Справа №: 385/1342/23 Провадження № 3/385/607/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.08.2023 року м. Гайворон
Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського районного відділу поліції в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючу, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
19.07.2023 в о 17 год. 00 хв. в с. Бандурове Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 неналежно виконувала батьківські обов'язки щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 : а саме - 19.07.2023 її малолітній син ОСОБА_2 зателефонував на лінію 102 випадково, пояснивши, що таким чином хотів налякати старших хлопців, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що в неї є син та донка. Син розповів їй, що того дня вони перебували в селі Бандурове на вулиці. Інші діти почали кидати в них яблука, горіхи та каміння. Малолітній ОСОБА_2 , щоб захистити сестру, сказав їм, що викличе поліцію. Більше хотів налякати, щоб їм дали спокій, однак випадково натиснув на кнопку виклику. Коли поліція приїхала на місце конфлікт між дітьми вже вичерпався. Після цього щодо неї було складено даний протокол.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП виходячи з наступного.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, характеризується порушенням норм Сімейного кодексу України та законодавчих актів України.
В силу вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Верховний Суд в постанові від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Так, Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Додані до протоколу докази цим критеріям не відповідають.
Так на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суду надано протокол про адміністративне правопорушення з поясненнями ОСОБА_1 , де вказано, що вона проведе з дітьми профілактичну бесіду. Слід зазначити, що норма ч. 1 ст. 184 КУпАП є бланкетною (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей), що передбачає зазначення який саме обов'язок не виконано та якою нормою Закону він встановлений, водночас, в фабулі правопорушення відсутнє посилання на положення Сімейного кодексу України яке порушено ОСОБА_1 .
Суд акцентує увагу на те, що під час розгляду справ про адміністративні правопорушення суд не може вийти за межі вказаного у протоколі складу правопорушення та його кваліфікації, як і не має права збирати інші докази. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 251 КУпАП). Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Як докази вчинення правопорушення до протоколу долучено копія паспорта ОСОБА_1 ; рапорт інспектора Замишляка О. А., згідно якого 19.07.2023 дитина зателефонувала на лінію 102 та повідомила, що інша дитина кинула камінь і розбила голову, на запитання не відповідав, було чутно крики та конфлікт, на місці з'ясувалось що ніхто тілесних ушкоджень не отримав; згідно пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також вбачається, що телефонний дзвінок здійснив ОСОБА_5 , щоб налякати старших дітей.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, що діє при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Також слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Крім того, у розумінні ст. 251 КУпАП рапорт також не може вважатися належним і допустимим самостійним доказом учинення позивачем адміністративного правопорушення. Таке відповідає висновку викладеному в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 р. у справі № 524/5741/16-а.
Оцінюючи надані докази, в їх сукупності, беручи до уваги принцип закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, те що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в даному випадку факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення є недоведеним. А отже відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, що згідно п. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
У зв'язку з наведеним провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї підлягає закриттю.
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя : М. В. Венгрин
Дата документа 11.08.2023