ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Також слідчий вказує про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 та просив його задовольнити із викладених у ньому підстав, додатково вказав про те, ОСОБА_4 під час керування транспортного засобу допустив значне перевищення швидкості в межах населеного пункту; пішохід йшла в межах населеного пункту; було закидання тіла потерпілої на автомобіль, що призвело до смерті пішохода; необхідність у застосуванні виняткового запобіжного захожу існує навіть попри те, що має на утриманні двох дітей та батьків інвалідів, це не зупинило його їхати з великою швидкістю в населеному пункті; свідок відкритий стороні захисту, в тому числі, свідками ще є місцеві жителі; злочин, який ставиться в провину ОСОБА_4 , вчинений ним з необережності, проте, в даному випадку швидкість він перевищив умисно, чим поставив у небезпеку оточуючих.
Захисник заперечував відносно задоволення клопотання слідчого, в обґрунтування чого вказав, що стороною обвинувачення не доведено того, що його підзахисний переховувався; неможливість застосування найсуворішого запобіжного заходу до ОСОБА_4 тільки з підстав тяжкості можливого покарання; посилання на те, що ОСОБА_4 виїде з батьками, які мають ІІ групу інвалідності за кордон є безпідставними, оскільки, якщо до ОСОБА_4 буде застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на нього буде покладено обов'язок, зокрема, здати на зберігання закордонний паспорт; клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має обґрунтувань, чому до ОСОБА_4 неможливо застосувати інший запобіжний захід; ОСОБА_4 має 2-х малолітніх дітей, батьків, які мають інвалідність, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався; один в сім'ї, який працює; дружина не заперечує, щоб ОСОБА_4 відбував запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем їх проживання; діти залишаються без засобів для існування; необхідно врахувати і інтереси малолітніх дітей; за місцем роботи, реєстрації, фактичного проживання характеризується позитивно; після початку війни займається волонтерством, за що має подяки; приймає участь у вихованні дітей, за що отримав подяку зі школи; вказані обставини свідчать про міцність соціальних зв'язків; з місця дорожньо-транспортної пригоди його підзахисний не втік, був тверезий. За вказаних обставин просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, оскільки перебуваючи на свободі планує відшкодовувати шкоду потерпілим, дружина, діти та батьки залишаться без засобів для існування.
Підозрюваний підтримав позицію захисника та додатково вказав, що намірів переховуватись він не має, може здати паспорт, вину у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 286 КК України він визнає, щиро кається, готовий відшкодувати всі збитки потерпілим; якщо до нього буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, він не зможе допомагати двом синам потерпілої; готовий віддати паспорт; дружина не працює; просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та надати можливість працювати.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 29.09.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023120000001200 за ч.2 ст. 286 КК України.
28.09.2023 о 23 год. 30 хв. ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
29.09.2023 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, відповідно до якої:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.09.2023, близько 19 години 30 хвилин, керував автомобілем «Mercedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , рухаючись в умовах обмеженої видимості (темна пора доби) по вул. Бобринецький Шлях зі сторони вул. Садова в напрямку вул. Нижня П'ятихатська у м. Кропивницький Кіровоградської області, проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги п. п. 1.5, 2.3 (б) і (д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, позбавивши себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок свого руху.
Під час подальшого руху на вищевказаному транспортному засобі по вулиці, яка освітлювалась вуличним освітленням, водій ОСОБА_4 при достатній видимості нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР та дорожніми знаками п. 5.38.1 та 5.38.2 ПДР, маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду для руху, яка виражалася у наявності пішохода, який перетинав проїзну частину дороги у межах дорожньої розмітки 1.14.1 ПДР, не зменшуючи швидкості керованого ним автомобіля, продовжив рух прямо у вказаному напрямку.
Так, водій ОСОБА_4 , цілеспрямовано порушуючи законодавство України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не впевнився у відсутності пішоходів на пішохідному переході, яким може бути створена небезпека для руху, не вжив жодних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди, чим грубо порушив вимоги п. 18.1 та 12.3 ПДР), у результаті чого на відстані 6,9 м до правого краю дороги та 25,4 м до будинку № 114 по вул. Бобринецький Шлях, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка переходила дорогу справа наліво відносно напрямку його руху.
В подальшому автомобіль «Mercedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , змінив напрямок руху керованого ним автомобіля та виїхав на смугу зустрічного руху, де зупинив автомобіль на відстані 80,3 м від місця наїзду на пішохода, при цьому тіло пішохода відкинуло на 72,2 м.
Тобто, грубе порушення водієм ОСОБА_4 вищевказаних вимог ПДР України перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталась та у результаті якої пішохід ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Надані слідчим докази, а саме: протокол огляду місця дорожньо - транспорної пригоди від 28.09.2023, протокол допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 29.09.2023, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 29.09.2023, свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься тяжкого злочину, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань.
Враховуючи, що досудове розслідування наразі триває, ОСОБА_4 може впливати на свідків, а також, шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз, тим саме матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом впливу на них, оскільки свідки дають викривальні покази щодо вчинення ОСОБА_4 злочину за ч.2 ст. 286 КК України, а їхні анкетні дані відкриті стороні захисту.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Наявність ризику, який передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведений.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, раніше не судимий, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні малолітніх дітей 2013 та 2017 року народження, батьків, які мають інвалідність, має офіційне місце роботи, проживання, за місцем роботи, реєстрації, фактичного проживання характеризується позитивно, має нагороди за активну участь у вихованні дітей та волонтерській діяльності, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч ч.2 ст. 286 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб забезпечити його належну процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як встановлено, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини. Проте, враховуючи наявність у підозрюваного на утриманні двох малолітніх дітей, дружини, батьків - пенсіонерів з інвалідністю, наявність постійного місця роботи, проживання, позитивних характеристик за місцем роботи та проживання, слідчий суддя вважає за можливе встановити ОСОБА_4 можливість внесення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу, слідчий суддя визначає підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області підполковник поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 23 год. 30 хв. 28.09.2023 по 26.11.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA458201720355279001000002505, призначення платежу - забезпечення виконання ухвали суду від 01.10.2023 по справі № 12023120000001200 від 29.09.2023.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_4 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 26.11.2023 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов'язків. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 , та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_11