Справа №345/5001/23
Провадження № 1-кп/345/366/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про закінчення підготовчого провадження та призначення судового розгляду
10.10.2023 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
ВСТАНОВИВ:
На розгляді в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення та закриття провадження немає. Угода під час досудового розслідування не укладалась. Перелік свідків, які підлягають допиту в судовому засідані, наведений в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Також просить продовжити обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки раніше встановлені ризики залишилися незмінними.
Обвинувачений і захисник не заперечили щодо призначення судового розгляду. Щодо заробіжного заходу, то просять обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки вважаю, що відсутні ризики, на які посилається прокурор.
Потерпіла ОСОБА_6 вказала, що не заперечує проти призначення справи до судового розгляду. Цивільного позову не заявляє.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, оскільки виїхала за межі Івано-Франківської області.
Суд, заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками приходить до наступного висновку.
Дана справа підсудна Калуському міськрайонному суду Івано-Франківської області, підстав для закриття справи немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст.ст. 291, 292 КПК України, таким чином відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Підстав для судового розгляду кримінального провадження судом присяжних чи колегіально судом у складі трьох професійних суддів не вбачається. Підстав для здійснення судового розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні немає.ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Оскільки нижня межа санкції ч. 4 ст.186 КК України перевищує 5 років позбавлення волі, тому відсутні передбачені ч.2 ст.314-1 КПК України підстави для складання досудової доповіді.
Клопотань про витребування певних речей чи документів від учасників судового провадження не надійшло.
Щодо запобіжного заходу. Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.08.2023 року обрано обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з 12.08.2023 року по 11.10.2023 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За приписом частини 3 цієї статті до спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики ЄСПЛ допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»). Крім цього, у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Під час обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у судовому засіданні було установлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, а також те, що обставини, за яких судом обвинуваченому було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати. Наявність цих ризиків підтверджується тими обставини, що обвинувачений ОСОБА_2 під острахом кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Також ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерілих у даному кримінальному провадженні, вчиняючи тиск психологічного чи фізичного характеру з метою уникнути покарання за вчинений злочин. Також існує ризик самого спілкування з потерпілими у даному кримінальному провадженні, що може вплинути на їхні покази під час судового розгляду.
Окрім того ОСОБА_2 може скоїти інше кримінальне правопорушення, оскільки схильний до антисоціальної поведінки, раніше притягався до кримінальної відповідальності, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість.
Суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які у своєму клопотанні наводить прокурор та які станом на день розгляду клопотання не зменшилися.
Також суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Розглядаючи таку можливість щодо обвинуваченого, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини за вчинення умисного тяжкого злочину, суддя вважає, що інші (альтернативні) запобіжні заходи, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08.12.2023 року включно.
Дата судового засідання узгоджена зі сторонами кримінального провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 314-316 КПК України,
УХВАЛИВ:
Завершити підготовку до судового розгляду.
Призначити кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Калуського міськрайонного суду на 10.10.2023 р. о 14 год. 50 хв., з викликом учасників судового провадження.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з 10.10.2023 року по 08.12.2023 року включно.
Протягом всього строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_2 або заставодавці мають право внести заставу в розмірі, порядку та на умовах, визначених ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.08.2023 року.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. У решті ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню і оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя