Справа № 354/977/13-ц
Провадження № 2/354/27/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді: Остап'юк М.В.
при секретарі: Бабаєвій Є.М.
з участю прокурора: Верешка М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яремче цивільну справу за позовом Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ-С-ТЕЙТ», третя особа на стороні позивача ДП «Ворохтянське лісове господарство», треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, за позовом Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» до Поляницької сільської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Ріал-С-Тейт» про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку та договорів дарування земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ:
У 2013 році Івано-Франківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до суду із позовом про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.
Ухвалою суду 27.11.2013 до участі у справі залучено в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Ворохтянське лісове господарство».
15.05.2014 Державне підприємство «Ворохтянське лісове господарство» самостійно подало позов у рамках цієї справи у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 083739 від 03.09.2003, виданого на ім'я ОСОБА_1 ; про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 18.12.2003; про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 308476 від 06.07.2006, виданого на ім'я ОСОБА_2 ; про визнання недійсним договору дарування від 14.08.2006 земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т.2, а.с. 15-20).
Ухвалою суду від 19.05.2014 вказану позовну заяву Державного підприємства прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері.
Відтак, з 19.05.2014 року позов Івано-Франківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері та самостійний позов Державного підприємства розглядаються разом у рамках цієї цивільної справи.
З матеріалів справи вбачається, що з 22.07.2013 року по 05.09.2014 року справа перебувала у провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області у складі судді Гребик Л.В.
Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05.09.2014 позов третьої особи з самостійними вимогами ДП «Ворохтянське лісове господарство» задоволено частково. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0, 2500 га, серії ІФ № 083739 від 03.09.2003, виданий на ім'я ОСОБА_1 та визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0, 2500 га, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 18.12.2003. В решті позовних вимог третьої особи відмовлено (т.2, а.с. 131-138).
За результатами апеляційного оскарження, Апеляційний суд Івано-Франківської області рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05.09.2014 в частині задоволення позову скасував та в цій частині ухвалив нове рішення від 11.12.2014 року, яким відмовлено Державному підприємству «Ворохтянське лісове господарство» у задоволенні позову (т. 3, а.с. 188-191).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.03.2015 рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.12.2014 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.4, а.с. 88-90).
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31.08.2015 року позов Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 308476 від 06.07.2006, виданого на ім'я ОСОБА_2 залишено без розгляду за клопотанням Підприємства. Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05.09.2014 в частині відмови у задоволенні цієї позовної вимоги - скасовано (т.4, а.с. 235).
Вказана Ухвала Суду не була оскаржена, і набрала законної сили.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31.08.2015 року Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05.09.2014 залишено без змін (т.4, а.с. 236-240).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2016 року зазначене рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05.09.2014 та ухвала Апеляційного суду Івано-Франківської області від 31.08.2015 року скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (т.5, а.с. 71-74).
12.07.2016 року справа повернута до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.
Однак, визначення складу суду не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи (Протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями (т.5, а.с. 82).
У період з 01.08.2016 року по вересень 2016 року справа перебувала у провадженні судді Марчака Ю.І. (Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2016, т.5. а.с. 89).
У зв'язку із відставкою судді ОСОБА_4 та всіх суддів Яремчанського міського суду Івано-Франківської області, процесуальний рух справи не здійснювався до 26.09.2017 року.
26.09.2017 року відбувся повторний автоматизований розподіл судової справи. Справа передана для розгляду судді Іванову А.П. (т.5, а.с. 185).
02.04.2019 року повторно проведено авторозподіл судової справи між суддями у зв'язку із закінченням терміну відрядження судді Іванова А.П. до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області. Справа передана для розгляду судді Польській М.В. (т.5, а.с. 190)
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18.06.2019 суддею Польською М.В. справа прийнята до провадження.
31.07.2020 відбувся повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв'язку із закінченням терміну відрядження судді Польської М.В. до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області для здійснення правосуддя. Справа передана на розгляд судді М.В. Остап'юк.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05.03.2021 року справа прийняття суддею Остап'юк М.В. до провадження.
Ухвалою суду від 25.07.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Судом встановлено, що судові засідання у справі призначалися шістнадцять разів: 29.04.2021, 16.07.2021, 03.09.2021, 15.11.2021, 11.02.2022, 21.03.2022, 16.05.2022, 25.07.2022, 12.10.2022, 23.11.2022, 28.02.2023, 05.04.2023, 25.04.2023, 08.05.2023, 29.08.2023 та 10.10.2023, з них: вісім підготовчих та вісім судових засідань.
У жодне із цих судових засідань позивач Державне підприємство «Ворохтянське лісове господарство» (далі - Підприємство) не з'явилося, явку свого представника не забезпечило.
Про розгляд справи Підприємство повідомлялося належним чином, про що свідчать матеріали справи (т.6, а.с. 12, а.с. 31, а.с.98, а.с. 171, а.с. 197, т.7, а.с. 1, а.с. 22, а.с. 36, а.с. 93. А.с. 95, а.с. 97, а.с. 139, а.с.157, а.с. 171).
Клопотань про відкладення розгляду справи від сторони позивача до суду не надходило, суд не повідомлений про поважні причини неявки сторони.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 223 ЦПК у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до вимог частини третьої статті 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, виходячи з положень статтей 223, 257 ЦПК, позовна заява залишається судом без розгляду в разі сукупності певних умов, а саме належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з'явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на вказані норми закону, слід вважати, що суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за відсутності позивача (його представника) в судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду та за відсутності його заяви про розгляд справи в його відсутності, натомість взмозі відкласти розгляд справи. При повторній же неявці позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про час та місце судового розгляду та за відсутності заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи, відкладення розгляду, та зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про судове засідання, його неявка в таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача (частина п'ята статті 223, пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК), позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
Розглядаючи вказану справу, Судом першої інстанції призначено шістнадцять судових засідань, однак Позивач до Суду таки жодного разу не з'явився, явку свого представника не забезпечило, а причини неявки Суду невідомі.
З огляду на це, ДП «Ворохтянське лісове господарство» як учасник справи на якого поширюються не тільки права, але й обов'язки позивача, у зв'язку із поданням самостійного позову до суду в рамках цієї справі, не зовсім відповідально віднеслося до вказаного провадження, ініціатором якого останнє являється.
За змістом положень статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьова проти України»).
У той же час, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Таким чином, з огляду на не забезпечення ДП «Ворохтянське лісове господарство» явки свого представника у жодне з шістнадцяти судових засідань, у тому числі у вісім судових засідань після призначення справи до судового розгляду по суті, не подання заяви про розгляд справи без їх участі та не повідомлення суд про поважність неявки представника позивача, Суд приходить до висновку про залишення позову ДП «Ворохтянське лісове господарство» без розгляду на підставі частини п'ятої статті 223 ЦПК України.
У той же час, за загальним правилом, визначеним у ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до Суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.223, 257, 259, 260 ЦПК України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Державного підприємства «Ворохтянське лісове господарство» до Поляницької сільської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Ріал-С-Тейт» про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку та договорів дарування земельної ділянки - залишити без розгляду.
Роз'яснити Позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не були вручені в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Головуючий суддя: М. В. Остап'юк